Я розумію, що реклама дає бабло, а бабло це розвиток, але ж повинна при цьому бути якась повага до глядача (причому відсутність цього конкретного кадру у подібній реклами ситуацію не рятує). Чи я не права?
фото © Виталий Грива
Це не зйомки фільму Лінча, це найбажаніші наречені бомонду прийшли себе показати та на колекцію, яку Юдашкін створив для бренду Centro, подивитися.
Якщо ви не в курсі, то взуття від Centro дуже дешеве і якість у нього відповідна незалежно від того, на чиєму імені це взуття рекламують – на імені Юдашкіна чи Водянової. Але ж суть не в тому, що наші звьозді будуть це носити (хоча не виключаю, що деякі якраз будуть), суть в тому, щоб прийти і попозувати перед камерами у невимушених природніх позах, щоб публіка не забувала.
Ха-ха. Тільки в нашій країні вміють рекламувати свій бізнес, талановито поєднуючи фрази накшталт “безупречная деловая репутация” з отакими рекламними фото.
Рекламна агенція “Внимание” змогла все-таки привернути до себе увагу, правда не тим, що чим варто було б. Фото уже прибрали, але докази залишились.
Втім я вірю, що все це якась прикрість, адже інші роботи агенції показують наскільки компанія прикрашає оточуючий світ.
фото © vnimanie
Дизайн інтер’єрів в нашій країні – це така складна штука, тож щоб не прогадати “дизайнери” напихають квартири таким статусним і “царським” начинням, що коли споглядаєш рехультат здається, що з вух і очей поллється кров. От, наприклад, надибала випадково на замітку у рубриці “Інтер’єри” на Корреспонденті і все, слова закінчилися. Головне ж, щоб побільше блищало, дзенькало і декоративна віолончель у кутку.
От ми всі любимо пожартувати з приводу килимів на стінах, але у килимів на стінах було важливе функціональне завдання – гріти і захищати від звуків. Зараз же всі предмети інтер’єри виключно для краси. А краса у кожного своя.
Побачила тут рекламу колекції від Андре Тана.
Не впевнена щодо колекції, мені здається, що така фотографія може згодитися хіба що для реклами процедури видалення аденоїдів. Ні?
Останні два дні відкриваю для себе з нового боку компанію “Данон”. Спочатку вони непогано так покращили станцію метро, покривши її несамовито яскравим блювотинням реклами свого продукту від чого його одразу хочеться побігти і купити.
Хоча тут ще більше запитань до наших товаришів з метро, які уже чого лише не роблять, щоб зробити метро окупним (ха-ха): і пускають потяги з більшим інтервалом, так що навіть у нормальний час почуваєшся там як у консервній банці, і монітори встановлюють, що крутити там кліпи Ангелії (сама бачила), і заклеюють оракалом стіни так, що маєш всі шанси отримати психічне захворювання. Та все ж Данон теж не святий. Мені здається їм теж треба не менше дбати про те, щоб реклама не дратувал, а надихала купити.
Так от, так ніби цього було недостатньо, сьогодні зранку я ще й почула оду Данону у кращих традиціях шансону. О Боже, ці люди є дотичними до постачання нам молочних продуктів?
Как все начиналось Данон Украина from Marmuletka on Vimeo.
Хотіла давно написати – чесно-чесно, я не шукаю спеціально рагу.лів, вони самі мене якось знаходять. Ну от, наприклад, я тут побачила у фейсбуку рекламний пост соціального проекту, який обіцяє “Красоту и стиль сделать доступными в жизни реальной женщины, будь-то мама, жена или бизнес леди“.
Ну ви розумієте, логічно, що я зайшла подивитися. Не буду писати назву соціального проектуа, покажу лише фоточки тих, хто вже отримав таємні знання про те, що таке краса і стиль. Слів бракує. Особливо красу підкреслює вишукане оформлення фотографії.
От тільки недавно подумала “Давно на рагулях не було якогось феєрверку зі срак”, аж тут мені пише читачка і надсилає фото з однієї презентації, а там… Не феєрверки звичайно, але теж непогано – залп з павлин’ячого пір’я! Красиво!
Причому красиво з якого боку не глянь.
Шоколадним зайчикам та дідам Морозам саме час впадати в депресію, на їхнє місце зазіхають більш впливові особистості.
Це фото і рамка до нього зроблені з шоколаду і їх можна повністю згризти без будь-яких небезпечних наслідків для здоров’я (якщо ви готові, що до вас в шлунок потрапить Янукович). Ідея створити такий продукт прийшла фахівцям Львівської майстерні шоколаду. В принципі все логічно, адже раніше львівську майстерню було помічено в тому, що вони робили шоколадних хлопців (фото нижче), то чому б не почати робити шоколадних дядьків.
Окрім Януковича можна купити ще й Івана Куліченка, Євгена Удода і Олександра Вілкула. Смачного!
фото © dniprograd.org, chocolate.lviv.ua, censor.net.ua
І ще раз про календарі. Тепер відзначився готель “Ялта-Інтурист”. Не знаю, що й казати. Від такої реклами просто-таки хочеться кинутися і поїхати на “самый чистый” бетонний пляж Криму, де так приязно посміхається метро(?)дотель. У Ялті тепер метро? А на Троєщині іще нема…