З приводу реклами львівської Гарячої Чаші.
Це не Гаряча Чаша, це Біла Гарячка. Замість реклами заходу вийшла реклама того, що власники цього бізнесу не в собі. Як, власне, і всі дотичні до цього дивопродукту персонажі.
Місто засинає, прокидаються еліта і бомонд. 12 година ночі, саме час показати вам красу, до якої все не доходили руки і нервова система.
Минулого тижня в Києві відбулося чергове нагадування про те, що в нашій країні “бал є бал”.
Останнє, що я очікую побачити, коли дивлюся фотозвіти з різних “балів” – це візуалізацію фрази “схопили корчі”. Проте, маємо шо маємо.
Одразу хочу вас налаштувати на те, що зараз оживе казка. Причому, як пафосно стверджують самі організатори, “загадкова” казка.
Загадка, як на мене, тут одна – чому цей колгосп називають балом?
Той момент, коли показ затьмарюють його гості.
Рональд Макдональд модної тусівки Чікаго.
Я тут дізналася, що Ірина Луценко стала Жінкою третього тисячоліття, але ще не мала змогли ознайомитися з цим калом повністю.
Поки я це робитиму, ось вам те, з чого все починалося.
Напишіть мені тут в коментах жона Луценка, яку додали до цього списку – це деградація чи не дуже?
З одного боку, я могла б написати, що тепер Девід Лінч нарешті потрапив в один зі своїх фільмів.
А з іншого скажу, що нам якраз дуже сильно не вистачало трансцендентальної медитації (я не вірю в масові рухи, які хочуть максимально принести людству добро, але задорого, у нас до того ж Мунтян уже є), так що нічого страшного, що він за її поширення переніс кілька сюрреалістичних моментів.
Поки Кравчук косплеїть “I want to break free” у голові Лінча має проноситися той же текст.
– Вам труба!
І моїй психіці від цих фоточок тож.