Добрий пост
Отже, я продовжую свої модні огляди і сьогодні вирішила порадувати вас фотографіями пар. Більш того, сьогодні я напишу не лише про тих, хто належить до категорії “йобаний стид”, але й про тих, хто мені подобається, бо скільки ж можна писати лише про погане. І знову ж таки, нагадую, я не зосереджуюся на якостях цих людей як особистостей чи їхніх здобутках, я просто пишу про тих, від чийого несмаку перехоплює дихання або ж про тих, чий стиль мені імпонує.
Дюденки Мені здається, що їхнє життя – це боротьба з формою і кольором і кожного разу коли я їх бачу, аж примружую очі, так боляче мені на це дивитися. З іншого боку, вони не виходять за рамки створеного образу і по-новому жахливо ніколи не виглядають. Все традиційно, геометрично і часом кольорово.
Шовковські Насправді ніяких особливих гріхів за ними не помічено, Альонова з усіх сил намагається зваяти з себе ікону стилю і не дозволяє ані собі, ані партнеру виглядати негарно, проте в цьому і проблема – все надто нудно. Через страх помилитися, Альонова ніколи не експериментує з кольорами і фактурами, все чорне і чорне, або ж якась перевірена часом комбінація з двох або трьох кольорів. Проте переважно все-таки чорне. Нецікаво. Хоча, наголошую знову, я не прирівнюю пару до усіх тих, хто знаходяться у верхній частині посту, проте і до нижньої я їх помістити не можу.
З іншого боку, у них є така ж нудна і асексуальна фотосесія, як і їх спільний стиль. По ідеї, фотографії мають передавати бажання і пристрасть, а передають сумні чорно-білі потуги. Особливо добре видно як тужиться Шовковський.
Сумські Ну ми вже знаємо про невтримне прагнення Олі Сумської поєднати у своєму вбранні все й одразу і неважливо як це буде виглядати. Друзі, тепер ми бачимо, що це сімейне. Блиск, прозорість і всьо такоє.
Причому часом думається, а може без Олі Борисюк виглядатиме нормально. Але побачивши його одного, я розумію, що ні, не буде.
Білики Ну звичайно ви б мене не зрозуміли, якби я не згадала цю парочку. Вони прекрасні у своєму поєднанні. Таких нема і не буде. І не треба.
Куся і Пономарьов Оооо. Дєвочку можна вивезти з села, але село точно не вивезеш з дєвочкі – і Саша, і Куся це підтверджують. Так глянути, ніби на перший погляд нічого страшного, а як подивишся на блискучі деталі та бренди напоказ, все стає по своїх місцях. Більш того, вони взагалі вирізняються з усіх вмінням виділятися деталями: погляньте тільки-но на ці тухлі (а штани як жахливо сидять)! А як Куся любить незрозумілі вирізи на сукнях, то на пузі, то на спині. Вона точно упорота, на останній фотці явно видно, що це саме так.
Я це люблю! Тепер про тих, хто мені подобається.
Серебрянська і Фагот Нажаль, майже не знайшла фото, але я не раз відмічала для себе, що на тусівках вони виділяються повною відсутністю понтів. І головне їх вдається не виглядати при цьому білими воронами. Просто спокійна пара.
Парцхаладзе Всі ми знаємо, що гроші – це не запорука стилю, навіть великі гроші – це не запорука. І ця пара одна з небагатьох, які виглядає спокійно і виважено і я здається не бачила їх разом у невдало підібраному одязі, більш того, вони завжди гармоніюють одне з одним.
Рибчинські Якраз про них я згадувала коли писала про відсутність експерименту у вбранням пари Шовковських.
Ну і щоб ви не розслаблялись, ось вам ще одна пара наостанок!
Білоножки
Село і люди
Давно хотіла написати про стильних і не стильних публічних людей України. Відкрила Таблоїд і зрозуміла, що про кошмарно вдягнених писати буде набагато легше, тому сьогодні познайомлю вас з першою частиною списку “Позорище від природи”.
Ще до того як ви заглянете під кат хочу сказати, що побачите ви найочевидніших кандидатів і Америку я вам не відкрию, проте, коли бачиш це одночасно і в такій кількості, розумієш, що зі смаком у нас у “світських колах” швах. Одразу хочу умовно розбити піддослідних на категорії: “хочу, щоб було по-багатому”, “хочу, щоб блищало”, “товар ліцом”, “я сашла с ума” і “вродє і непогана дєвочка, але не вєзьот, прічьом хранічєскі”.
