Бал-цицькорад
Давно я не писала про справжню аристократію, але різдвяно-новорічний період зробив мені подарунок і от в Одесі знайшлися для мене і аристократія, і бал.
“І бал” не те слово. Зосередьтеся, приготуйтеся і тримайтеся.
Хоча що це я? До такого неможливо приготуватися. Така потужна картинка, що на балі були вони, а враження від перегляду такі, ніби психотропи споживала я.
Почну з того, що це був бал-маскарад.
Хоча, правду сказати, мені здається, що це був бал-цицькорад і в очах єдиного чоловіка в кадрі все написано.
Одеса місто морське, тож мені здається символічним і доречним те, що одна з аристократії (не забуваємо про це) вдягла костюм грудей, які от-от вийдуть з берегів.
Хоча більше я переймалася все ж з приводу дами в синьому, надто вже непевно виглядає ця ниточка, що стримує декольте.
Публіка була блискучою в усіх сенсах.
Конкурс юридичної краси
Зараз ви дізнаєтеся про Одеську юридичну академію все те, що давно хотіли і не хотіли, і навіть те, про що боялися запитати.
А боятися є чого – нещодавно там пройшов конкурс краси і це було страшно красиво.
Одеська юридична академія – колиска всебічно обдарованих талантів.
До речі оцей вотермарк “трасса Е-95” на знімках нічого не значить окрім назви сайту, з якого я їх взяла. Хоча визнаю, асоціація першого порядку спрацьовує безумовно.
*несамовито регочу, витираючи сльози*
Прийшов час міняти звичний образ Феміди на якийсь такий.
Odessa Fashion Day
Ой-йой!
Тут сьогодні стартує Львівський тиждень моди, а я вам ще про креатури одеських дизайнерів зовсім нічого не розповіла.
Знаєте, як в модних журналах викладають добірку того, що обов’язково треба мати в новому сезоні, так і я продивилася всі фото з Odessa Fashion Day і вибрала з них 100, а потім з тих ста відібрала 50, а вже з тих 50 – 25, щоб ви теж знали на що орієнтуватися.
Отже, дивіться і запам’ятовуйте те, що в жодному разі не можна повторювати і відтворювати.
Той випадок, коли дизайнер вирішив піти від зворотнього і “ударіл в грязь ліцом”.
Царівна-Лебідь вже не та.
Одеський осінній бал
Всі знають, що понеділок важкий день і я не збираюся робити його для вас легшим – прийшов час для відбірної єбали. Точніше відбірного “є бала”.
“Ценителям ускользающей изысканности прошлых веков стоит обратить внимание на «Одесский Осенний Бал»”, – прочитала я і як поціновувач естетичних девіацій звичайно ж звернула.
Вишуканості традиційно я не знайшла, зате незграбної претензії на неї скільки завгодно!
Той випадок, коли вишуканий і світський бал найкраще описує фраза “пьяный угар качает”.
Цитую реліз далі: “Кавалеры в старинных камзолах, пышные кринолины дам, обнаженные плечи в каскаде драгоценностей, подчеркивающих изысканность парадных костюмов… Отблеск хрустальных люстр в мерцании блестящих тканей, создающих самую настоящую магию красоты”.
Намагаюся знайти хоч щось з вищезгаданого і не можу.
Бачу робочого і колгоспницю після ребрендингу, кринолін перешитий з прапорів СССРу і занадто тугий корсет, який не буду коментувати.
“Мы к Балу готовы, а Вы?”
І тут мене френдстрічка така зненацька запитує “Мы к Балу готовы, а Вы?”
А. Я. Не. Готова.
Скільки вже бачила тих українських балів і ні разу не була до цього готова. Хіба можна підготуватися до кишкової палички? Чи до того, щоб голуб насрав тобі на обличчя? З українськими балами так само. Але ви все одно готуйтеся. Скоро буде.
Періс Хілтон і всі-всі-всі
Тубільці племені мумба-юмба ведуться на бусікі, але наші світські леви і левиці ще дурніші і ведуться навіть не на бусікі, а на Періс Хілтон, користі від якої набагато менше.
Чесно кажучи, я не думала, що Періс ще може когось цікавити (і що вона ще не знюхалася в кізяки), але потім згадала, що навіть Кобзон і Едіта П’єха в деяких частинах нашої країни залишаються популярними (і що треба-таки знюхатися в кізяки, щоб таких розважати).
Так от, Періс приїхала відкрити клуб Міністеріум, відіграти кілька сетів і заспівати. Столики коштували від 20 тисяч і люди, які прийшли і заплатили таке, щоб послухати як нявчить Хітлон, таки знайшлися. Причому знайшлися настільки, що вільних місць не було. Ну правильно, за 20 тисяч же мізків і смаку собі не купиш, тож витрачають як можуть. Про таких ви зараз і подивитеся веселі картинки.
А ще хороший пост на тему, щоб два рази те ж саме не писати –https://www.facebook.com/elena.chelova/posts/1164812960266213
Ні-ні, це ще не Періс і навіть не Кім Кардашіан, як могло б здатися. Це нагадування про те, що дарма ми запрошуємо іноземних світських левиць, якщо в нас самих є ого-го.
Ну і що що це ого-го зроблене на 7-му километрі.
“Клуб МИНИСТЕРИУМ располагается в здании бывшего Городского Кредитного Общества, построенного в 1881 году по проекту архитектора Артура Льюикса”.
Я не розумію, чим вони вихваляються – тим, що змогли зіпсувати історичну будівлю уйобищною добудовою (дякую, що не вагоночкою оббили), не менш уйобищною підсвіткою і упоротими грифонами, яких відверто забагато?
Не вистачає перед дверима бабушок, які продають цигаркі поштучно і продавців туалетного паперу, що на ньому зображують Путіна, Януковича і подібних.
А ось і Періс Хілтон в дірці. Тут має бути якийсь глибинний смисл, але я не буду розвивати думку далі.
Щоб ви розуміли, битва з Вандербільдіхою, точніше з Хілтонихою триває. Тим більше, що в наші часи можна мірятися не лише бирлянтами, що, звичайно, спрощує боротьбу для багатьох.
І от мені цікаво, чи не виникло ні у кого бажання смикнути цей… мммм… топ донизу, щоб подивитися, чи втримається він чи ні. Хоча може це якраз задумка така.
ОМКФ 2016: Закриття
Колір доріжки на ОМКФ – єдине, що видавало те, що це була червона доріжка, а так скидалося на те, ніби це виставка досягнень сільського господарства – голови колгоспів зібралися, щоб показати по-перше, розмах своїх гаманців, по-друге, свою невтримну несамовитість у стилі, по-третє те, що наша земля непогано годує (іноді аж занадто).
Думка про “Та шо ж це таке! Пороблено їм чи шо?” мене не відпускала. Наступного року пропоную організаторам разом з квитками роздавати бажаючим пройти червоною доріжкою бодай хоч якусь інструкцію, бо цього року навіть дрес-коду, здається, ніякого не було, ви це побачите з фоточок.
Зараз буде низька і висока поезія. Низька від мене.
Рюші
Кольору хрюші.
Висока від Ліни Костенко про весь чей червонодоріжковий рух:
Так хочеться якоїсь етики.
Пера, і пензля, і струни.
Якоїсь дивної поетики
в шляхетських німбах сивини.
Натомість маєм бздуру модню,
амбіцій вистріпаний рюш.
І чорний викид сірководню
з отруєних століттям душ.
Навіть курей-гриль запросили на закриття ОМКФ, а тебе, юзернейм, ні. От ти і казишся!
Око Саурона
Вирішила на ніч вам своїх фаворитів не показувати.
Гадаю, буде досить одного “ока Саурона” (тут я зомліла).
А все інше завтра. Вам сподобається)
ОМКФ 2016: атака триває
Ви ж не думали, що я закінчила катувати вас фоточками з червоної доріжки ОМКФ?
Почну з цитати однієї з читачок рагулів Ірини Касьянової:
“72 чиновницы, 23 депутатские жены, 15 it-girl, 20 дочек бизнесменов, 37 содержанок у папиков, 8 начальниц жэков, 57 валютных проституток, 45 просто блядей из Аркадии, 0 киноактрис, 0 продюсеров, 0 режиссеров – перед вами численный состав прошедших по красной ковровой дорожке на церемонии открытия одесского кинофестиваля!“
Дні Макдональдса на Одеському кінофестивалі.
Ой!
Мені здається після цієї червоної доріжки ми можемо робити свою локалізовану версію Pokemon Go. Ходиш по світським подіям і відловлюєш надто відверто виставлених напоказ “покемонів”.
OMКФ 2016 – Oh my God!
Нарешті знайшла час сісти і повивчати публіку на червоній доріжці ОМКФ.
Перше враження таке – справжній переворот минулої п’ятниці стався не у Туреччині. Ось де приховалася міжнародна загроза здоровому глузду та світовій психічній врівноваженості.
Деякі гості неприховано несли свій стиль в маси. Максимально неприховано. Відкрито таким же чином, як і рот фігурантки.
Часом червона доріжка скидалася на випускний у школі дівчат із затримками у розвитку. З затримками тому що вік у дівчат такий, що який вже тут випускний.
