Талісман Києва – Скажи нарКотикам ні!
“Вже у грудні у Києва з’явиться туристичний талісман – символ, що асоціюватиметься у туристів зі столицею”.
Фіналісти.
Я за зеленого Титана, може з ним прийде легалайз.
Так ніби в метро і без цього не жахливо
Коли спонсор дав не лише бабло на те, щоб посвітити трусами в кліпі, але й на те, щоб це транслювали в метро.
До сьогодні я думала, що від моніторів там ніякої користі, але бачу, що ні, з ними добре, розумне, вічне*** нести легше.
*** – це оце:
Створення мережі громадських вбиралень у Києві
Зараз я вам розповім про те, що таке дикість і пиздець.
Це те, що у Києві у 21 столітті немає мережі громадських вбиралень від слова взагалі. Охуєнна європейська столиця і туристична перлина. Сцяти й срати треба вдома, на вулицях міста така можливість не передбачена.
А ще дикість, що петицію про створення такої мережі не підписало навіть 10000 людей, тож навряд чи щось зміниться.
Підписуйте і поширюйте. У нас є ще кілька днів – Створення мережі громадських вбиралень у Києві.
І так це не найформатніший пост тут, але хто скаже, що він не про рагулів, хай перший кине в мене камінь.
Театр абсурду на Подолі
upd. я дещо змінила думку про це явище і ось тут детально про це – http://espreso.tv/article/2016/11/30/teatr_absurdu_na_podoli
Однако за время пути, собачка могла подрасти©
Корпус Київського академічного драматичного театру на Подолі будували з 1993 року, тож не дивно, що очікування і реальність настільки відрізняються одне від одного.
Хоча очікування мені теж не подобається, краще б залишалося як було.
На колажі очікування (одне з) – реальність – як було.
Прикрощі кондиціонування
Достатньо було б просто повісити на дверях квартири “Тут живе довбойоб”, але деяким персонажам просто життєво необхідно розповісти про свою розумову недостатність якомога ширшому колу людей.
Вдалося.
Паркінг
Відволічемося від гламуру.
Боротьба за паркомісця в центрі Києва виглядає так.
Таке враження, що тим хто це придумав спочатку така посудина на голову впала, а потім за нею впала і ця пречудова ідея.
Люди з викривленим сприйняттям кольору
Вулиці Саксаганського пороблено. Минулого літа я писала про перефарбований фасад будинку, у якому відкрили квіткарню. Тепер от майже через дорогу від того місця хтось, здається, відкриває філіал пекла, бо деталей не знаю, а кольорова гамма диктує.
Минулого разу розголос допоміг. Цього разу треба змусити винного не лише перефарбувати фасад, а пофарбувати собі руку, наприклад, адже це так красиво.
Жовтень закінчується. В усіх сенсах.
Кінотеатр “Жовтень” підпалили в залі, але зараз горить він весь причому активно.
А все тому що пожежна частина знаходиться непристойно далеко в 800 метрах від будівлі.
Караоке-бар у житловому будинку – розваги по-київськи
Так ніби самого факту існування Григорія Лєпса і його творчості недостатньо для того, щоб змусити страждати ту частину населення, у якої є хоч мінімальне розуміння того, що таке музика, у Києві відкрили ще й караоке-бар названий на GLeps. Можу сказати, що бар повністю виправдовує себе, бо як назвеш, так і попливе, а ви ж знаєте, те, що плаває, це не завжди шось добре:)
На рагу.лі написала дівчина, якій пощастило мешкати в будинку де тепер парує караоке імені Лєпса і я не можу не опублікувати її текст. Звичайно ж разом з гарними фоточками, щоб ви зацінили, які німфи там бувають і що заради радості таких можна і постраждати.
Слово рагулі буде занадто мелодічним у данному випадку! Зграя довбойобів – більш підходяща назва. Справа в тому, що у житловому будинку на вул. Льва Толстого 25 вже впродовж року страждають жители, в тому числі діти та пенсіонери. А все тому що в підвалі (повторюся ЖИТЛОВОЇ) споруди з 16 листопада 2013-го знаходиться триклятий караоке-бар GLeps.
Під такі відомі шлягери як “Рюмка водки на столе”, “А белый лебедь на пруду” мешканці будинку засинають. І під них же прокидаються, коли комусь з неадекватних та надмінних працівників закладу стукне в макітру зробити гучніше задля щастя любих гостей ну десь о 2 годині ночі.
Читати далі
Прибирання Майдану
Майдан прибирають і це прекрасно, я тільки за, але хочеться, щоб чиновники з КМДА вміли розвертати голову ще й в інший бік, тому що якщо пройти Хрещатиком в бік Бесарабки, то видовище ще страшніше, особливо враховуючи, що ніяких палаток там вже кілька місяців не стоїть. І це в 100 метрах від КМДА.
