Росіянка на конкурсі Міс Всесвіт була в костюмі Птаха Миру.
Могли б назвати простіше – Піс Дав.
Можна навіть одним словом.
І без В.
Вчора я анонсувала тиждень української моди, але насправді при бажанні українська мода відбувається по свій країні весь рік, головне відслідковувати. От, наприклад, ви навряд чи колись чули про ANTVAN Fashion Days.
Але якщо ви зараз читаєте цей пост, тепер у вас немає шансів не заглибитися і в нього теж.
Якщо коротко, то це був черговий день показів моди, яка не є ані візуально привабливою, ані функціональною.
Я не знаю для чого і кому потрібен такий костюм, ну хіба що для того, щоб елегантно натякнути кавалерові на першому побаченні, що ти – дерево.
Чи “я в дрова”, що в принципі пояснює такий вибір вбрання.
(не побоюся цього слова) Макіяж такий, що скидається на те, ніби перед тобою труп нареченої оздоблений квітами з надгробного вінка.
Зараз буде злий пост і я дуже прошу вас утриматися від боді-шеймінгу (критики дівчат за зайву або не так розміщену по тілу вагу), тому що справа взагалі не в цьому.
Мені надіслали фото з чергового конкурсу, що проходить у Вінниці. Я видихнула і зрозуміла, що ці м’ясофабрики мене дуже виснажують, тому що вони проходять по всій країні ледь не щотижня, тьолочки на них біжать аж підскакують, тому що кожна вірить, що до Голівуду після перемоги рукою подати, а як ні, то пісєчка зростає у вартості з кожним титулом, а проводять ці конкурси їх зазвичай люди… ну ви там побачите на фото.
Це фото для привернення уваги. Ви точно зачепитеся за нього оком тому я його і поставила.
Українські конкурси краси, безглузді та нещадні. В першу чергу тому, що роздягають навіть тих дівчат, яких мали б відсіяти на першому етапі. Чим це пояснити? Окрім як неадекватністю організаторів, я не знаю як.
Коли я дивлюся на знімки відборів на конкурсах краси, я усвідомлюю, що на фото не я, але соромно від видовища чомусь мені.
І тут головне.
Чомусь в жюрі в регіональних конкурсах краси суддями виступають такі прекрасно круглі люди, які чомусь вирішують, що саме вони достойні судити купу юних дівчат у купальниках. Вони погоджуються на суддівство в цьому конкурсі не завжди адекватних представниць слабкої статі і роздягають навіть тих, з ким і в одязі все зрозуміло.
Вони добровільно пробивають дно і переконана, що при цьому почуваються абсолютно нормально – ну а шо такова пасматрєть на тьолочєк в купальнику, щоб потім одній з них дати титул, який за великим рахунком нічого в її житті не вирішить.
Оххохххооо!
Премія “VIVA Найкрасивіші” повертається! Це така премія, у відбір якої запрошують усіх підряд, щоб було достатньо і складался ілюзія вибору, а потім публіці треба вибирати. Публіка вибирає, причому від такого широкого діапазону публіка буває трохи не в собі, тож найкрасивішим може стати хто завгодно. Одного року найкрасивішим навіть став Володимир Зеленський.
Так що з досвіду скажу, що я не дуже вірю в те, що “оні создают красоту жизні”, але все одно конкурс цей дуже люблю. Саме тому я полізла з старі фоточки, накопичені рагу.лями за той період коли конкурс ще існував (а припинили його проводити після еволюційних подій) і вирішила освіжити і свою, і вашу пам’ять про красу яку несе “VIVA Найкрасивіші”. Краси немало.
По-перше, я люблю цей захід за блиск і розкіш.
Руки здогадайтесь чиї. На К починається і чи треба казати, що на Я закінчується.
Важко повірити, але цими ж руками звізда користається відриваючи туалетний папір, наприклад. Ну це я так, для контрасту.
Статуя “Свободи від почуття міри”.
Навіть якщо ви не надто красиві, у вас завжди є шанси виділилися на червоній доріжці, щоб повстати в образі втікачів з курятнику і борделю водночас.
Все почалося з того, що залізла читати повідомлення від вас (всім дуже дякую, що пишете) і відкрила один лінк.
Не знаю, що це я таке побачила, але знаю точно, що Одеський бал блякне і тьмяніє поруч з цим, скажемо так, злетом проктологів.
Насправді це зовсім не зліт проктологів, а антиконференція з неочікуваною і оригінальною назвою “Антиконфа”.
Темами заходу оголошено “SEO, CPA, CPI, трафік, CPL, SMM” та інше блаблабла, але насправді це була зустріч чуваків зі спермотоксикозом і тьолочок, які нещодавно відбілили анус і готові це всім демонструвати.
Видовище не для слабких духом.
Щоб ви зрозуміли концепт, я його скопіюю.
“Нам надоело, что целый день приходится ждать афтепати. Поэтому мы решили, что курить кальяны и пить алкоголь можно будет сразу в аудитории. При этом, конечно, придется слушать доклады. Мы знаем, что на первые доклады после препати никто не поднимается, поэтому собираемся с 11:00, а начинаем ровно в 12:00. Но это не все, чем удивит вас первая антиконференция. Целый день и вечер в зале будут работать массажистки для тех, кто сильно устанет слушать, курить, есть и пить. Но уставать на самом деле нельзя, потому как пиво будут разносить прекрасные девушки 🙂Вообще, красивых девушек будет очень много. Мы специально для этого их пригласили“.
Останній тиждень року такий останній тиждень: підбиваю підсумки року, ремонтую сайт, перебираю і назавжди видаляю невидане.
Видаляю, щоправда, не все, деякі знімки мають все-таки сюди потрапити.
Вручення Yunа. Це був лютий, рагу.лі тоді “були не ті” і я просто зберегла цю папочку і забула про неї. І ось вона тут як новорічний подарунок. З тих, що не знаєш кому передарувати, бо собі залишати страшно, а іншим не подаруєш, бо піклуєшся про їхню психіку. Втім, в вашу психіку я вірю.
“Твої губи – розтулена рана…”©
Мої очі від цього видовища теж.
Виїзне шапіто-шоу.
Гадаю, що бородата жінка десь поруч, просто не потрапила в кадр.
Блядь!
Це, звичайно, вигук, а не характеристика.
Ну нічо такий прикид на вручення музичної премії. Той випадок, коли на музичну премію претендувати важко, тому хоча б вдягнуся так, щоб на рагу.лі потрапити.
Все, що ви хотіли дізнатися про новий формат опери і боялися запитати.
Це, щоправда, не найновіший формат, найновіший це там де без трусів, а це так просто знущання якесь, а не опера.
Цей пост буде особливо заспокійливим для одеситів і лучан (з огляду на останні звіти). Не переживайте, ви не одні зі своїм горем – у Бердянську теж є фешн.
Місцеві змі пишуть про нього як про “главное событие бердянской Топ-моды” і “феерию стиля и красоты“, я так красномовно не вмію, тож напишу по-своєму. Гортайте.
Показ, можна сказати, зовсім не відповідав претензійній назві “Berdyansk Fashion Day” (претензійній в тому, що у нас люблять латиницею заміняти кирилицю, коли треба повийобуватися).
Насправді це було якесь шоу “Голі і босі”.
Деякі елементи одягу додавали ще більшої трагічності своїми деталями. Бачите слово “God”? Це тканина зашифрувала для нас німе повідомлення “о Боже, за що вони так зі мною!?”
Останнім часом Луцьк просто вражає!
Навіть складається враження, що там просто відкрився якийсь портал, через який в наш світ потрохи перелазять персонажі з якоїсь паралельної реальності. Додають яскравих фарб, так би мовити.
Одним словом, у Луцьку є модельна агенція і ця агенція відсвяткувала 15-річчя, а отже вже 15 років там є мода. Щоправда, місцева мода – поняття досить неоднозначно і зараз ви в цьому переконаєтеся.
У неї три трикутнички на бюстгалтері?
Ох вже ці Луцькі дизайнери, розкажуть вам про анатомію таке, про що ви й не здогадувалися. А взагалі…
…в ярком свете сильнейших уличных фонарей он увидел на тротуаре внизу под собой даму в одной сорочке и панталонах фиолетового цвета. На голове у дамы, правда, была шляпка, а в руках зонтик.
Вокруг этой дамы, находящейся в состоянии полного смятения, то приседающей, то порывающейся бежать куда-то, волновалась толпа, издавая тот самый хохот, от которого у финдиректора проходил по спине мороз. Возле дамы метался какой-то гражданин, сдирающий с себя летнее пальто и от волнения никак не справляющийся с рукавом, в котором застряла рука.
Крики и ревущий хохот донеслись и из другого места — именно от левого подъезда, и, повернув туда голову, Григорий Данилович увидал вторую даму, в розовом белье. Та прыгнула с мостовой на тротуар, стремясь скрыться в подъезде, но вытекавшая публика преграждала ей путь, и бедная жертва своего легкомыслия и страсти к нарядам, обманутая фирмой проклятого Фагота, мечтала только об одном — провалиться сквозь землю.
Що я вам казала про портал у інший всесвіт?
Аватари вже серед нас!