Про “занепокоєних”

З усим цим “занепокоєнням” світової спільноти, так і хочеться піди до кожного посольства у Києві і віднести їм коробку заспокійливих. І це не буде тролінгом. Це буде рівзнозначною відповіддю.

Але заспокійливі ми все-таки прибережемо, поки що від нас “колька”.

коли в столиці україни
лунають вибухи узимку
нам всім піздєц як необхідна
серйозна заходу підтримка

коли на вулиці у центрі
вже другий тиждень йдуть двобої
американський президентик
канєшно цим обеспокоєн

гримлять у києві гранати
міліція їбошить пресу
обеспокоєні в сенаті
обеспокоєні в конгресі

коли хуярять з водомета
по людям в лютії морози
то тут уж бєспрєдєлом етім
обеспокоєний барозу

новини дивишся на компі
а там постійно ад кромєшний
обеспокоєн цим ван ромпей
ну і звичайно кетрін ештон

коли в одних в руках бруківка
а з другої гумові кулі
і навіть снайперська гвинтівка –
обеспокоєн штефан фюле

давно вже всім нам не до жартів
вже крові лиються потоки
і тут канєшно шульц наш мартін
не може спать, бо втратив спокій

коли людей товчуть тітушки
на активістів йдуть облави
то наші європейські душки
лиш пишуть разнії заяви

ми хочем просто вам сказати
за все, шо ви нам написали
з брюселя, лондона і штатів –
ідітє нахуй, ліберали

І знову по-дибільному

Добкіну набридло, що фоточки Гепи збирають всі вершки – “кто к нам в мечем придет, по оралу и получит”.

Але до рівня Гепи йому однозначно не дострибнути. Ну це просто кармічне, все якось по-дибільному виходить у чувака.

День народження горілки

А тим часом у Донецьку готуються святкувати День народження горілки.
Я не жартую.

“1 февраля в парке имени Щербакова состоится целое шоу в честь Дня рождения формулы водки.
Зрителей ждет театрально-развлекательная программа “Культурно повышаем градус”.

Рука-ліцо.

Відповідаю на ваші листи

Пост із серії “Відповідаємо на ваші листи”.

Мене тут запитали чи не законодавство спровокувало затяжну тишу на рагу.лях.

Ха-ха, скажу я. Не законодавство (хоча яке то законодавство). Просто так вийшло, що все, що я роблю я роблю з огляду на те чи самій мені захочеться це читати. І протягом останніх днів мені здавалося, що поява будь-який постів тут буде виглядати недоречно і чужерідно.

Але я ж пишу не лише для себе, але й для вас, тому буду продовжувати, бо бомонд живіший за всіх живих. Маю надію, що пости не будуть дуже дратувати тих, хто визначив на ці дні собі інші пріоритети, бо я розумію, що конкурс журналу “Віва” на найкрасивіших українця і українку виглядає зараз особливо абсурдно.

Так, журнал “Віва” знову взявся за своє. Традиційно нашкребли достатню кількість учасників конкурсу з усіх усюд. Це важко, тому найкрасивішим нам пропонують обрати, наприклад, Володимира Гришка. Ну я не знаю чи можна бути совістю нації і найкрасивішим одночасно.

І ще. Атракціон. Якщо ви хочете, щоб я про щось написала, залишайте коменти. Спробую прокоментувати усе, стосовно чого ви залишите коментарі під цим постом.

Повелителі інстаграму

Друзі, а порекомендуйте мені цікаві інстаграми нашої еліти.

Фоточка для привернення уваги не з інстаграму гепарда59, я знайшла її у http://instagram.com/khvostick

Анжеліки місцевого розливу

Як тільки у Києві пройшла прем’єра фільму “Анжеліка маркіза янголів”, так одразу наші тьолки (і не тільки) почали змагатися з Анжелікою у красі. І що я вам скажу – тепер творці нового фільму мають однозначно відзняти ще одну версію, бо не там вони проводили кастинг!

Одна тільки Анна-Вікторія особливо не переймалася, бо вона і так королева.

фото (с) starbom.com, glamurchik

Красиво жити не заборониш!

Хочеться почати ранок якось активно, тож ось вам картина маслом чи то пак ікрою “Депутат Ірпінської міськради Валерій Пєший ізволілі откушать”.

Більше фото про чудовий відпочинок депутатів місцевого й обласного рівня можете побачити тут – www.kotsubynske.com.ua. Красиво жити не заборониш!