АМБ: Трагедія, хайп та видовища, “какая разница”, закриття UATV
Ми живемо в банановій республіці наповненій екскрементними думками заради хайпу різних чмів і чмяток, але какая разница, главное чтобы было заасфальтировано. З вами перший АМБ року,...
“Весна у великом місті”
Тут нещодавно був концерт “Весна у великом місті” і після нього не хочеться жити весною у великом місті, якщо воно надихає на такі концерти.
А взагалі організатори постаралися, зібравши відбірну колекцію лісових почвар, кожна з яких старанно несла свій образ. Хоча мені здається, що все ж їх всіх треба збирати у якійсь клініці, а аж ніяк не на концерті.
Логіку Діми Коляденка можна зрозуміти, баби мають бути такими страхітливими (і я тут не про обличчя, бо за антуражем його хіба помітиш?), щоб відволікати увагу від головного фігуранта.
Доля українських жіночих гуртів така, що в моменти складних часів вони так і виглядають як недорогі проститутки з околиць Києва.
“Я тебя поцелую. Потом. Если захочешь”©
Кафе Каратєль
Кілька слів про карго-культ і кафе “Каратєль”.
Якщо сказати, що ідея відкриття закладу виникла у волонтера, офіціантів вдягти в камуфляж, їжу приправити якимись хитромудрими мемо-назвами, а на вивіску повісити “Каратєль”, то заклад, який ще кілька місяців тому відкрили ті ж самі жлоби і кугути, автоматично стає патріотичнм.
Ха-ха! Звичайно, що ні.
Ось вам нарізка відео, яка дещо ширше розкриє картинку, додивіться до кінця, да.
Ну і коментувати, що це за охуєнний такий юрист, який в принципі не вміє складати слова в речення я просто не буду…
Міністр сільського господарства ЛНР
Той випадок, коли міністр сільського господарства ЛНР виглядає так, що могли і не підписувати.
Паркінг
Відволічемося від гламуру.
Боротьба за паркомісця в центрі Києва виглядає так.
Таке враження, що тим хто це придумав спочатку така посудина на голову впала, а потім за нею впала і ця пречудова ідея.
Пістець
Друзі, зараз піст, час очищення і всім нам потрібне керівництво до дії, тому дууууууже рекомендую надзвичайно корисну і, навіть не побоюся цього слова, очищуючу статтю “Постимся вместе с джетсеттерами” (лінк буде у коментах).
Заголовок вражає не те слово, але контент далі теж надзвичайно смішний. Мій фаворит Яна, яка довго довго перераховує усю їжу, яку збирається впхати в себе з приводу посту (в тому числі МЕНТАЛЬНОЕ молоко), а потім така “В общем, я очень люблю время поста. Потому что очищаешься душой и телом!!!”
Яка незакаламутненість%)
PS. А ще одна з персонажів статті колись сказала мені в телефонній розмові “Я дуже віруюча людина, молюся, ходжу до церкви, а вас Бог покарає” і я так собі гадаю, що всі дуже віруючі якраз сидять і чекають, коли кого покарає Бог. Це так надзвичайно по-віруючому.
Колгосп тварин
Червона доріжка премії “Людина року” щороку мені нагадує колгосп тварин. В кращі роки тварин набиралося стільки, що навіть доводилося робити декілька звітів на рагулях, в роки відносної кризи з цим спокійніше, але все одно є на що подивитися.
Щоправда є відмінність від оригінального твору і вона у тому, що кобилці Моллі стрічки у гриві носити забороняли, а тут ніхто нікому нічого не забороняє, тож на виході маємо стиль настільки незграбний наскільки нестримний.
Жріци будуарів.
Вона співає насправді, а не заковтує. Правда. Повірте мені на слово.
Дитячий майданчик в Макіївці
*обличчя ведмедя випромінює радість порівняно з тим, який вираз у мене зараз*
Тут хочеться відмітити, що уїбани завжди дуже завзято працюють над тим, щоб світ навколо них наповнився всіма відтінками гімна, яке так активно клекоче у них всередині, що аж неконтрольовано виливається на оточуючих.
