Продовжую розглядати фото з Тижня Моди.
Перше, що спадає на думку: “Что у вас с головой?” Сємьон Сємьонич!
фото (с) jetsetter.ua
Я так розумію, що український Тиждень Моди – це тиждень прет-а-порте. Ага-ага! Давайте подивимося на прет-а-порте очима Олексія Залевського. А-ну, мальчікі, хто з вас готовий таке вдягнути?
Дівчаткам пропонується варіант “як прибили, так і тримається”.
фото (с) www.fashionweek.com.ua
Я тут дивилася світські хроніки і дізналася цікаву новину про Окунську. Вона тепер стала головою наглядової ради банку “Контракт”. Бу-га-га. А я-то думала, що вона стилііііііст)
фото (с) jetsetter.ua
“У березні 2009 року український журнал L’Officiel назвав Кільчицьку однією з найстильніших персон України”.
Бугага!
Відкрила сайт дурналу і зависла на першому ж реченні. Цитую: “Просыпаясь ранним утром, мы ощущаем прохладный воздух, который стимулирует наш мозг к пробуждению и немного нагоняет тоску по беззаботному лету, которое до сих пор пробивается в наши окна красивым насыщенным лучом тёплого и ясного солнца“.
Хороший дурнал. Треба дарувати ворогам.
Есть несколько фраз в ее словарном запасе. Расстаться с ними не под силу грешнице в экстазе. Только с помощью их выживает она на распутье.
Продовжуємо огляд сучасної поезії. Знаєте, на відміну від Терези Франк Надія Мейхер вирішили провести літературний вечір в Москві, вочевидь українці до її творчості ще не дуже доросли. Ну і не страшно, з обличчя ведучої видно, що росіяни теж не у захваті)
Мені ж просто хочеться ридати від того потоку свідомості, що ллється зі сцени, і від “оперного” вокалу теж, тому спішу поділитися.
Бля, який пафос і возвишеність. Аж страшно. А оці останні слова ведучого “Живітє как ми, живітє лучче нас”. Куда вже лучче?
Ще декілька уривків.
Слепо можешь пройти, не вкусив вечный плод. Ограниченно не одна жизнь пройдет. Быть суфлером – в лучшем случае, оркестровая яма. И, возможно, ты позволишь сыграть себе гамму. А сейчас минорная нота поставит конец. Еще не поздно согрешить – раз-ре-шить. Кушанье подано, не тяни задуманную сцену. Поддавайся как тогда, пусть опустят ниже пояса, Если ты силен и мужествен, Считай, что переписана книга бытия. Я – грешница, но и исповедь мне не помеха. Я знаю, кто есть кто, и он нам бесконечно рад. И только сердцем, и в твоих руках эпоха, Разумом и телом ты чувствуешь гармонию в четырех стенах.
Ты была проституткой, и богиней была. Ты была примадонной, ты в тень ушла. Ты стала просвещаться, как ситец на ветру. Ты стала упиваться – не ждала беду. Ты верила, что будет этот мир пустой И столько в нем говна… Куда там мне С тобой..
Качни густотой словесною Капли слезы напросившейся. Заставь закрыть книгу прошлого Между душой и сердцем скользившиеся. Натяни стрелу, Вонзившую в еще любовь нетронутую. И скажи, что несбывшиеся Мечты затронуты.
фото (с) paparazzi-club.ru вірші з сайтів eg.ru, nadya-mg.ucoz.ru, via-gra.ru відео (с) loveradio.ru, russia.ru
Часом я дуже люблю читати статті про світських персонажів, бо там трапляються дуже милі фрази типу: “Возвращаясь после шумных вечеринок и концертов, Татьяна Рамус обязательно читает дочери сказки на ночь“. Будіт і чітаєт. Гггг.
Або ще: “Сергій Рудик, заступник київського міського голови, шиншилолюб” (там взагалі не стаття, а пісня)
Мнє пальчік покажи ілі статтю дай почітать я одінаково похвальную мисль ізвлєку похіхікаю над високім слогом.