“Таланти” мають Україну

День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.

Ви помітили, що я не згадувала у своїх спогадах політику? Ну а що, це надто сумно, бо “таланти”  мають країну.

***

В принципі те, що наша бидлоеліта давно нас має ні для кого не таємниця, втім сумно визнавати той факт, що окрім того, що вона нас має, вона ще й декларує це великими буквами – як це сталося під час концерту присвяченому ювілею Яна Табачника, який щиро вірить, що звання депутата – це нагорода, а не обов’язок (що, в принципі, й видно з його “активної” депутатської діяльності).

Тож пропоную вашій увазі кількох талантів, які активно і глибоко нас мають.

Відомий поет-пісняр Толя Толстоухов. Блядь! Ви подивіться на ці натхненні обличчя глядачів.

Нюся Шуфрич, який ніби й співає, а по суті промовляє текст пісні по складах (та же й з “грузинським” акцентом?!). Причому текст вивчити не зміг, читає з листочка.

А у Вахтанга Кікабідзе там натурально почалося нервове посмикування. І у мене тут теж.

Ну і блатняк у виконанні заступника генпрокурора України. Раніше це були взаємовиключні речі, а зараз тільки взаємодоповнюючі. Звикайте.

 відео censor.net.ua

“Рідке поєднання” краси і таланту

День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.

Завдяки рагу.лям я дізналася, що таке справжня краса!

***

У коментарях до посту пpо Dekolte дехто згадував про гурт VГубы і я вирішила знайти і подивитися якесь їхнє інтерв’ю, щоб викласти найпрекрасніше з цього інтерв’ю для вас на рагу.лях. І що ви думаєте, знаходжу перше-ліпше відео і одразу ж бачу ТАКЕ!

Ведуча теж прикольна, один вислів “рідке поєднання” чого вартує!

Та й дикція у неї така, що у запитанні я чітко чую трохи не те, а саме “На що ви все ж таки робите ставку – на творчість, на ПІСЮ чи на красу?”

Хоча, звичайно, вона по всіх параметрах програє тьолці з **здою замість рота, яка говорить про те, що “в чєлавєкє далжно бить всьо прєкрасно”. Куди вже прекрасніше?

 

Несамовите українське необароко

 День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.

В принципі закінчення на “-алія” стало для рагу.лів фатальним. Ось ми згадали про Камалію, а ще є Карнавалія.

***

На днях відбулася подія, яку деякі дурналісти називають “українським необароко”, я ж це назву традиційно несамовито жахливим видовищем (про Карнавалію ми вже писали раніше). В даному випадку тішить лише те, що з будівлі КМДА подію перевезли до будівлі залічничного вокзалу і це дає нам надію на те, що наступну Карнавалію вивезуть за межі Києва і таким чином зникне ще один привід червоніти за столицю.

Повна Карнавалія

Оп!

День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.

Про Камалію можна писати без слів. Ну або з їх мінімумом.

***

Зіркою програми на дні народження Дівєєва-Церковного однозначно стала Камалія. Вона поки що не знає, що у неї з’явилася потужна конкурентка на кінониві, і тому викидала таких коників, що під це неможливо не виділити окремий пост.

Оп!

Оп-Оп!

“срака, ніби ковбаса”

День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.

Не втомилися? Відпочиваємо і читаємо один з моїх улюблених віршів.

***

Еротичні фотосесії наших поп-звьозд ніби ще більше підкреслюють те, чим саме вони співають. Сьогодні даруємо вам вірш про поп-мєсто Наташі Могилевської, щоб свєт (самі відітє откуда) озаріл вас і даже ослєпіл ваших врагов!

 

свєтіт мєсяц свєтіт ясний
свєтіт бєлая луна
магілєвска так прєкрасна
і талантліва вона

і красива ніби роза
та вопше прєкраснєй всєх
ізогнулась в странній позі
на плєчах – богатий мєх

ше й така причоска хитра
ніби хвилі на ріці
як марлєн, котора дітріх
із цигаркою в руці

мало не забув найкраще –
срака, ніби ковбаса
вопшем, виглядить блєстящє
наша дєвіца-краса

фото звідкись з інторнету,

вірш diversey_ua

І швець, і жнець, і на дуді грець.

День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.

Згадувати стає цікавіше і цікавіше. Ось перша поява Санатана.

***

Понеділок день тяжкий та з іншого боку він починає тиждень і тому по понеділках я вирішила радувати вас рубрикою про починаючих зірок під кодовою назвою “Лізуть” .

Дуже приємно бачити, що наші публічні персонажі живуть за принципом “і швець, і жнець, і на дуді грець”. Одним з таких яскравих прикладів є дизайнер Санатан.

Санатан уже давно швець, а отже в цій справі далеко не починаюча зірка і це, зокрема, видно з того, які ціни він виставляє за свої, прости Господи, дизайни.

Отже головну функцію дизайнера він виконав – створив костюм Капітошки, але на цьому він не зупинився, бо “сяє в усіх цікавих йому напрямках“, тому слідкуємо за його розвитком. Женцем він колись навряд чи стане, хіба у значенні “косити бабло”, а от “на дуді грець” він все-таки починаючий. Точніше не на дуді грець, а на сцені співець. Дивимося і насолоджуємося.

фото © topok.com.ua

Монолог вагіни

День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.

І звичайно я не можу не згадати монологи вагін.

***

Побачила тільки що потрясну новину по СТБ про те, що дружини бізнесменів, політиків і спортсменів зібралися разом і зіграли у виставі “Територія кохання”. Виставу створено за мотивами таких творів як: “Маркіза де Сад” Юкіо Місіми, “Турандот” Карло Гоцці, “Монологи вагіни” Ів Енцлер, ну і ще кількох. Всі, хто хоче дізнатися більше, може піти на сайт СТБ і почитати коротенький репортаж, який радує фразами типу: “Другие мужья и родственники актрис оказались небогатыми бизнесменами, потому что такова жизнь”.

 Але краще все-таки подивитися відео, яким ми теж завдячуємо каналу СТБ. Не знаю, хто подав їм ту ідею, але виглядає це як стьоб над тією діяльністю, якою вони по життю займаються. Ну і, звичайно, “ДольчєГабана” наше усе!

А ще там чоловік Шнипко веде себе якось дивно, спочатку говорить про якусь дачу, а потім доповнює: “Я скажу, звідкіля беруться гроші. З банківського рахунку”. Бу-га-га. Сказав би ще, що з тумбочки!

Ну і фінальне – “Мы забываем о вагине. Иначе никак не объяснить того, что мы её не ценим”. Геніально.

© за матеріалами stb.ua