Коли у Київі відкрили “Бридкий Койот” я подивилася на фотозвіт і зрозуміла, що в нашому випадку назва аж надто буквально відповідає дійсності. Пройшло трохи більше 4 місяців і я випадково натрапила на фотозвіт з вечірки у тому ж “Койоті”. Ну що можу сказати. Стабільність вражає.
В понеділок я написала про Vogue Cafe, у вівторок цей блог захопили головоногі молюски, тож у середу я хотіла дати вам змогу відпочити. Але ні! Не вийде, бо у нас тут нещодавно пройшов міжнародний винний бал. Міжнародний, мабуть, тому що поєднав народи Троєщини і Борщагівки. Цей стиль ні з ким не сплутаєш. Одним словом, традиційно, бал є бал і єбал. Я б навіть сказала “в’єбал”.
Все-таки для мене кінець десятих і початок двадцятих запам’ятається зокрема тим, наскільки дівки поз’їжджали з глузду в гонитві за красою. Причому краса, в даному випадку, це останнє, що можна досягти з допомогою тих процедур, що вони проходять.
Камалія не втомлюється дарувати прихильниками естетичні оргазми. Маю надію, що від перегляду нової фотосесії гурині шоубізу ваш настрій тільки покращиться.
Гадаю, ви переконалися, що у випадку з вітчизняними тусовщиками слова “бомонд” і “еліта” перетворюється на назву хвороби, яка перетікає в цілу епідемію. Втім це не привід зупиняти спостереження і я пропоную вам переглянути другу порцію фото з колгоспної вечірки у Vogue Cafe.
Юлія Магдич – одна з моїх фавориток цього вечора – від одного погляду на неї мігрень на піввечора забезпечена. Та у неї і самої голова болить, хоч як “елегантно” вона не намагається це приховати.
Таааак, видовище я вам уже сьогодні показала, зараз покажу ще й хліб. Все-таки як добре, що наша найкраща партія не забуває про народ і регулярно шось таке цікавеньке для нього організовує. От, наприклад, у неділю в Тернополі під блакитними прапорами розкидалися хлібом, святкуючи День сільського господарства.
Ну не знаю, треба було ще тиждень почекати і організувати таку акцію з день пам’яті жертв Голодомора. Вийшо б ще концептуальніше.
Все-таки добре, що в Києві відкрили Vogue Cafe. Це ж треба, вони вже першою вечіркою сковирнули такий пласт гламуру, що не на кожній “міс Україні” стільки побачиш. Правда, не дуже зрозуміло, чому кафе називається саме Vogue, а не, наприклад, Kolgosp. Мені здається, що якби доярок з якогось Червоного дишла запросили на гламурну тусівку, то вони якраз би десь так і вдяглися.
Власне інвестор проекту і подала приклад. З образу видно, що їй насправді хотілося б відкрити недорогий бордель (хоча… кхм) і бути там головною “мадемуазель”, інакше цей розкішний образ і віковий макіяж я пояснити не можу. А їй же всього 26 (+/- 1) років…