Руслана: тому що Баграєв (відео)

В продовження теми За кого вони не співали, публікую тут розмову Мустафи Наєма із Русланою Лижичко, що відбулась в ефірі ТВІ в рамках проекту ВИБОРИ-2010. Руслана як раз співала. І не просто співала – активно посміхалася до нас з рекламних плакатів маючи Україну в… серці. Колись вона співала ТАК! і ТОМУ ЩО. Саме тому, представляючи Руслану глядачам, Роман Скрипін анонсував її як “співачку, яка агітувала за Януковича”.

В студії Мустафи Наєма Руслана виглядала більш, ніж органічно – цей довірливий тон, ці емоційні звороти, ці активні жести руками, ці захопливі погляди – і все підкреслено майже інтимною атмосферою студії.

Емоційність проходить рефреном крізь всю розмову. Перше питання – скільки Руслана заробила на цій кампанії. І перша відповідь: “Ми зрозуміли, що фінансовий аспект не може існувати в цій кампанії… Ми будемо чекати на свої бонуси, дивіденди. Це буде у вигляді ефіру на телеканалах, радіо. Це, ми сподіваємося, що буде і подальший розвиток, і концертна діяльність. Але в цьому турі, ми домовилися, що фінанси не присутні “. А присутній в цьому лише “абсолютно емоційний аспект”.

Отака от відверта Руслана. Януковича вона не хоче бачити президентом – теж через “…свої людські мотивації…” Бо у 2004 році, коли після перемоги на Євробаченні її призначили радником Януковича, їй погрожували, що привезуть на зустріч з ним у багажнику, оскільки вона відмовлялася їхати.

І Ющенко її теж “кинув”. Бо використав її віру “найнеправильнішим, найнижчим, низьким способом”. Після чого Руслана більше не вірить  красивим словам і, як бачимо з її поведінки, вірить лише політтехнологам та депутату Баграєву, який і організував для Юлії Володимирівни цю співочу кампанію. А ще вірить Тимошенко. Бо та не боїться бути (!) скромною.

Чудова, одним словом, вийшла розмова, аж поки Скрипін таки не пригадав Руслані “спят кургани тьомниє”.

UPD: МОЯ ВІДПОВІДЬ УСІМ АНОНІМАМ – ОДНА НА ВСІХ, ЩОБ СТО РАЗІВ НЕ ПОВТОРЮВАТИСЬ

Гость із будущєго

Благодійність творить людину – людина творить благодійність.

Знаєте, яка держава, така й благодійність. Богдан написав цікавий пост про благодійника Святослава Вакарчука (хоча я б концентрувала увагу не на Вакарчукові, а на тих, хто працює на його проект). Він започаткував ініціативу “Люди майбутнього” (ну це стара новина) і, незважаючи на пафосність назви, саму ініціативу пересрали виконанням – діти з дитячих будинків отримуютьу подарунок такі перлини літератури як “Клокотала Україна” Петра Панча і “Беспокойная старость” Леоніда Рахманова, а якщо простіше, то нікому не потрібну букіністику, яку легко можна придбати кілограмами за п’ять копійок.

А взагалі благодійність на вищих (так би мовити елітних) рівнях у нас відбувається найчастіше за трьома сценаріями:

або, як у випадку з “Людьми майбутнього”, жертвують щось недороге, а якщо чесно, то нікому не потрібне (простіше подарувати, аніж викинути);

або, як у випадку з Губською чи Січкар, проводять безглузді акції, типу “Монологів вагіни” та продажу розмальованих свиней, які перш за все передбачають фактор “себе показати”. Відмінною рисою подібних акцій, мені здається, є те, що на їхнє поведення витрачається більше коштів, аніж потім збирається по факту;

або, як у випадку, наприклад, з Пінчуком, крадуть достатньо грошей, щоб потім невеличкий відсоток витрачати на благодійність і створювати собі позитивний імідж – купувати індульгенцію одним словом. А потім вони ще й рейтинги найбільших благодійників роблять, щоб в черговий раз насолодитися самими собою.

Доречі, одним з ініціаторів конкурсу “Благодійника Року” є Фонд Катерини Ющенко. Та ще благодійниця, яка вже котрий рік будує “Дитячу лікарню майбутнього” і ніяк її не добудує, зате в конкурси грається.

Або ще цікаве. Кілька років тому перемогу у номінації «За внесок в розвиток благодійництва в Україні» отримав Надра Банк. Хотілося б почути думку тих громадян, які завдяки цьому банку теж стали благодійниками, бо не можуть забрати звідти свої гроші.

Ну і щоб трошки пом’якшити інтонацію посту, викладаю віршик на цю тему:

вакарчука святослава
знає усенька держава
вміє він гарно співати
навіть побув депутатом

зараз йому захотілось
здєлать хорошеє діло
книг назбирати багато
і по дітдомах роздати

звісно не дали пропасти
мислі цій ентузіасти
такшо на празнік рєбьонка
легко була вже тищонка

але від асортимента
втратилась важность момента
в ящику можна побачить
книги не зовсім дитячі

може їх три, може триццять
підуть усі на полиці
“про бєспокойную старость”
книжка – найкращий подарок

от для девятого класу
єсть “гєрой нашого часу”
вдруг є в дітдомі індіго –
їм підійдуть такі книги…

дітям в дитячім будинку
книжку потрібно з картінкой
чи про веселі пригоди,
сказочки разних народів…

пхати не треба їм “ліпу”
думая: “схаває піпл”
діти це й є наше ф’юче
треба готовитись лучче

вірш © diversey_ua

Монолог вагіни

Побачила тільки що потрясну новину по СТБ про те, що дружини бізнесменів, політиків і спортсменів зібралися разом і зіграли у виставі “Територія кохання”. Виставу створено за мотивами таких творів як: “Маркіза де Сад” Юкіо Місіми, “Турандот” Карло Гоцці, “Монологи вагіни” Ів Енцлер, ну і ще кількох. Всі, хто хоче дізнатися більше, може піти на сайт СТБ і почитати коротенький репортаж, який радує фразами типу: “Другие мужья и родственники актрис оказались небогатыми бизнесменами, потому что такова жизнь”.

Але краще все-таки подивитися відео, яким ми теж завдячуємо каналу СТБ. Не знаю, хто подав їм ту ідею, але виглядає це як стьоб над тією діяльністю, якою вони по життю займаються. Ну і, звичайно, “ДольчєГабана” наше усе!

А ще там чоловік Шнипко веде себе якось дивно, спочатку говорить про якусь дачу, а потім доповнює: “Я скажу, звідкіля беруться гроші. З банківського рахунку”. Бу-га-га. Сказав би ще, що з тумбочки!

Ну і фінальне – “Мы забываем о вагине. Иначе никак не объяснить того, что мы её не ценим”. Геніально.

© за матеріалами stb.ua

Київський глОмур

Я тут розміщую переважно фоточки, але іноді на глОмур цікаво подивитися у русі. До того ж деякі світські леді ще й говорять про свій стиль. Ірена Реонольдівна – мій фаворит! Ну і доярка з “Неангелів”. Таки просто з відкритим ротом їй краще, без слів.

матеріал © “Тиждень моди з Дашею Шаповаловою”

“Мое женское либидо так хотело видеть Вас”

Нет той прелести и шарма
И не пахнет от Dior
Просто голая пижама,
Стен беззвучный разговор.

На полу лежит убито
Жесткий друг спины – матрас.
Мое женское либидо
Так хотело видеть Вас.

Ще поезії

Потік свідомості

Есть несколько фраз в ее словарном запасе. Расстаться с ними не под силу грешнице в экстазе. Только с помощью их выживает она на распутье.

 

s59174300

Продовжуємо огляд сучасної поезії. Знаєте, на відміну від Терези Франк Надія Мейхер вирішили провести літературний вечір в Москві, вочевидь українці до її творчості ще не дуже доросли. Ну і не страшно, з обличчя ведучої видно, що росіяни теж не у захваті)

Мені ж просто хочеться ридати від того потоку свідомості, що ллється зі сцени, і від “оперного” вокалу теж, тому спішу поділитися.

Бля, який пафос і возвишеність. Аж страшно. А оці останні слова ведучого “Живітє как ми, живітє лучче нас”. Куда вже лучче?

Ще декілька уривків.

Слепо можешь пройти, не вкусив вечный плод. Ограниченно не одна жизнь пройдет. Быть суфлером – в лучшем случае, оркестровая яма. И, возможно, ты позволишь сыграть себе гамму. А сейчас минорная нота поставит конец. Еще не поздно согрешить – раз-ре-шить. Кушанье подано, не тяни задуманную сцену. Поддавайся как тогда, пусть опустят ниже пояса, Если ты силен и мужествен, Считай, что переписана книга бытия. Я – грешница, но и исповедь мне не помеха. Я знаю, кто есть кто, и он нам бесконечно рад. И только сердцем, и в твоих руках эпоха, Разумом и телом ты чувствуешь гармонию в четырех стенах.

Ты была проституткой, и богиней была. Ты была примадонной, ты в тень ушла. Ты стала просвещаться, как ситец на ветру. Ты стала упиваться – не ждала беду. Ты верила, что будет этот мир пустой И столько в нем говна… Куда там мне С тобой..

Качни густотой словесною Капли слезы напросившейся. Заставь закрыть книгу прошлого Между душой и сердцем скользившиеся. Натяни стрелу, Вонзившую в еще любовь нетронутую. И скажи, что несбывшиеся Мечты затронуты.

фото (с) paparazzi-club.ru вірші з сайтів eg.ru, nadya-mg.ucoz.ru, via-gra.ru відео (с) loveradio.ru, russia.ru

“Ми імєєм щиру українську душу!”

Хтось сьогодні святкує день прапора, а завтра буде святкувати день незалежності, а у мене болить душа за конкурс “Міс Всесвіт”, бо проходить він ніби-то й 23 серпня, але за нашим часом почнеться 24. Ето лі нє знак, шо наша Крістіночька побідіт? Особливо зважаючи на те, що вона “вільно знає російську, українську і англійську мови”. Ті, хто в цьому сумнівається, можуть подивитися відео і переконатися, бо Крістіночька, сама того не бажаючи, продемонструвала знання одразу трьох мов.

Білик ІріНА, Камєнськіх НА…

Вчора почалу прекрасний хіт, слів якого спочатку не розібрала і зраділа, а потім звичайно розібрала і зраділа вже менше. Спочатку звучало так “Білик іді НА, Камєнскіх НА, Єфросіні…НА”, але після уважного прослуховування, виявилося що там: “Білик ІріНА, Камєнськіх НА, ЄфросініНА, всє красівиє”.

Цитую:

Мои мускулы ничтожны,
Ведь у Бреда Пита больше раза в 2,3.
И сравниться с ним не сможет
Никто,кроме Эштен Катчера.
Покупаются журналы,
Звёздам мировым завидуют до слёз.
Неужели вам так мало
Наших качественных украинских звёзд?

Билык Ирина,
Каменских На,
Ефросинина…
все красивые!

Застрахованное тело
Голливуду может рейтинги поднять.
Но и украинским звёздам
Посмотрите,тоже есть,что страховать

Билык Ирина,
Каменских На,
Ефросинина…
все красивые!

Ну і теде. Смєю не согласітса про “звьоздам міровим завідуют до сльоз”, рагу.лі за вітчизняний продукт і тут до сльоз нас доводять виключно какчіствєнниє украінські звьозди. А ще, можете ознайомитися з відео.

Анна-Марія

Я уважно читаю коментарі і після посту по стиль дуету “Анна-Марія” мені не одна людина написала, що співають вони гарно. Послухала. Мені теж здається, що гарно. На мою думку дівчатам просто не пояснили, що у оці популярні в нашому шоубізі начоси і мокіяжі для тих, хто приховує за антуражем відсутність голосу, а їм ніякого антуражу не треба. Ну що я тут вам пишу, ви ж не діти, самі слухайте.

“Сьогодні я лише твоя… оуоуоуоу!”

Друзі, у мене дискотека і я вирішила перенести її сюди. Я не раз вже писала про Іру Білик на рагулях і хочу компенсувати усі записи цим постом. Дивлюся і думаю, хай це все виглядає так по-наївному, з дерев’яними рухами і зачіскою-кульбабкою, рагульством такий кліп не повернеться язик назвати, бо це був крок вперед і новаторство для України тих часів. Дивлюся і ридайу. Поридайте і ви зі мною.

Сторінка 27 з 28« Перша...1020...2425262728