Кремль отакує: інформаційна війна, дубль 100500
Один день – і одразу два україноненависні сюжети новин із “близького закордоння”, а точніше – з батьківщини найчесніших медіа в світі, Росії.
Перший – сюжет програми “Вєсті Орєнбуржья” про Тараса Шевченка, який, на думку авторів, необґрунтовано користується популярністю в Оренбурзі, адже ненавидів Росію, а фашисти любили його не менше Гітлера (автоматичне пов’язання нелюбові до Росії з фашизмом уже давно ввійшло в “рашен традішен” і не дивує; вражає тільки винахідливість росіян, які додумались, яким боком приткнути до Гітлера навіть Шевченка – часові рамки існування одного й другого не виявилися перешкодою, див. сюжет нижче на хвилині 04:07).
Окремої уваги заслуговує підкреслено викривлена вимова рядків із поезії Тараса Григоровича, зачитаних блазнівським голосом “таланта”, у якого Азарову ще вчитися й вчитися, див. на хвилині 04:30: “Ля́хі бу́лі – усьо взя́лі…”
Утім, на цю петросянщину й міфологію пішла основна сила думки журналістів, інакше й не поясниш їхній “ретельний” підхід до вивчення творів Шевченка на предмет згадок у ній Оренбуржчини: на 04:43 диктор повідомляє, що “каґда ми папиталісь здєлать запрос “шевчєнка аб Арєнбуржьє”, Інтернет нє видал ні адной ссилкі”. Професійненьке журналістське розслідування, браво. Мало того, що обмежилися пошуковими службами, так ще й, напевно, шукали російською мовою та в Яндексі. Бо мені українською в Гуглі за кілька хвилин вдалося знайти цитату з листа Шевченка з Орської кріпості: “нездужаю з того дня, як привезли мене в цей край”. А що, цілком вичерпно.
Другий сюжет – тепер уже програми “Вєсті нєдєлі” – шокував навіть людей із багаторічною психологічною підготовкою до нетривіальних мас-медійних методів путінської доби. Як виявилося, у російських новинарів уже цілком прийнятними є емоційні гримаси й лексика на зразок “ліпа”, “мутний”, “как ошпарєнний” і “дрянь”. Тут навіть виділяти окремі фрагменти немає сенсу, ролик варто дивитися від початку до кінця, і не один раз.
Після перегляду цих сюжетів пригадується, що востаннє таку масовану, нерутинну медіа-атаку на Україну ми спостерігали в часи Помаранчевої доби. Тоді верхом шизофренії став ролик каналу РТР про те, що з приходом Ющенка українським дітям почали купляти ляльки у вигляді Гітлера, які стали доступні в усіх українських супермаркетах – йшлося ледь не про черги за іграшкою, ціна якої становила понад сотню доларів. Виявилося, що в Кремля ще й неслабка агентура в Англії, оскільки цю новину додумалися поширити BBC та низка ключових британських видань; утім, на щастя, закордонні медіа мають совість і новину було згодом спростовано.
36 коментарів до “Кремль отакує: інформаційна війна, дубль 100500”
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
в отношении Шевченко особенно важно мнение Великого Русского Писателя Гоголя, воспевавшего такую же местечковость, правда, на другом диалекте.
Той Гогаль так лизав сраку Миколі І, шо той аж дав йому за це 30 000 рублікав, а сам Коля Гогаль єбанувся бідачка від такого наполегливого вилизування царської сраки.
малята, не псуйте собі нерви, не дивіться російське ТБ.
Даруйте, я утримаюсь від перегляду відео. Моя тендітна психіка такого не витримає.
+1
Який все-таки нахабний ведучий в першому відео, кароль жизні. І все то він про Україну знає, що, скільки і чого, куди вступати і в яку позу ставати.. Хвьодровіч канешна не айс…
пардон, в другому відео. Хоча і в першому таке саме гіменце.
А вы уже забыли этого гандона? Несколько лет на ICTV он рассказывал нам как хорошо жить (при Кучме). Имел за городом резиденцию и лошадей. Жил неплохо, в-оющем. Тогда тут платили и он Украину очень любил. Теперь – не очень. Работа такая у гондона. Тяжелая.
Я його в ті часи в центрі Києва часто бачила. Треба було чи то плюнути в нього авансом, чи хоч “вбити” поглядом…
кілок йому в серце – саме те.
сюжети я не дивилась, не хочу псувати нерви, але розмовляла з дослідницею, яка особисто була там. Так он вона розповідала, що Шевченко там дуже шанують, пишаються і за власні кошти роблять кожного року фестивалі і читання. Досі вивчають його життя. Люди щасливі, що така геніальна людина була в їх історії теж..
як раз в сюжеті вони теж є.
пишаються як будь-які нормальні люди – так само, як у нас пишаються тим, що якийсь час тут жив Бальзак
“Умом Россию не понять”-воістину у цьому пересвідчуєшся після перегляду першого сюжету)А яке “глобальне” прославлення Пушкуним Оренбургу!))) Від себе особисто-велике дякую оренбуржцям за те,що по-справжньому шанують нашого генія!
+
сюжет 1. Аби що меле. Аж 30.000 рублів витратили з бюджету на “Март” русофоба!! А скільки в Україні витрачають на проведення різних свят, річниць, днів, вечорів і т.ін. російських поетів і митців? Скільки топонімів росіян в Україні?
сюжет 2.
Путін виглядає гірше нікуди, а наше хамидло виправдовується, наче школяр за розбиту шибку.
Дуже прикро, що Дмітрій Кісельов, довго пробувши в Україні (був такою же блаблабла головою на Айсітіві), так бризкає слюною ненависті до нас. Купа якихось пересмиканих заяв, “все рухне”, “грошей в Європі нема”…
втім, такі сюжети ідуть на русТВ постійно. Погано, що в нас ніколи не реагували на цю інформаційну війну, навіть за часів 2005-2009. Благородство тут ні при чому, народу влазить у вуха саме те, що йому віщають (чи вішають) із зомбоящика.
Хм. 30 000 рублів це десь 7800 грн. Ну просто надвелика сума грошей.
Кисельов – красунчик. яка експресія, які емоції… а слини скільки… так і летить. фуууууууууууууу гниль
мені теж слина відклалася як основне враження від перегляду)))
Блять, ну яке ж мудачьйо! Що в першому, що в другому відео.
Ви ще забули показати сюжет про втечу бойових дельфінів в Чорному морі))) Це з тієї ж опери, що й перші два сюжети – висмоктані, навіть не з пальця.
У відрядженні прийшлось відвідати місцеву фірму.
Директор – гражданін Расіі с відом на житєльство в Криму.
Для підтримання розмови він видав дві речі.
Перше- Шевченко хворів трипером. Друге – приїдуть бандерівці і знесуть пам*ятник леніну.
Як то кажуть нема слів, тільки питання – чому їх не лікують , примусово.
Кримські – це, взагалі, діагноз: мізками все ще в совку й вибиратись звідти не збираються. Україну не люблять, але й до Росії – не бажають. Отак от…
хто сказав, що до Росії не бажають?
Ну не знаю… вам там видніше, але далі бухтіння по кухнях – справа не йде. Принаймні, скільки спілкувався, все й розмов: а от при савєтах… й ні слова про те, що до складу Росії бажають.
різні є. багато хто переконаний, що й так живе в законній частині Росії, просто колись виникло непорозуміння у вигляді Хрущова
А что вас так господа возмущает – правда про алкаша Шевченка? Что он и службы солдатской ненюхивал – все ему друзья помогали – ну прям сделали из нытика великомученника -россияне вообще молодцы, что сохранили память и еще пытаются отмечать.
ні. нас возмущає неправда про те, що він не писав про Оренбург. проблеми?
http://www.oodb.ru/17-2012-02-09-10-11-06/385
Ти хоч саме зрозуміло, що написало? Бо логіка в твоєму тексті – якщо й ночувала, до десь далеко…
Бузина, це ти?
Схоже Кисельову в сраку щось засунули, або його, той-во, бо бідака аж сидіти не може, спокійно, підскакує
шалава підкупна))
http://www.day.kiev.ua/uk/news/150313-rosiyskiy-telekanal-vibachivsya-pered-ukrayinoyu-za-syuzhet-pro-shevchenka вибачились вони….)))))))))))
ІДІОТІЯ якась!!! ну нічого собі “заявки на перемогу” Після отаких гівно-сюжетів щось не дуже хочеться вірити в дружбу народів. А хочеться сказати: “кохайтеся чорнобриві, та не з москалями”
http://www.youtube.com/watch?v=6C7HCeK5Obg білоруси тоже жгут 😀
http://www.youtube.com/watch?v=HaScAEsr8JQ відос з тієї ж опери 😀
1240 рїк.хан батий. = 2013 рїк путїн. расїянї не мїняються….