АМБ: Трагедія, хайп та видовища, “какая разница”, закриття UATV

Премія YUNA і йобаний стид

Повторю свій вчорашній відеомеседж (меседж тут) текстом.

Останнє, що робить премія YUNA (яку можна перейменувати вже в премію ПОТАП) – це розширює горизонти українського музичного простору. З року в рік одні й ті ж самі імена в номінаціях і тут вже хуй з ним, бо обережно орієнтуються на найпотужніших гравців, але коли у 5 пунктах номінантів на найкращу пісня і 5 на найкращий відеокліп – загально лише 6 найменувань (ну не роблять українські музиканти більше продукту), 1 з яких креатура 2015 року, а 2 (тобто 33%) звичайно ж теж проекти Потапа… ШТО?

А! Жодної хорошої пісні українською за рік не з’явилося (я про номінацію “найкраща пісня”).

Конкурс, нагадаю, експертний, але експерти не дуже в курсі, яка ще музика крім Потапа і ще кількох гучних імен існує в Україні (і які ще є продюсери, бо перемога за найкраще продюсування, яку придумали минулого року, теж 2 рази поспіль відійшла Потапу).

ТОМУ! В коментах прошу викладати лінки на українську музику, яку ви любите, може експерти хоч так прозріють. Хай це буде наша альтернативна музична премія.

На картинці для привернення уваги – муза конкурсу, яка вбиває своїм співом все живе і підіймає з могил все мертве.

Реінкарнація нареченої Дракули

Побачила новину про те, що Катя Бужинська похрестила дітей і глянула з цікавості на фото. Я розумію бажання бути красивою, але бути при цьому настільки немилосердною до своїх дітей, яким змалечку звикати, що їхня мама – це муміфікована версія давно померлого транссексуала…

Ну не знаю… Ленін в Мавзолеї виглядає природнішим. Нам такої краси не зрозуміти. Краси неживої природи і живого бажання виглядати нареченою Дракули.

Про рагулів

Неточний переклад рагуль як Ukrainian farmer.

Рагулі – це ті, хто таку хуйню пишуть і видають.

Віталік Козловський всіх задовольнить

I’m gonna satisfy. Every girl and every guy. Give yourself and stay alive. I’m gonna satisfy.

Ніколи! Ніколи не вслухайтеся у текст пісень Віталія Козловського. Особливо на ніч. Він, мабуть, не пройде в фінал, бо шанси, що Кончіта Вурст в цьому конкурсі переможе вдруге не дуже високі.

ЗРАДИ: Імпорт комуністів в Україну

В громадянство України вдяглися вже навіть найбільш відсталі верстви населення. Цього тижня раптом стало відомо, що нещодавно наша країна стала багатшою на двох громадян Дениса Вороненкова і його дружину Марію Максакову. І все б нічого, якби, по-перше, вони не були раніше громадянами Росії, а по-друге, навіть не громадянами, а цілими депутатами: вона — від “Єдиної Росії”, він — від КПРФ.

Це дуже логічно проводити в країні повну декомунізацію, викурювати з Верховної Ради компартію, не гребуючи ніякими методами аж до святої води і при цьому потім імпортувати в країну додаткових комуністів, причому не простих, а з самого Мордору, де вони особливо токсичні.

Історія хвороби така. В кінці 2016 Вороненков балотувався на виборах в Держдуму, але не пройшов і без усіх няшок, які гарантує йому мандат в Раші, вирішив переїхати в Україну. І таки переїхав! Найцікавіше, що цьому переїзду не завадило, ані те, що він зовсім нещодавно був депутатом Держдуми, ані те, що як депутат підтримав анексію Криму.

Щоправда, тепер Вороненков каже, що він не голосував, це його карточкою проголосували, але подібні заяви викликають виключно іронічну посмішку, бо і в твітер, мабуть, він не писав, це його пальцями писали. Надзвичайно безпорадна людина цей Вороненков, якийсь інвалід розумової праці, навіть дивовижно як він отримав український паспорт.

Про дрібниці типу навчання у Військовому університеті Міністерства оборони РФ і згадувати не хочеться.

Навіщо видавати громадянство відвертим фекалоїдам не зрозуміло, хіба для того, щоб посадити його за нашими законами, але якщо цього не зробили протягом кількох місяців, то і не зроблять.

А ще очевидно, що тепер за видачею українських паспортів треба пильнувати ще ретельніше, бо з такими темпами вони навіть Леніну можуть видати громадянство, тушка ж є.

Друзі, раз на тиждень я пишу про зради блогосфери, продовження можна почитати тут – Чому Україна імпортує російських депутатів, а експортує корупційних мам та зоряних шкіряків.

Про дно

Йшла на роботу і побачила протест проти газети Вєсті.

Вєсті – це дно, звичайно, але ці протестувальники – не менші єбанашки.

Костюм недойобу, екзистенційної кризи та інші прояви російської моди

В зв’язку з тим, що мій текст про українських “модників” досить активно розійшовся в російськомовних інтернетах з припискою “рак мозку української моди” чи якось так, роблю те, чого не робила давно – пишу про росіян.

Зайчики, перш ніж тикати в нас пальцями, подивіться у себе під носом. Не сумніваюся, у вас величезний талант бачити те, що хуйово в інших, але якось нелогічно сміятися над нашим раком мозку в той момент, коли ваш прогресує і мутує в якісь надформи. Зараз я вам їх покажу.

Якбимені сказали пошити костюм Недойобу, то він виглядав би саме так.

Розумію, що це майже неможливо, але якщо вдивитися в знімок, то у його нижньому куточку ви побачите підпис “Estet Fashion Week”.

Так це не просто справжній показ на справжньому тижні моди, а й замах на моду з всією тією агресією, на яку тільки здатна Росія. Забудьте все, що ви знали про естетику до цього, зараз королеви штор і вульгарності з Фрязіно вам все роз’яснять на цю тему.

* * *

Навіть маленька чорна сукня не врятує образ, в якому з голови стирчить декілька фалоімітаторів.

Більше когнітивного дисонансу російської моди