Дивлюся я на фотозвіти і розумію, що дизайнером на Львівському тижні моди може стати хто завгодно, головне, щоб у цієї людини був доступ до якогось ресурсу тканин і достатньо енергійності щось з ними зробити. “Наши рукі нє для скукі” – такий би девіз я обрала, щоб якось підсумувати невтримний креатив декого з учасників модного шабашу.
Причому одяг не завжди є домінуючим потворним фактором, таке враження, що модельєри намагалися відволікти увагу від невдало пошитих комплектів ще більш невдало зробленим макіяжем у стилі Сердючки кінця 90-их. І це якраз той випадок, коли мінус на мінус аж ніяк не дає плюс.
PS. Дуже хочеться побачити у коментарях відгуки від тих, хто це не просто носив би, а носив би попередньо заплативши за це гроші.
Хочу подивитися на ту жінку, яка захоче, щоб на місці її грудей були сумні відвислі трикутички.
Досліджуючи наш уроборос останніх тижнів, наштовнулася на ахаха-дуже-смішний жарт – “Путін прістаєт к Украінє потому шта ана єму нравіца“.
Картина маслом – рагуль жартує для рагулів і їм, що головне, смішно. Вочевидь, в їхній картині світу Путін пристає до якоїсь іншої України, не тої, в якій вони сидять на концерті місцевого Петросяна. Може, вони взагалі в палаці “Україна” сидять і це точно якась інша Україна (доведено багаторічними наїздами “кобзонів” та іншою нечистю).
Я давно звикла, що те, що відбувається в нашому бомонді часто виходить за межі мого розуміння, але не можу знайти жодного пояснення цим людським інсталяціям на святкуванн 3-річчя журналу Vogue. Ні, ну звичайно я прочитала на одному з сайтів нісенітницю про “гостей встречали модели в образах дизайнера Тома Брауна с гипертрофированными плечами и короной из свечей на голове, будто намекая на продолжительность вечеринки: на балах через три часа свечи догорали, и гостям приходилось покинуть мероприятие”, але…
Але будемо чесні, комусь треба зав’язувати з психотропними препаратами. Ківи на них немає!
Вчора Володимир Кличко святкував 40-річчя. На вечірку можна було потрапити, заплативши $1000.
І от я дивлюся на декого з гостей і розумію, що продешевив. Якусь лиш тисячу за такий потужний удар по психічному здоров’ю оточуючих.
Упороте тягнеться до упоротого – так коротко охарактеризую другу підбірку фоточок з тижня української моди.
Більшість персонажів дійсно заслужили той жахливий одяг, що на них вдягнений. А от одяг не дуже заслужив часом. Особливо хутряні вироби, які ще колись мали шанс бігати і стрибати, а тепер перетворилися на вульгарні предмети гардеробу не дуже адекватних людей. Упоротого лиса я не рахую, бо видно, що він зроблений без участі живої природи.
А далі, до речі, буде.
Упоротий лис. Українська версія “Коли упоротий лис виглядає не таким вже й упоротим”.
Ви думаєте, що ці персонажі виділялися у натовпі?
Гортайте далі)
Доброго ранку!
Прокидайтеся вже чи шо, я вам ось допомагаю чим можу.
У Львові проходить тиждень моди і оце я розумію спосіб самозахисту від хуліганів%)
Ох ти ж йоб…
Мені теж хочеться доєднатися на команди креативщиків. Я вже кілька кліше навіть придумала.
От наприклад: Новоросія – це убоїще на убоїщі.