Якщо ви раптом здурієте і вам захочеться освіжити і без того захоплюючу поїздку у потягах Укрзалізниці інтер’єрами типових для Малих Зажопинців готелів, які при цьому мімікрують під Великі Пшонки, то ви легко можете це зробити, замовивши собі цілий вагон-салон.
Чому салон, а не заповідник меблів епохи кококо, важко сказати, але якихось 13 тисяч гривень і бодай одну ніч ваш внутрішній Іво Бобул може спати спокійно.
Я б на місці Укрзалізниці перш ніж наймати дизайнерів все-таки б для початку консультувалася з психотерапевтами. Галоперидол цьому паціенту не завадить.
Хоча помітно, що дизайнами інтер’єрів займалися геть різні люди. Одного захопила естетика бикоко, іншого традиції оздоблення сільских клубів.
Отак вийдеш з купе в туалет і може поїхати дах від того, що раптом ти бац і в епосі Виродження.
Любові я вам сьогодні точно не принесу, але трохи краси – легко!
Найсумніша історія про кохання на ваших екранах просто зараз – їх розділили і цілий вечір їм не бути разом, тому вони вирішили протестувати і стирчать одна вище, а друга нижче.
Якщо тим, хто не в темі, не повідомити додатково, що Ліля Кіш прагне бути співачкою, ведучою, світською левицею, то дуже чітко проглядається схильність до іншого поклиння.
З іншого боку, сраранніть видно необзроєним оком – це ж треба так хотіла домогтися гармоніх в образі, щоб довести фактуру волосся до рівня цієї хутряної чебурашки, якою Ліля вирішила хоч трохи прикритися.
Так ніби вид Ельвіри повелительки ночі і гіпюру недостатньо драматичний, дама вирішила додати драматургії образу театральним жестом. Насправді їй просто треба було зробити талію, щоб чорний прямокутник не виглядав таким вже й прямокутником.
Окремо хочеться відмітити оздоблення взуття. Ну ніби голуби насрали.
Нарешті спромоглася на фінальну підбірку стрімких луків з UFW. Ну що скажу, ми маємо того діда Мороза, якого заслужили.
Як співала колись Оксі (була свого часу така рагулівна на просторах українського шоубізу):
Санта Клаус из особого мешка
Нам отсыпет волшебного порошка.
Гадаю, Санта Клаус, про якого вона співала, виглядав саме так.
* * *
Тут у мене дві версії: або сукня не сходиться, або просто дуже хотілося розкрити тему. Але уявіть собі – йдеш такий вночі в темній підворітні, а тут тобі на зустріч: “ей, парніша, ерекция єсть? а єслі найду?”
Скажи наркотикам “О, так, звичайно!”
Заїньки, коли ви пишете мені гнівливі коменти чи меседжі “та хто ти така?! ану покажи себе!” я тільки дивуюся, тому що у вас вистачає енергії на це, але не вистачає її ж на те, щоб запитати це у гугла.
А поки ті, кому цікаво, гуглять, я продовжу для всіх інших.
Деякі люди знають, що їх очікує фешн-пекло і тому готуються і звикають до нього за життя.
Той момент коли тебе тикають обличчям в груди незалежно від твого бажання.
Мущини, картинка спеціально для вас. На таці.
Взагалі план був такий – показати, наскільки страшно буває на тижні моди, достукатися до тих, хто збирався продовжити цю практику естетичної йоги і відмовити їх гвалтувати очі невинної публіки. Спрацювало, але не дуже.
Отже. Частина перша.
Посол Луї Хуїтона на українському тижні моди прийшов в жилетці з лам, яких однозначно вбивали вибуховими пристроями.
Той випадок, коли несмак компенсується “відкритістю душі”. Та й не тільки неї)
Якщо ви хотіли вдягтися, але не виглядати пр цьому вдягненими, ось вам готовий майстер-клас.
На цьому модному телеканалі з бровами, що відлітають у вирій, як бачимо, профілактика, тому у пошуках моди гортайте далі.
Що там у нас “50 відтінків темряви” виходить?
У мене є для вас більш гостросюжетне кіно – “50 поз Українського тижня моди або що ви знаєте про будні адептів інстаграму”.