АМБ: Трагедія, хайп та видовища, “какая разница”, закриття UATV
Ми живемо в банановій республіці наповненій екскрементними думками заради хайпу різних чмів і чмяток, але какая разница, главное чтобы было заасфальтировано. З вами перший АМБ року,...
Стрес і Толстоухов
Навіть найсумніші новини в нашій країні неможливо прочитати без сліз сміху. З одного боку, в зоопарку помер павич. Це сумно, з іншого боку, знаючи, що зоопарк – це така ж частина політики і відмивання бабла як і багато чого іншого, важко стримати сльози коли читаєш виправдання Толстоухова про те, що помер він тому що “это был стресс, ведь нашим посетителям не стоит кричать, махать руками и делать разные телодвижения по отношению к животным“.
в зоопарку гинуть звірі
той від старості помер
той від холоду замерз
а когось недокормили
як, наприклад, крокодила
в зебри – заворот кишок
в страуса нервовий шок
барсуки, тхорі, куниці
насєкомиє і птиці
смерть настігнула павліна
вішає лапшу на вуха
шо оця восточна птаха
перекинулась від страху
шо відвідувачи злі
обнагліли взагалі
шо руками мол махали
і нахабно совєршали
у павліна направлєньї
ужасающі двіженья
у того ж піднявся тиск
він іздав послєдній писк
серце розірвалось в тряпки
і павлін відкинув лапки
отаку бєлібєрду
видно мозку у кретина
навіть менше ніж в павліна
Діаманти і сапфіри
Вольнова продовжує ненав’язливо оголошувати свою “таксу” не дуже широкому загалу. З її твіттера: “Да, красавицам к лицу и сапфиры, и бриллианты, а вот попроще никак не получается. Sorry, джентельмены“.
Ну не знаю, що так “к ліцу” красавіцам, але у всіх цих брязкальцях і блискітках пані Світлана виглядає досить комічно)
Жінка-краб
Читачі пишуть. Смішно:)
Все утро искала имейл сайта ragu.li, но не срослось, а настроение такое, что не могу молчать. Я тут по долгу службы часто получаю разные рассылки и смотрю разные сайты. Иногда хочется перекреститься, но креститься я не умею. Потому лучше поделюсь с людьми.
Надежда Васина открыла сезон бикини
Даже не догадываюсь, кто это, но назовем ее женщина-краб. Вопрос “Зачем?” – сложный, конечно, но еще более сложное вот это предложение: “Причем присутствующие разделились на две категории – одни украдкой наблюдали за гимнасткой, другие же за теми, кто наблюдает за опять же Надей.”
Ну і фото:
P.S. Пишіть мені через фейсбук чи вконтактікє. Або просто в коментах. Я їх і правда читаю)
Донецьк проти геїв
Часто мені хочеться багато і довго писати про політичне і всяке державне рагульство, але це не дуже формат, тому я не пишу. Але тепер, хочете не хочете, такі записи з’являтимуться частіше тому що для цього є ідеальна форма подачі. Віршована!
Тож читайте і смійтеся. В нашій країні продовжити життя може тільки сміх!
Сьогоднішня тема: влада Донецька проти геїв.
у донецького у мера запитали нині:
раз у нас демократична влада у країні
й досягла вже толерантність свого апогею,
то чи можуть вашим містом прогулятись геї?
мер звичайно здивувався і насупив брови
каже: ми пока к такім парадам тупо нєготови
для парадов щас нє врємя і вобщє нє мєсто
так шо ето прєдложеньє нам нєінтєрєсно
в городє народ трудящій, інтєлєктуали
могут гєям толєрантно начістіть єбало
в нас наклонності і мислі вообщє другіє
хоть ми с німі і похожи – тоже голубиє
***
пам’ятайте: у донецьку підарам нераді
от тому вони в кабміні і в верховній раді
вірш © diversey_ua
Сатана і його друзі
Це просто свято якесь!
Цілий великий сюжет про Сатану і його друзі у “Дурнєва+1“! Всі, кого я люблю! Дивіться і насолоджуйтесь!
“Одной Леди Гага на земле стало больше…”
Це з релізу про конкурс краси “Леді Гага”. А я б навіть сказала, що не однією, тому що конкурсанток було більше ніж одна. Коротше кажучи, заселяється земля українська лєдями гагамі і це майже одразу після конкурсу краси на найкращу “вітніх’юстон”, правда добре хоч обрали когось поки що живого.
Ну що, подивіться, які у нас є Гаги і головне, що вони думають, що для того, щоб стати Гагою, достатньо вдягти труси і кривлятися.
Гламуризація дискурсу
Рекомендую прочитати колонку Юрія Макарова на УТ:
Цуцика я надовго запам’ятаю. У Києві відкриття якоїсь художньої виставки, щось дуже пафосне, майже червона доріжка, під’їздить одна чиновниця від культури, щойно призначена, виходить із машини… з песиком на руках – пригадуєте, є такі породи кишенькові. Цю тітку знаю кілька років, вона геть не ідіотка, людина з біографією, щось читала, і раптом собака! Я тоді довго думав, що це: маразм, запаморочення від нових можливостей, мімікрія?
Так чи так, а пані, як тепер кажуть, вловила тренд. Ось почитайте: «Сьогодні весь вищий світ сучасного суспільства, бізнес-еліта та відомі творчі діячі віддають перевагу зустрічам на art-party, що й вивело ці вечірки в гостромодний тренд. Вони мають свої особливості та незмінні атрибути й, на мій погляд, відрізняються від усіляких fashion-party, які ще зовсім недавно були безперечними лідерами модного відпочинку». Це з блогу іншої «пані з собачкою», щойно призначеної на посаду поки що в. о. директора Національного художнього музею України. Тут немає до чого причепитися. Усі слова правильні й правильно розставлені. Тому від цього ще більше віє екзистенційною порожнечею…
Євген Сверстюк нещодавно поділився статтею, яка має назву «Загрози пошлості і пересічності», я ще не бачив її опублікованою, але навіть заголовка для початку розмови достатньо. Слово «пошлість» – запозичення з російської, в українському словнику його немає. А дарма. Пошлість – зворотний бік хамства, імітація цінностей у системі координат, де справжнім цінностям, як і справжнім думкам, немає місця. Ось вони видерлися на вершину, розподілили між собою контрольні посади, розхапали контрольні пакети, оселилися в Кончі, можуть собі дозволити все. Хоча в культурці зяють лакуни, а остання прочитана книжка – Паоло Коельйо, не всі вони ідіоти. І тепер прагнуть якось заповнити життя нібито необхідними зовнішніми атрибутами в міру свого скромного розуміння. Шопінг-тури до Мілана набридли, хочеться чогось високого. Ось їх і потягнуло на мистецтво.
