А-ххха-ххха!
Виявляється, журнал “Завідниє нєвєсти”, про який я тут нещодавно писала – “глянєц номєр адін”, а ті нещасні створіння, які максимально розкоцюрблено позують для фоточок в ньому так, ніби їх зсудомило, платять за це від 900 до 2000 баксів.
Яка незакаламутненість!
*Natalie Sheliagina додала 6 фото*
Девочки!!! Сегодня определённо МОЙ день! То чувство, когда выиграл джекпот! Я не жадная, я поделюсь с вами! Вдруг и вам повезёт!!!!
“В сраці була, гімно виділа”. Таке відчуття у мене виникає після ознайомлення з деякими світськими фотозвітами. А якщо серйозно, то Асія Ахат повертається на велику сцену. Вона вирішила, що світ зачекався і готова знову сіяти нерозумне, недобре і не вічне.
І найстрашніше – лейтмотивом до першого кліпу після повернення стане ця вечірка. Мені здається, що якщо аудіоряд збігатиметься з візуальним, то це готовий злочин передбачений статтею 127 ККУ – катування.
Підозрюю, що маски роздали не тим персонажам. З іншого боку, хіба такий дакфейс можна ховати?
Якісь “Канікули Лева Боніфація”.
Величезна страхітлива почвара – є.
Цирковий костюм – є.
Маленькі африканські діти – майже є.
Зараз розкажу вам анекдот.
Зустрілись якось патріотизм, боді-арт і слабоумство.
Все. Це весь анекдот. Ну хіба що зустрілись вони, а плачу я.
От ми відмовилися від ядерної зброї і зовсім забули про іншу, набагато більш ядерну. Треба її на передову виводити, вороги повмирають на місці від такої краси.
По-перше, це красиво.
По-друге, нахуя все-таки?
Вітрячооооок! Якщо уважно придивитися, то ви знайдете вітрячок. Тепер у нас теж є свій Карлсон, тільки пропелер не на спині.
Фраза “Не для цього моя квіточка цвіла” у найбуквальнішому її втіленні.
Нарешті набралася духу і подивилася фоточки з церемонії нагородження “Коронації слова”.
Взагалі-то це премія про літературу, але насправді більше схоже на бал Сатани. Це триває вже 16 років і хоч я мала б уже звикнути і загартуватися, все одно щоразу ледь втримуюся від того, щоб не знепритомніти від неадекватності візуального ряду. Це якраз той випадок, коли надзвичайно соромно за те, що бачиш, хоч і не маєш до цього жодного стосунку. В основному тому що я люблю читати, але якби мені літературу презентували настільки убоїщно, то, гадаю, я б боялася залишатися з книжками наодинці.
Колись Джон Леннон і Йоко Оно провели тиждень не вилазячи з ліжка на підтримку миру. Подібну ж акцію провели і на “Коронації”, але не за, а проти, і не миру, а здорового глузду і адекватності.
Прінцеса! Ні, не прінцеса, каралєвна!
Всі знають про Камалію і про те, що її чоловік заснував премію Yuna, де Камалію завжди випускають на сцену і тим самим катують глядачів, а от про подружжя Логушів знають набагато менше. І хоч Тетяна не співає, але катувати у неї виходить не гірше, вона це вміє робити ще більш енергійно ніж Камалія, причому одним лише зовнішнім видом.
Сьогодні вас тут стане 40 тисяч і я вирішила зробити coming out. Так, це я. Рік тому і вчора.
Я часто читаю коментарі про те, що сама залишаюся анонімною, при цьому активно критикуючи недоліки інших. Так от, повторюся, кожен виставляє напоказ те, що хоче – хтось ходить по тусівочках в потворному одязі, я пишу свої думки з цього приводу, це мій “напоказ”.
Втім, про свої недоліки я теж в курсі, як бачите. І знаєте, до певного моменту, мало що з деякими з них робила. Не було у мене моїх приватних “рагу.лів”, які розкритикують і дадуть добрячого копняка, але півроку тому копняка я таки отримала і вам теж рекомендую. Приходьте в L sektor TRX training club і з вас зроблять людину здорової людини, як зробили з мене. Можливо навіть постогнемо разом на сусідніх карематах. Це так зближує)
Мені охуєнно страшно натискати кнопку post, але я це роблю. Тому що критика і копняки дозвляють нам рухатися вперед і цей блог про це в тому числі (ви не повірите, мені іноді дякують фігуранти деяких постів).
А ще тому що хочеться поділитися досвідом.
І тому що, блін, навіщо взагалі заводити собі цілий ресурс і не писати на ньому про себе:)
Щоразу як я бачу згадку про якийсь захід, в назві якого є слово Fashion, я розумію, що це швидше за все мої паціенти. Просто так склалося, що будь-яка нудьгуюча дамочка може раптом вирішити, що вона дизайнер і, якщо при цьому немає жодних стримуючих матеріальних факторів (а у найбільших талантів якраз і немає), то моделі, якими б страхітливими вони не були, обов’язково будуть презентовані зачудованій публіці.
Причому публіка це ще й носитиме, тому що успіх в певних тусівочках вимірюється не рівнем здорового глузду, а прозорістю вбрання:)
Якби Кармен деградувала і оселилася з колгоспі Червоне Дишло, то вона б виглядала саме так.
Так, ніби сам по собі дизайн не абсолютно провальний, модель це додумалася вдягнути під нього таку білизну, яка тільки підкреслить глибину несмаку (до речі вона не одна така).
Я б сказала, що цей образ майже ідеальний. До абсолютної бездоганності не вистачає якихось 10 сантиметрів, щоб ланцюжок став достатньо довгим і бовтався на рівні пупка.
А взагалі картинка про те, як зіпсувати чорний колір.