АМБ: Трагедія, хайп та видовища, “какая разница”, закриття UATV
Ми живемо в банановій республіці наповненій екскрементними думками заради хайпу різних чмів і чмяток, але какая разница, главное чтобы было заасфальтировано. З вами перший АМБ року,...
Тиждень моди і його гості
Гості і моделі на Українському тижні – це така суміш антинаркотичної кампанії і реабілітаційного центру людей з розладами зору. Очевидно, що якщо одні просто не відійшли від стимулючих препаратів, то інші всього лиш не змогли розгледіти, що вдягли на себе.
Гортайте, спеціально підібрала для вас кілька десятків запаморочливо приголомшуючих луків.
Якщо ви не знали, як виглядає “угар”, то десь отак.
UFW: початок
Так, пірнула і занурююся в світ прекрасного.
Прекрасне манить і паморочить (не знаю чи є таке слово, але якщо на тиждень моди люди дозволяють собі так вдягатися, то в тому, що вигадувати нові слова немає нічого такого вже й кримінального).
Destination unknown: показ мод в ДНР
В сраку UFW, у Донецьку пройшов показ мод “Виродження”, ой ні… “Відродження”!
Трек підібрали ідеально – destination unknown не те слово, хоча “Highway to hell” теж нічого б вписався.
БЛожкін
Ви, звичайно, чекаєте від мене про фешн-вік (не бачила ще жодної фото), але для мене на сьогодні основне диковисько в словах Боріса-нашего-Ложкіна, який написав, що “Миллионы украинских граждан исторически тяготеют к русской культуре, да что там тяготеют – просто являются носителями русской культурной традиции. Наша задача – сделать так, чтобы они не чувствовали себя чужими внутри украинского политического проекта“.
УКРАІНСКІЙ ПОЛІТІЧЄСКІЙ ПРОЕКТ!
В будь-якій нормальній країні такі слова були б останніми у кар’єрі державного мужа, але не у нас. У нас же з цього приводу збирається ціла тусовочка людей, які терпіти одне одного не в змозі, що не заважає протокольно цілуватися в ясна і робити вигляд, що, в принципі, так і треба.
А поки вони це роблять, нам залишається зачудовано бавитися зі сферичним фаллосом у вакуумі, бо інакше визначення Ложкіна я назвати не можу. Сум.
Повертаюся
Довгий час рагу.лі були для мене способом перероблювати негативну енергію в позитивну. Сміх чарівно здатний полегшити процес примирення з фактом існування навіть таких персоналій як Сергій Пастух. На жаль, останнім часом сил не вистачає навіть сміятися. Все серйозно, все переважно гнітюче і хочеться свідомо уникати мішури шоубізу і бомонду, розмір впливу якої на соціум, здавалося, зменшився до мікроскопічних розмірів. Сміятися я собі підсвідомо не дозволяла і не хотілося, в принципі.
Ну але важко стриматися, коли бачиш Ірину Білик, в образі хтивого напівпритомного, але досить зосередженого глиста, що символічно протискається саме поміж дуп. Це, до речі, такий їй подарунок від коханого, що тільки додає пікантності, бо сама по собі без чоловічих дуп у кадрі Ірина для нього, вочевидь, не така сексуальна.
Ох вже цей світ високих стосунків українського шоубізу) Я навіть трохи скучила.
Стабільність
Боже, за останні місяці в нашому шоубізі наскільки все не змінилося, що навіть Кульбаба тулиться хоч і до нового спонсора, але у знайомому вже піджаку. Про незмінність вульгарності я писати не буду. Тут, здається, навіть прогрес)
А взагалі, що цікавого сталося?
:(
Ох, фото жінок, що воювали в АТО у вечірніх сукнях (як на підбір ніби з гардеробу Камалії) – це щось позамежне. Фото не буде з поваги до жінок, але якщо хочете, то можете загуглити, це проект Радіо Свободи, яке з легкістю можна перейменувати в Радіо Свободи Несмаку.
Дивовижно, що у 21 столітті у прогресивному (як для нашої країни) змі працюють люди, що перетворюють жінок на неоковирних мавп, бо в головах цих людей все, що в стразиках і блищить, то і красиво, і жіночно, а права на жіночність з природньому для себе образі (власне обраному цими жінками) просто не існує.
У мене питання, коли буде фотосесія з бійцями АТО в трико, штанях з буфами і набивних куртках? Це ж теж так красиво.
UPD. Виявилося Радіо Свободи просто поширило цей фотопроект. Це, звичайно краще ніж творити таке, але теж погано, бо нащо ж його множити і розповсюджувати.
