Читаю прес-реліз і плачу. У нас тут є гурт “Ажур”, про яких я поки що мало що знаю, але вони активно працюють над впізнаваністю і поширюють прес-релізи неймовірної тупості.
От, наприклад, прес-реліз з таким заголовком: “Алена из группы “Ажур” рискует испортить зрение“.
А тепер спробуйте з 3 раз здогадатися, яким чином вона може зіпсувати зір. Я вам підкажу – вона читає! Ви зрозуміли, читання викликає ризик втрати зору, тому читати ні в якому разі не треба, бо будете як Альона з гурту “Ажур”. Далі цитата:
“На прошлой неделе практически каждый день по вечерам я заезжала в уютное кафе на Арбате и читала за чашечкой капучино (одну чашечку в принципі можна дуже швидко випити)……Прочла несколько книг автобиографии великих, по-моему мнению, женщин, с абсолютно разными судьбами (дивно, що не “с абсолютно одинаковыми”), – делится Алена. – Я бы даже сказала противоположными…Таких как Мерлин Монро и Одри Хёпберн…Из них я узнала много интересного и поразительного для себя, пополнила свою “волшебную записную книжечку” умными цитатами и выражениями. Ещё я написала несколько стихов, несколько откровений (здається, що цей прес-реліз – одне з них), монологов души, я так их называю…Но, о чём они и чему посвящены, я оставлю за занавеской тайны…В будущем мечтаю написать собственную книгу о своей жизни, путь и судьбу (круте узгодження слів) провинциальной девушки в Москве, где приложу к некоторым периодам своей жизни, те самые…стихи…”
Ну і картинка для привернення уваги.
фото з fashionbank.ru
Нікіта все більше намагається вписатися у світ російського шоубізу (що й добре, хай там і залишаються), але з іншого боку їм і вписуватися не треба, там вони нічим не виділяються. Ну от подивіться.
Нікіта. В трусах.
Власне, саме так я прочитала заголовок радісного листа, який отримала з якогось дива на пошту.
Оригінальний заголовок: Группа “РайКом”. Открытие года. Заказ концертов выступлений. Ну чому без знаків оклику? Яке ж вони відкриття? Ну ви поняли, РайКом такий райком… Так от, заголовок – це ще не далеко не все. Ви вчитайтесь!
Открытие года-группа”РайКом”. РайКом-вокальный (три поющие девушки) проект.
В программе (15-55минут): танцевальные песни из авторского альбома “Я устала ждать”2011.
Возможно добавить в программу попури из песен 70-80х годов, а также современных хитов МТV на русском языке.
НМД, 15 хв – самоє оно в перерві між заходами в “парную”.
А на закуску – супермегасексі фото, заради якого я й вирішила вперше сюди написати 🙂
Якщо друга тьолочка продовжитиме на мене так жалібно дивитись, я заявлю в міліцію про продаж людини в рабство… А третя… така пусічька, правда? =)
Wiadomo że seks się sprzedaję i przy pomocy kobitky w majteczkach (a lepiej bez) można upchąć śnieg eskimosam. Panowie z kompanii Lindner o tym dobrze pamiętają i już kilka lat wydają kalendarzy z pięknymi panienkami w skąpych strojach. Trocha to dziwne – mężczyzna ktorego jeszcze interesują nagie diewczyny chyba nie potrzebuje trumny. Chociaż z drugiej strony – jakiegoś staruszka fajna dupa może doprowadzić do grobu, pomoc, jak to się mówi, “kopnąć w kalendarz”.
Як відомо, секс добре продається, а з допомогою дівчат у білизні (хоча краще без) можна і сніг втюхати ескімосам. Бізнесмени з компанії “Лінднер” добре про це пам’ятають і вже кілька років друкують календарі з гарними панянками у скупеньких одежинах. І це трохи дивно, адже чоловік, якого ще цікавлять голі дівчата, навряд чи потребує труни. Хоча з іншого боку, якогось дідуся гарна срака може довести до могили або, як говорять поляки, допомогти йому “копнути в календар”.
2012
А тим часом Козловський і Варда презентували свій кліп для поважної публіки. Не знаю як вас, а мене відволікають чорні п’яти танцюристів. Одразу видно, яка шоубіз брудна справа.
На Євробачення їде Гайтана і її пісня з запаморочливим текстом “Welcome! Girl and boy! Take my hand, Let’s enjoy!”. Сукню замовила ніби довгу, але коротку, як в народній українській казці “взута, але боса”.
Ольга Сумська почала думати про переїзд до Росії (о Боже, як ми без неї!), а все тому що її зацькували. А зацькували її “томущопослідовна”. Давайте подивимося як швидко Оля може кардинально поміняти свої переконання.
Ще два місяці тому вона співчувала, переживала і звичайно ж даваа про це інтерв’ю, бо як можна переживати без інтерв’ю?
Цього тижня артистка підписала листа, у якому підписалася під тим, що Тимошенко насправді ж ніяка не мучениця, а аферистка. А як же переживання і голосіння, які були до цього.
І тепер пані Ольга говорить про те, що народ не може прийняти її громадянську позицію. Проблема в тому, що те, що вона називає “громадянською позицією”, насправді кхм … підійду здалеку… безпринцине пристосування до політичних реалії. Які можуть бути принципи і позиції, якщо вони так швидко змінюються?