“Вежливые человечки”

Я вважаю, що людям, які створюють таке, не місце навіть в пеклі, хоча б тому, що сам дитячий журнал випущений в ЛНР вже пекло.

Бідні діти, яким потрапить на оче це візуальне і інформаційне одоробло, їх травмуть на все життя, не залишивши жодного шансу уникнути естетичної радіації. Власне я знаю, про що говорю, мені теж не пощастило і з совка я пам’ятаю оці всі “я сижу на вишеньке, не могу накушаться, дядя Сталин (чомусь от саме Сталин) говорит “надо маму слушаться“. Хіба це не травма?

Єдине з чим важко не погодитися, так це з характеристикою “познавательно развлекательный журнал”. Дуже пізнавально в розрізі вивчення існуючих психічних розладів.

(більше…)

Слідами Наталії Кличко

Так, я зрозуміла, що якщо ти не перекроєна як Ірина Білик, не вульгарна як Камалія, не напівгола, як Віагра, не відверто безголоса як Поплавський і не любиш люрексні піджаки як Іво Бобул, одним словом, не дратуєш якимось таким очевидним спосом, то співочу кар’єру починати в Україні можна. Може бути статично, неприродньо, натужно, пустооко, марудно, ніяк, але це не настільки нехибні характеристики, тому на них зважати необов’язково (всі деталі в попередньому статусі).

На щастя, звичайно, завжди є люди, які більш наочно демонструють, що незалежно від можливостей стати ким завгодно, певні ролі на себе краще не приміряти. Хоча і тут, я гадаю, якісь слабкі емоційні дами побачать і талант, і щирість, і нового “Сєрова”, і вот ето вот всьо.

А взагалі ви здивуєтеся, але і Камалію, і Білик, і т.д. певний час тому висвітлювали у максимально позитивних фарбах, хоч би як вони не працювали над своїми образами. Ну така кінська срака, на якій методично малювали Джоконду і Джоконда навіть починала проступати перед очами зачудованої публіки. Тепер звичайно все змінилося. Велику сраку почали називати сракою всі (і Ганна Герман тому доказ), а от менші поки що ні, бо вони ж за розміром не такі дискомфортні.

Прийшов час орієнтуватися на менші! Революсьйон.

І да, нагадаю, що в чомусь людина може бути класна, а в чомусь рагуль. І я теж, я в курсі.

Нудна співоча кар’єра Кличко

Ну все, не можу більше мовчати. Але щоб, не приведи Боже, не завести собі ворогів у вищих ешелонах скажу словами з класики:

“Ліцо скучноє. Дєнєх нікто нє даст!” крім власне того, у кого вибору немає.

Ансамбль шансону і болю

Запитання на кмітливість – спробуйте вгадати, що це за ансамбль.

Це міліція.

Ну точніше, ансамбль УМВС Миколаївської області.

А якщо ще точніше, то ансамбль «Південний патруль», який оце нещодавно примудрився записати дебютний альбом «ЗАНОВО НАЧАТЬ», виконуючи композиції на слова Міхаіла Круга, Григорія Лепса, Іосіфа Кобзона.

Ну чому як міліцейський ансамбль, так одразу якийсь обов’язковий шансон і блєді в фіранках?

What a mess!

Я тут побачила, що всі буквально втрачають глузд від новини про “на “Євробачення” від Британії може поїхати українка з піснею про війну на Донбасі”.

Друзі, нашо наступати на ті ж “гринджоли”? Як вона там придумала себе називати, Діана Месс. Так от єдина реакція на цю, прости Господи, творчіть – what a mess! До чого ж нездари люблять брати якусь безпрограшну тему, щоб на ній виїхати. Не хочу нікого образити, але Діана Вартанова співає так, що приз їй можуть дати лише на конкурсі розумово відсталих через жалість.

Закінчити хочеться, частково процитувавши пісню.

“And I ask you please, you can feel my pain”
Never ever ever ever ever ever ever sing again!

Есть или нет российские войска в Крыму?

Цей фестиваль хитромудрих формулювань не закінчиться ніколи.

Квітень 2015 і грудень 2015.

 

Прогрес і еволюція

Тим часом у Сімферополі до язичества повернулися досить швидко (це Ердоган, якщо ви не впізнали).

Якийсь тиждень без електрики і такий ріст.

Урок державності

Якщо раптом у вас є бажання заблювати клавіатуру, а може й увесь комп’ютер, за яким ви сидите, то рекомендую подивитися це відео про “урок державності” в ДНР і упороту пизду, яка радіє з приводу “сєгодня наканєц всє смаглі сказать, што ми живьом в Данєцкай народнай рєспублікє”. А то до цього не дуже й говорити могли.

Угу, там далі по тексту саме так.

Fucker Новороссии.

У назві книжки прикра одруківка.

“Я календарь переверну…”

Щороку я пишу про календарі різного плану, але якщо раніше це були в основному потворні картинки з якимись голими людьми, то сьогодні нічого такого не буде (і може це на краще).

Оголеними будуть виключно психічні відхилення автора цього креативу.

Вибірка за різні роки.

Все погано

Сторінка 4 з 44« Перша...23456...102030...Остання »