Пінопласт і Стєкло

І тільки-но я написала про заманливі перспективи співочої кар’єри гурту “Пінопласт і Стєкло” в нашій країні, як мені скинули лінк на відеопривітання з 8-мим березня від депутатів Полтавської облради.

Надзвичайного оптимізму люди, якщо вони вважають, що після такого їх ще раз хтось кудись обере.

Обережно, відведіть домашніх тварин від екрану, бо відео може викликати енурез.

 

І тільки-но я написала про заманливі перспективи співочої кар’єви гурту “Пінопласт і Стєкло” в нашій країні, як мені скинули лінк на відеопривітання з 8-мим березня від депутатів Полтавської облради.Надзвичайного оптимізму люди, якщо вони вважають, що після такого їх ще раз хтось кудись обере.Обережно, відведіть домашніх тварин від екрану, бо відео може викликати енурез.

Posted by Рагу.лі on Tuesday, March 7, 2017

 

Почекун і дебіли

Якщо ви вірили, що у наша Верховна Рада складається не з дебілів то…

Облиште усі сподівання.

*депутати принесли Почекуна, посадили на трибуну і фотографують для фейсбучиків*

Укрзалізниця імені Пшонки

Якщо ви раптом здурієте і вам захочеться освіжити і без того захоплюючу поїздку у потягах Укрзалізниці інтер’єрами типових для Малих Зажопинців готелів, які при цьому мімікрують під Великі Пшонки, то ви легко можете це зробити, замовивши собі цілий вагон-салон.

Чому салон, а не заповідник меблів епохи кококо, важко сказати, але якихось 13 тисяч гривень і бодай одну ніч ваш внутрішній Іво Бобул може спати спокійно.

Я б на місці Укрзалізниці перш ніж наймати дизайнерів все-таки б для початку консультувалася з психотерапевтами. Галоперидол цьому паціенту не завадить.

Хоча помітно, що дизайнами інтер’єрів займалися геть різні люди. Одного захопила естетика бикоко, іншого традиції оздоблення сільских клубів.

Отак вийдеш з купе в туалет і може поїхати дах від того, що раптом ти бац і в епосі Виродження.

Більше інтер’єрів

Ляшко і мода

Знаєте, що я вам скажу.

Страшно жити не в тому світі, де така мода, а в тому, де лідер помітного політичного руху постить таку хуйню і це лайкає цілий міністр внутрішніх справ.

Не знаю, чому пан Ляшко раптом придумав, що українських чоловіків змушують це носити. Мабуть тому що мрії, мрії…

Кому треба більше вражень, то вам сюди – http://palomospain.com/ але можу сказати, що від АТО дизайнер віддалений настільки максимально, що навіть Ляшко з Аваковим його туди не наблизять.

Гандзю моя, Гандзю мила, чим ти брови начорнила?

Жанна Усенко-Чорна – жінка, чиї брови не дадуть вам спати.

Зайшла почитати повідомлення від вас, а там від кількох з вас посилання статтю про неї (як заступника голови ЦВК). Причому головна краса у цьому випадку, звичайно, не у бровах, а у вмінні отримувати з нічого півмільйона гривень, які Усенко-Чорна задекларувала як подарунок від екс-регіонала Сергія Малікова (ви розумієте, що регіонали “екс” не бувають). Він, здається, її громадянський чоловік і це прекрасно, коли люди одне одного так люблять, що отак от назекаламутнено дарують одне одному дохуя.

І от ви мені це все прислали і попросили написати. А я не знаю, що ще я можу написати, крім звернення до оточення Жанни, щоб забрали у неї нарешті фломастери, якими вона малює брови і посилання на свій старий текст про жінок держапарату, бо моя думка мало змінилася за ці роки – Державна жінка: начос, гіпюр, жабо і ніякої приязності

Комісія з питань аморалі

Обоже, вони знову хочуть відродити комісію з питань моралі (щоб, зокрема, вона дала визначення порнографії, що саме по собі порнографія).

У нас уже була якщо що і її головним досягненням було продукування мемів та жартів про них в інтернеті. А ще та комісія, забороняла Сімпсонів і Губку Боба за те, що вони “на рівні підсвідомості запроваджують гомосексуальні мотиви“, а “Сауспарк” – “знущання на християнськими цінностями“ (це справжні цитати). Це ті, хто колись проводив “аналіз ресурсу youtube у період з 11 по 15 березня 2013”, виявив там “порушення норм суспільної моралі” і написав кудись листа (не на youtube, щоб зайнялися цим питанням). Це ті, хто затверджував Сертифікат подружжю на “щасливу сім’ю” (не питайте).

Одним словом, це ідеальне місце для людей настільки активних, наскільки неадекватних. Давайте не будемо, бо у нас уже стільки нездорових державних структур назбиралося, одне лиш міністерство інформації чого вартує.

Не плодіться і не множтесь, пожирайте самі себе.

Різдвяне диво

Ви вірите в різдвяне диво? Я тепер вірю! Одне таке сталося нещодавно в Роздільнянському районі.

Тепер я знаю, якщо депутат пише “я выполнил ещё одно обещание”, “состоялось открытие”, “выступили детки с танцем и песней”, “каждый из приглашённых сказал слово”, “все были едины”, “мы все сделали хорошее дело для детей” то це означає, що він … відкрив шкільний туалет на три дірки.

Створення мережі громадських вбиралень у Києві

Зараз я вам розповім про те, що таке дикість і пиздець.

Це те, що у Києві у 21 столітті немає мережі громадських вбиралень від слова взагалі. Охуєнна європейська столиця і туристична перлина. Сцяти й срати треба вдома, на вулицях міста така можливість не передбачена.

А ще дикість, що петицію про створення такої мережі не підписало навіть 10000 людей, тож навряд чи щось зміниться.

Підписуйте і поширюйте. У нас є ще кілька днів – Створення мережі громадських вбиралень у Києві.

І так це не найформатніший пост тут, але хто скаже, що він не про рагулів, хай перший кине в мене камінь.

Діти і пропаганда

Маю надію, що для всіх тих, хто змушує дітей зачитувати віршовані оди захоплення нашими чиновниками (мерами, президентами, Леніним і тд) у пеклі заготовано по величезній дупі, до якої їм треба буде навічно застромити язика. З дітьми вони ж це роблять.

Одеська мерія. День місцевого самоврядування. Без коментарів.

Чиновникам из мэрии и наши депутатам одесская желает детвора,
чтоб с легкостью, оперативно, с настроением вершились важные для общества дела.
Мэру нашему, всем членам горсовета шлем *нерозбірливо* искренний привет
И желаем городу обширного бюджета на выборах и следующих заслуженных побед.

Більше відео за цим посиланням, там ще й співають.

Театр абсурду на Подолі

upd. я дещо змінила думку про це явище і ось тут детально про це – http://espreso.tv/article/2016/11/30/teatr_absurdu_na_podoli

Однако за время пути, собачка могла подрасти©

Корпус Київського академічного драматичного театру на Подолі будували з 1993 року, тож не дивно, що очікування і реальність настільки відрізняються одне від одного.

Хоча очікування мені теж не подобається, краще б залишалося як було.

На колажі очікування (одне з) – реальність – як було.