Серйозний пост

Я викладаю це відео тут, тому що вважаю, що воно заслуговує якомога більш широкого поширення. Будь-ласка, не пожалкуйте 45 хвилин свого життя, щоб подивитися цей сюжет.

І ще. Пройшло вже понад 30 годин з того моменту, коли відео показали по телебаченню і жодної реакції з боку нашої влади. Подумайте про це.

Threesome: Ляшко, Богатирьова і Луї В’ютон

Олегу Ляшкові не дає спати слава Сергія Лещенка, Екрюля Пуаро, Коломбо і міс Марпл, тож він теж проводить розслідування, але робить це так своєрідно, що як мінімум очікуєш ще 10-тихвилинного розвитку подій. Ну скажіть же правда нагадує початок якогось низькопробного порно?

Знаєте, тут у коментарях спитали чи буде продовження і я вирішила, що продовження буде, бо якщо пан Олег мріє про чужу славу, то чому я не можу помріяти. Так що дивіться трейлер майбутнього блокбастера (і не судіть суворо, бо я тільки вчуся).

Ліга захисту прав людини така ліга захисту

Знаєте, я не писала нічого на рагу.лях з приводу ситуації зі згвалтуванням у Миколаєві, зокрема тому, що називати тих нелюдів рагулями  було б радше компліментом. Але зараз хочу все-таки згадати про цю тему, тому що деякі представники правової сфери і преси (яка їхню думку розповсюджує і в деяких випадках лобіює) здається не розуміють, як низько вони зкочуються і головне роблять все для того, щоб подальші подібні випадки замовчувалися, тому що більшість жертв окрім іншого буде боятися і того, що їх виставлять винуватими (та чого вже там, у нас якраз цього найчастіше і бояться).

Якщо ви не в курсі, то почитайте, яку єресь несе президент Ліги захисту прав людини Ігор Годецький: “Еротичні ігри, де стискають горло, іноді призводять до автоматичної рефлекторної зупинки дихання. Будь-який юрист може сказати, що на шиї у людини є точки, які призводять до рефлекторної зупинки дихання навіть без сильного стиснення горла”, – додав адвокат. Він також зазначив, що удушення та підпал, які, за наявною інформацію, відбулись далі, теж викликають багато питань. “Є дівчина, яка не подає ознак життя у квартирі, і три безпутних хлопці. А в нашій країні, якщо є випадково померла дівчина, то перший, кого звинуватять – це хлопці. Тому вони її винесли та поклали на вулицю… Лише тут виникає перша фактична стаття – ненадання допомоги”, – сказав Годецький.

А ще хочу процитувати Ковальова, з яким абсолютно згідна:

“Мне показалось или украинские журналисты окончательно ебанулись, а история с Оксаной Макар просто стала лакмусовой бумажкой?

Самое страшное, что это уже не заказуха.Не такие уж богатые и влиятельные те три николаевских гопника, чтобы оплатить шквал материалов в выгодной им тональности. Тут дело в другом. Многие действительно исповедуют “консервативные ценности”. Такой себе украинский талибан.

Мать – пьяница, сама – тоже не подарок, значит заслужила. Такие, как этот Годецкий, сами бы и бензина подлили, и спичку бросили”.

Україна тоне?

Я дуже сподіваюся, що це лише популізм або спроба замили очі Росії. Бо якщо до цього й справді дійде, то це кінець. Особливо “приємно”, що такі новини випливають майже відразу після дня народження (і смерті) Тараса Шевченка.

Україна тоне. А як відомо – коли корабель тоне, то треба валити. І якщо хто думає, що мовляв “пацюки тікають першими”, то мушу розчарувати – усі пацюки втекли ще в 90-х і побудували свою власну Україну в Канаді, США, Іспанії та інших країнах. Ті, хто залишились – не латали дірки в корпусі; не прибирали палубу; не зважали на наближення штормів. Вони просто пливли за течією й таки допливли до самого краю.

Маючи такий потужний лобістський центр, як Росія, російська мова в Україні й так завжди буде мати сильні позиції (особливо беручи до уваги, що Україна є частиною її інформаційного простору). А закріплення другої державної мови призведе до поступового витіснення української з усіх сфер життєдіяльності (оскільки Україна за роки незалежності не спромоглася ані захистити свій інформаційний простір від зовнішніх впливів, ані створити свою власну масову культуру). У гуманітарній сфері наша країна – калічна. Незалежність була шансом на виправлення. Але ми його не використали. Навіть навпаки – теперішня влада хоче законсервувати ситуацію й остаточно закріпити “завоювання русифікації” в Україні (навіть незважаючи на те, що російська вільно розвивається та ніяких утисків їй не чиниться).

Я не хочу жити в калічній країні.

Поки цей корабель ще не повністю потонув – я залишаюсь на його борту. Адже в силу своєї дитячої наївності я ще досі вірю в дива.

Та після того, як усе закінчиться, і ми відспіваємо небіжчика – Чекай на мене! Моя омріяна Канадо! Мій рідний Вінніпег і Торонто! Країна емігрантів і відставних моряків!

П.С. Ось що він говорив два роки тому http://www.youtube.com/watch?v=s46hYKZ4ZeA

Автор © Сашко Мимрук

Лікарняний туалет

Випадково натрапила на фотозвіт про туалет у одній із Донецьких лікарень. Звичайно картина не повно, тому що немає знімків того, як виглядають палати, але мені здається, що не набагато краще, аніж такі туалети. Я не розумію як взагалі можна вилікуватися у такій лікарні, де немає навіть чистоти, не кажучи вже про елементарні зручності.

Нашій владі якось не до того, вони лікуються в інших лікарнях, втім мені здається варто завжди пам’ятати про Кушнарьова, якого не встигли довести куди треба і привезли приблизно у таке.

Зайти до туалету

Уклін

Чем выше любовь, тем ниже поцелуи.

Табачник сьогодні показав всім завдяки чому його тримають на позиції міністра. За “низько”.

Жаль, Янукович не тим боком підійшов.

фото © gazeta.ua

 

Київський метрополітен і хай вам повилазить!

От я сиджу і думаю, той, хто затверджував такі вказівники для столичного метро, взагалі зрячий? І ще цікаво, коли він це побачив, то що не повилазило?

Мені здається, що і дизайн, і смислове наповнення цих табличок настільки гімняні, що ті, хто їх виробили повинні тепер киянам (і гостям столиці) платити за те, що вони їздять на метро і “милуються” цим витвором створеним завдяки поєднанню хворої фантазії та розпилу бабла.

фото © Artem Roik

Kyiv welcomes you!

Сумне фото про справжню підготовку до Євро.

© побачила у фейсбуці, якщо знаєте автора, напишіть його ім’я у коментарі.

Про громадянську позицію

Ольга Сумська почала думати про переїзд до Росії (о Боже, як ми без неї!), а все тому що її зацькували. А зацькували її  “томущопослідовна”. Давайте подивимося як швидко Оля може кардинально поміняти свої переконання.

Ще два місяці тому вона співчувала, переживала і звичайно ж даваа про це інтерв’ю, бо як можна переживати без інтерв’ю?

Цього тижня артистка підписала листа, у якому підписалася під тим, що Тимошенко насправді ж ніяка не мучениця, а аферистка. А як же переживання і голосіння, які були до цього.

І тепер пані Ольга говорить про те, що народ не може прийняти її громадянську позицію. Проблема в тому, що те, що вона називає “громадянською позицією”, насправді кхм … підійду здалеку… безпринцине пристосування до політичних реалії. Які можуть бути принципи і позиції, якщо вони так швидко змінюються?

матеріали з gazeta.ua, УНН

БУРУЛІ!

Ну ви розумієте, що я все-таки не могла оминути тему рагу.лів з міськради, які намагаються переконати нас, що те, що відбувалося останний тиждень на вулицях, зокрема, Києва – це не їхня імпотенція, а “екстремальні погодні умови”. Мені здається, що Бог з ними, вони могли з першого разу не в’їхати в ситуацію з тим, що до зими взагалі-то треба готуватися, але наша влада демонструє просто феєричну тупість і щороку наступає на ті ж граблі. Коли вони вже, блядь, зрозуміють, що закони природи не так легко модифікувати як, наприклад,  українське законодавство, яке ні з чим іншим як з дишлом і не порівняєш.

Ну і найсумніше усвідомлювати, що на “боротьбу зі стихією” у нас кидають усі сили і усі ресурси, тому що списувати бабло на “сіль” чи ще якусь хуєту, яку неможливо порахувати, неймовірно зручно. Дякую тобі Боже, що у нас не буває цунамі як у Японії!

картинка © sashk0.livejournal.com