Пост із серії “Відповідаємо на ваші листи”.
Мене тут запитали чи не законодавство спровокувало затяжну тишу на рагу.лях.
Ха-ха, скажу я. Не законодавство (хоча яке то законодавство). Просто так вийшло, що все, що я роблю я роблю з огляду на те чи самій мені захочеться це читати. І протягом останніх днів мені здавалося, що поява будь-який постів тут буде виглядати недоречно і чужерідно.
Але я ж пишу не лише для себе, але й для вас, тому буду продовжувати, бо бомонд живіший за всіх живих. Маю надію, що пости не будуть дуже дратувати тих, хто визначив на ці дні собі інші пріоритети, бо я розумію, що конкурс журналу “Віва” на найкрасивіших українця і українку виглядає зараз особливо абсурдно.
Так, журнал “Віва” знову взявся за своє. Традиційно нашкребли достатню кількість учасників конкурсу з усіх усюд. Це важко, тому найкрасивішим нам пропонують обрати, наприклад, Володимира Гришка. Ну я не знаю чи можна бути совістю нації і найкрасивішим одночасно.
І ще. Атракціон. Якщо ви хочете, щоб я про щось написала, залишайте коменти. Спробую прокоментувати усе, стосовно чого ви залишите коментарі під цим постом.
Друзі, а порекомендуйте мені цікаві інстаграми нашої еліти.
Фоточка для привернення уваги не з інстаграму гепарда59, я знайшла її у http://instagram.com/khvostick
Любі мої!
Поки цей рік не дійшов кінця хочу подякувати вам за те, що були зі мною і виразити надію, що і надалі залишатимитеся. Дуже хочеться вірити в те, що сміх все-таки може продовжувати життя і що ви собі таки тут додали не один день)
Останні кілька тижнів я писала дещо менше ніж звичайно, але це просто тому, що не завжди все залежить від одного лиш бажання. Втім, обіцяю наступного року писати частіше і цікавіше. Мені і справді дуже цього хочеться, тому критикуйте, пишіть, я все читаю, а відповідаю нерегулярно, бо дещо розпиздяй.
Але знайте – завжди ціную!
Обіймаю і бажаю вам наступного року рагу.лів зустрічати хіба що у спеціально відведеному для них місці, тут.
На фото, на превеликий жаль, не я, але мені здається, якщо вже Камалія сама підібрала такий знімок, щоб привітати своїх прихильників, то не поділитися ним з вами буде просто злочином.
Підсумки року – це завжди феєрверк і вас, як читачів рагу.лів, це ще чекає.
І щоб вам було не так сумно чекати, пропоную почитати інші підсумки, які я вже встигла написати для партнерського проекту.
Підсумовувати рік завжди непросто, а особливо якщо намагатися систематизувати щедру палітру проявів відвертого, відбірного та елітного несмаку – чого-чого, а цього у нас настільки багато, що докупи усі враження і не збереш. 2013 рік (як і всі попередні) абсолютно заслужено можна вважати черговими перегонами з рагульства. Так вже сталося, що самоназвані еліта та бомонд міряються між собою чим можуть і як можуть, і головне, що жлобством у всіх проявах у них виходить мірятися чи не найкраще. Хто на що вчився, що тут скажеш. Тож ми вирішили підсумувати способи, якими відблискують на сонці наші “кристали Сваровськи” і хочемо представити вашій увазі ті явища, які або вже міцно вкоренилися в умах передових робітників світського і іншого показушного життя, або пускають молоді паростки.
Простим смертним ці аспекти гламурно-бомондного життя є недоступними, причому в першу чергу недоступними у плані нездатності збагнути нащо весь цей золотий пил кому треба? Звичайно, золотий пил є компенсацією за потужний багаж різного плану комплексів, але здається, що якщо він їх навіть і притрушує, то аж ніяк від них не позбавляє. Притрушений же бомонд набагато страшніший за звичайний, бо пристрасть з якою він щось комусь доводить зростає в геометричній прогресії…
Читати далі – pl.com.ua
Євроінтеграційний курс Україні засяяв новими кольорами. Гадаю, більшість з вас уже бачили репортажі і ще подивиться не один.
Я ж хочу щоб ви подивилися просто цей маленький епізод і зробили для себе висновки. Мені здається, що не в натовпі, поведінка товстомордих мальчиків з кийками є набагато більш промовистою.
“А остальноє додумайтє самі”
Повне відео можете подивитися тут – https://www.facebook.com/
Побачила сьогодні випадково фотожабу, яку колись давно виклали на рагу.лях у коментах і згадала, що сьогодні виповнюється 4 роки з моменту як я прийняла вольове рішення створити альтернативний таблоїд. Хоча чому альтернативний? Адекватний до реальності, скажемо так.
Тож у цьому пості буде трошки пафосу)
Дякую всім-всім-всім хто читає, коментує, сміється, реагує, підтримує, критикує. Завдяки вам мені веселіше жити останні 4 роки:)
Запрошую у коменти з побажаннями. Я весь час забуваю, що ж я тут хотіла нового зробити, то нагадайте вже нарешті мені, щоб я зібралася і за довгі вихідні зробила все те, на що ви давно чекали.
Дякую!
Друзі, сьогодні пропоную вам подивитися лекцію Антіна Мухарського про жлобів, рагулів, одним словом про той мікрокосмос, частину якого я теж пробую тут вивчати. Для привернення уваги ось вам робота Івана Семесюка і цитати Леся Подерв’янського:
Не з відео: “Я зрозумів, чому жлоби полюбляють гламур. Це настільки очевидно. Це фізичний закон, як Ломоносова-Лавуазьє. Жлоб, по суті, – корявий, а гламур – гладенький. Коряве тягнеться до гладенького по природі своїй, як інь до янь, холодне до теплого, мокре до сухого. Це закон. Тут нічого не поробиш. Чим корявіша країна, тим більше в ній гламуру, бо гламур – гладенький, лакований. У Парижі жоден мудак не купуватиме собі сумочку Louis Vuitton за 2 тисячі євро, бо Франція – гладенька країна, тому вона експортує гламур у коряві країни. Адже гладеньке на гладенькому з’їжджає, гладеньке чіпляється лише за коряве”.
З відео: “Гламур – це глянець, лакіровка, брехня, життя, якого насправді немає. Гламура, по суті, тому і не існує, це те, чого немає, фальш. По суті, гламур і є ідеал жлоба. І це природньо, за своєю природою корявий жлоб тягнеться до всього прилизаного, протилежності притягують одне одного: тепле – холодне, сухе – мокре, інь – янь, жлоб – гламур”.
Дивіться, рекомендую.
фото (c) semesyuk, відео via CanActions
Вирішила розмістити тут хвилинну наукову доповідь про рагулів. Спеціально для тих, хто не в курсі, про кого цей сайт.
відео © Roksa Zubnaya Feya
Сьогодні підсумкова конференція президента і рагу.лі теж до неї підготувались.
Ну а що, ми насправді дуже серйозне видання, яке навіть існує довше, ніж наш президент рулить державою.
фото (с) Mykola Voskalo, Nastya Stanko
Давно вже хотіла запровадити таку рубрику за аналогією до есквайрівських “Правил життя”, бо наші звйозди іноді як ляпнуть, що це треба записувати золотими церковно-слов’янськими літерами, що майбутнє покоління мало шанс зачерпнути мудрості. Так що маю надію, що рубрика піде, от тільки треба розібратися з дизайном. Може щось порадите? Буду дуже вдячна!
Презентувати “Правила рагу.лів” я довірила дуже достойному персонажу.
Не думайте, що я вигадала цитату, він насправді таке сказав.