Конкуср краси
Сьогодні у мене ранок почався не дуже добре, випадково надибала на конкурс краси “Міс Ірпінь”. Гм, ніби Ірпінь, а скидається на те, що це міс Чорнобиль, так все похмуро, страшно і дівчинку, у якої радикуліт, жаль.
Хоча, в принципі, фото дуже непогано відображає справжню сутність українських конкурсів краси.
Між іншим, поки писала цей пост, два рази ледь не написала “конкуСР”. І знаєте, це слово ілюструє реальність навіть краще!
фото © anturazh
Генномодифіковане віайпі
З чого ще почати тиждень, як не з асорті фотографій з різних вечірок, що відбулися останнім часом у Києві. Виходить навіть не фотозвіт, а цілий посібник з генномодифікованого віайпі.
Восьминіг, кнур і Юлія Бардаш
Ви пам’ятаєте футбольного віщуна восьминога Пауля? Так от, у нас його вирішили перекрити цілими двома персонажами. Перший – це кнур Віщун, він живе у хліві просто на Хрещатику, а другою вирішила стати Юлія Бардаш, яка вирішила, що на фоні восьминога і кнура можна легше виділитися, ніж на фоні всіх тих, хто прокладає собі дорогу до слави бюстом. І знаєте, мені здається, що і тут вона помилилася. Кнур і восьминіг стали відомими водночас і без зусиль, а Юлія уже рік тицькає скрізь своїми цицьками, а якоїсть достойної уваги слави так і не здобула. Ну хіба що на цьому ресурсі їй це вдалося.
Нова фаворитка
Схоже, у мене з’явилася нова фаворитка. Здогадайтесь хто з них.
День русского языка
У донецьку відсвяткували “день русского языка”. У таких от костюмах.
А потім дарували викладачах російської і кращим студентам російського Пушкіна і неросійський View Pad. І все під логотипом Партії регіонів. Маю надію, що на книжках Пушкіна стоїть автограф Януковича.
фото © ura.dn.ua, censor.net.ua
Скажи мені, хто твої клієнти, і я скажу, який ти дизайнер
Юлія Айсіна творить уже 10 років і ось нещодавно вона вирішила відсвяткувати цей ювілей зі своїми найкращими клієнтами. Вийшло непогано. Скажи мені, хто твої клієнти, і я скажу, який ти дизайнер.
Капітанша Очевидність?
Чекайте завтра. Це не найгірша фотографія з однієї вечірки.
фото © absurdu.net
Маразм
Читаю проект закону. Очевидно, що його і писали, і голосували у повному маразмі. От, наприклад:
Стаття 11. Частина 1. Основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, в роботі, діловодстві і документації місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування може використовуватися регіональна мова (мови)…
Посилання на частину третю в цьому аспекті є не лише в цій частині і в цій статті. А тепер частина третя статті 8.
Стаття 8. Частина 3. Кожному гарантується право на захист у відповідних державних органах і суді своїх мовних прав і законних інтересів, мовних прав і законних інтересів своїх дітей, на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, юридичних і фізичних осіб, якими порушуються мовні права і свободи людини і громадянина.
Увага питання! Відповідно до яких умов визначатимуть регіональну мову?
Хоча, звичайно, це далеко не одна хуйня вищезгаданого законопроекту.
Витончена шляхта
Як мені подобається контраст між пафосністю концепції ресторану і тими, кого вдається запросити на його відкриття.
От наприклад, “…состоялось торжественное открытие русского ресторана “БЕЛУГА”.Это выверенные пропорции идеального. Каждый грамм, каждый миллиметр. В волшебных ароматах. Неповторимых вкусах. Прекрасных нотах. Наследие русской кухни в самом изящном ее исполнении. На должность шеф-повара русского ресторана “БЕЛУГА” приглашен Сергей Болотов. Сергей опытный шеф-повар специализируется на изысканной русской, дворянской кухне“.
Ага, “витончена шляхетна кухня” і отакі “витончені шляхтичі” на відкритті.
фото © absurdu.net
