“Мечта сбывается и не сбывается”
Для когось (наприклад, для мене), це йобаний стид, для когось це “заслужений поки що артист України” (5 балів!), але це варто бачити.
Цитата: “Ми послухали коротку, правда, але дуже змістовну річ нашого лідера Віктора Федоровича Януковича”
© ТВі
Співачки ротом
Колись давно я писала про групових співачок ротом. Яка ж я була неправа, що викладала лише їхні фото, адже те, що вони говорять, дійсно заслуговує на увагу. Вникаємо.
Але все одно, навіть у такому занедбаному випадку, я б не сказала, що краще співати, аніж говорити.
І український, і поет!
Ганна Герман про Чехова знає не з підручників.
Поки лідер обіцяв львів’янам геноцид, його тепер вже київська бойова подруга, а ще женщіна-пупок і навіть більше – женщіна-сосок, пояснила нетямущому електорату, чому з Фьодричем сперечатись не треба. Тому що літературу вчити треба не в школі. І тому що Чехов – він завжди був поетом. І завжди – українським. Слова пані Ганни варто чути – вона просто ідейниця, натхненниця і комсомол по ній досі плаче.
Гость із будущєго
Благодійність творить людину – людина творить благодійність.
Знаєте, яка держава, така й благодійність. Богдан написав цікавий пост про благодійника Святослава Вакарчука (хоча я б концентрувала увагу не на Вакарчукові, а на тих, хто працює на його проект). Він започаткував ініціативу “Люди майбутнього” (ну це стара новина) і, незважаючи на пафосність назви, саму ініціативу пересрали виконанням – діти з дитячих будинків отримуютьу подарунок такі перлини літератури як “Клокотала Україна” Петра Панча і “Беспокойная старость” Леоніда Рахманова, а якщо простіше, то нікому не потрібну букіністику, яку легко можна придбати кілограмами за п’ять копійок.
А взагалі благодійність на вищих (так би мовити елітних) рівнях у нас відбувається найчастіше за трьома сценаріями:
або, як у випадку з “Людьми майбутнього”, жертвують щось недороге, а якщо чесно, то нікому не потрібне (простіше подарувати, аніж викинути);
або, як у випадку з Губською чи Січкар, проводять безглузді акції, типу “Монологів вагіни” та продажу розмальованих свиней, які перш за все передбачають фактор “себе показати”. Відмінною рисою подібних акцій, мені здається, є те, що на їхнє поведення витрачається більше коштів, аніж потім збирається по факту;
або, як у випадку, наприклад, з Пінчуком, крадуть достатньо грошей, щоб потім невеличкий відсоток витрачати на благодійність і створювати собі позитивний імідж – купувати індульгенцію одним словом. А потім вони ще й рейтинги найбільших благодійників роблять, щоб в черговий раз насолодитися самими собою.
Доречі, одним з ініціаторів конкурсу “Благодійника Року” є Фонд Катерини Ющенко. Та ще благодійниця, яка вже котрий рік будує “Дитячу лікарню майбутнього” і ніяк її не добудує, зате в конкурси грається.
Або ще цікаве. Кілька років тому перемогу у номінації «За внесок в розвиток благодійництва в Україні» отримав Надра Банк. Хотілося б почути думку тих громадян, які завдяки цьому банку теж стали благодійниками, бо не можуть забрати звідти свої гроші.
Ну і щоб трошки пом’якшити інтонацію посту, викладаю віршик на цю тему:
вакарчука святослава
знає усенька держава
вміє він гарно співати
навіть побув депутатом
зараз йому захотілось
здєлать хорошеє діло
книг назбирати багато
і по дітдомах роздати
звісно не дали пропасти
мислі цій ентузіасти
такшо на празнік рєбьонка
легко була вже тищонка
але від асортимента
втратилась важность момента
в ящику можна побачить
книги не зовсім дитячі
може їх три, може триццять
підуть усі на полиці
“про бєспокойную старость”
книжка – найкращий подарок
от для девятого класу
єсть “гєрой нашого часу”
вдруг є в дітдомі індіго –
їм підійдуть такі книги…
дітям в дитячім будинку
книжку потрібно з картінкой
чи про веселі пригоди,
сказочки разних народів…
пхати не треба їм “ліпу”
думая: “схаває піпл”
діти це й є наше ф’юче
треба готовитись лучче
вірш © diversey_ua
Останній анекдот
Савік Шустер і Мустафа Найем будуть вести рубрики у журналі VIP Анни-Вікторії Воронцової.
Що в імені тобі моєму?
Магарич, митець.
Омелян Косопизд, митець.
Харитон Уйобищенко, митець.
Назар Сивуха, митець.
Альфред Золупенко, митець.
Я часто пишу тут про зірок і може скластися враження, що рагу.лі у нас виключно на зоряному небосхилі. Це не так, бо рагулі і ми самі, і навколо їх теж багато. Зокрема, вони називають своїх дітей:
Кукла, Кнігіня, Геральд, Мілорд, Рамзес, Еліф-Аліна, Сероп, Султан, Кітті, Янукович, Нопшугар, Ботонд, Арон-Борнобаш, Афіна, Цезар, Нектар, Ісус, Єудит, Кюрбанур, Принц, Жужа, Халва, Голуб-Мірра, Гамлет, Євангелія, Жирардо-Адріян, Ждан-Корнілій, Алладін, Бріліант, Діско.
Повний перелік можете подивитися отуто.
Голуб-Мірра, блядь. Ну добре хоч не Піс-Дав.
Деревина?
Я тут почала нещодавно невеличке розслідування і хочу продовжити його тут. Почалося все з того, що я побачила на Дусі фото татуювання Ани Варави.
Знаючи про розповсюджену практику найобування клієнтів і татуювання їхніх тіл зовсім не тим, що вони замовляють, я вирішила звернутися до своїх френдів по допомогу у розшифровці таємних знаків.
Наразі є два свідчення про те, що фраза не має сенсу і про те, що один із знаків має значення “дерево дошки” або “деревина”, другий ієрогліф – це “влада”, а третій “або”. І що це значить “влада або дошка?”.
Можливо мене все-таки неправильно інформували і там насправді “розум”, “краса” і “неповторне відчуття стилю”? Чи є серед моїх читачів хтось, хто також зможе мене проконсультувати?
фото © dusia
Ондрюша Тан
Не встиг Ондрюша вперше з’явитися на рагу.лях одноособово ( підбірках я про нього згадувала й раніше), як знову він заслуговує на соло на рагу.лях.
Але, незважаючи на соло, Ондрюша не єдиний герой цього посту, бо не хотілося б оминути увагою даішника, який і словом не згадав Ондрюшу у попередньому протоколі, бо той же “рухався по головній дорозі”, а всю вину поклав на водія Пежо. Прізвище даїшника Непомнящий. Отаке ось.
via lady-mireille.livejournal.com
Одним рядком про український журнал L’Officiel
“У березні 2009 року український журнал L’Officiel назвав Кільчицьку однією з найстильніших персон України”.
Бугага!
“Ми імєєм щиру українську душу!”
Хтось сьогодні святкує день прапора, а завтра буде святкувати день незалежності, а у мене болить душа за конкурс “Міс Всесвіт”, бо проходить він ніби-то й 23 серпня, але за нашим часом почнеться 24. Ето лі нє знак, шо наша Крістіночька побідіт? Особливо зважаючи на те, що вона “вільно знає російську, українську і англійську мови”. Ті, хто в цьому сумнівається, можуть подивитися відео і переконатися, бо Крістіночька, сама того не бажаючи, продемонструвала знання одразу трьох мов.
