Дно
Афіша Великого імператорського цирку шапіто “Арт-флай”, наприклад.
Чим довша і пафосніша назва, тим більше дно за нею ховається. Тут дно на всіх рівнях – і у ставленні до тварин, і у самопрезентації.
Міс Україна
Днями в Києві пройшло свято краси “Міс Україна”.
Традиційно головна краса була не на сцені.
Це жюрі і тут виникає логичне питання: “Що ці люди можуть знати про красу?”
Вершини Гімалаїв не йдуть ні в яке порівняння з вершинами українських світських левиць.
Нещодавно читала в новинах, що Майкл Джексон, виявляється, живий. Мушу вас розчарувати – це не Майкл Джексон. Це пластична хірургія і невтримність української “еліти” в цьому напрямку.
Промо України
Ой, пост, який я тільки що розшарила прибрали, але мені не важко повторити.
Чесно кажучи, коли я побачила цей статус про “начінаєм новий праект прамоции украінскіх дастапрімєчятєльностєй”, то подумала, що це стьоб. Знаєте, як коли чуваки фотографуються в типових жіночих позах з дакфейсами.
Виявилося ні, виявилося, що дехто вважає, що неприродно вигнута тьолочка в буклях і з очевидним вивихом шиї, яка займає більшу частину кадру з “дастапрімєчятєлнастью” – це промо України. А я думала це максимум рівень фотосесії для “однокласників”
І навіть більше, так вважає не дехто, а цілий депутат Самопомочі, яка ж власне і фігурує на знімках. Жарти про “самодроч” виявляються не такими вже й жартами.
“Прома Украіни пачіму-та на рускам язикє” коментувати взагалі не хочеться. Українські депутати такі депутати.
Найдужче мені подобається “промо Качанівки через крісло”, бо 75% відсотків кадру зайняте самим депутатом.
(А саме крісло, до речі, до історії наякого стосунку немає, бо інтер’єри не збереглися і це новозроблене. Хоча яка різниця? Буклі! Буклі – головне)
В перший раз в перший клас
Як страшно жити у світі, де в Букварі фото Кернеса йде раніше ніж слово “мама”.
Хоча ще це я? Нащо в букварі взагалі це диковисько?
Пілон
Побачила срач з приводу того, що понаїхала напівгола тьолка з Харкова, псує обличчя Львова на день незалежності. Дивлюся на фоточку і думаю, а оця вся масовка з дітьми і в вишиванках, їх теж з Харкова позвозили?
Рагулі існують доки продукт, за рахунок якого вони виживають, хавають і якщо хавають посеред вулиці, то туди і винесуть.
На лопаті.
Ой, тобто на пілоні.
Міський дизайн по-херсонськи
Що ви знаєте про міський дизайн?
Ви нічого не знаєте про міський дизайн!
Принаймні ви точно не знаєтеся на ньому так, як це роблять люди, що оформили клумби перед драмтеатром у Херсоні. Мені чомусь здається, що клумб мало б бути 4, але одну скурили в процесі і тому результат вийшов таким надвичайним.
Маю надію, що ця інсталяція не називається “Україна”.
Афіша з “Анною Кареніною” дуже доречна, але гадаю у цьому випадку Анна Кареніна кинеться під поїзд не від нещасного кохання.
“Яка сім’я, таке і сонечко”©
Як думаєте, за таке передбачена кримінальна відповідальність?
ОМКФ 2016: Закриття
Колір доріжки на ОМКФ – єдине, що видавало те, що це була червона доріжка, а так скидалося на те, ніби це виставка досягнень сільського господарства – голови колгоспів зібралися, щоб показати по-перше, розмах своїх гаманців, по-друге, свою невтримну несамовитість у стилі, по-третє те, що наша земля непогано годує (іноді аж занадто).
Думка про “Та шо ж це таке! Пороблено їм чи шо?” мене не відпускала. Наступного року пропоную організаторам разом з квитками роздавати бажаючим пройти червоною доріжкою бодай хоч якусь інструкцію, бо цього року навіть дрес-коду, здається, ніякого не було, ви це побачите з фоточок.
Зараз буде низька і висока поезія. Низька від мене.
Рюші
Кольору хрюші.
Висока від Ліни Костенко про весь чей червонодоріжковий рух:
Так хочеться якоїсь етики.
Пера, і пензля, і струни.
Якоїсь дивної поетики
в шляхетських німбах сивини.
Натомість маєм бздуру модню,
амбіцій вистріпаний рюш.
І чорний викид сірководню
з отруєних століттям душ.
Навіть курей-гриль запросили на закриття ОМКФ, а тебе, юзернейм, ні. От ти і казишся!
ОМКФ 2016: атака триває
Ви ж не думали, що я закінчила катувати вас фоточками з червоної доріжки ОМКФ?
Почну з цитати однієї з читачок рагулів Ірини Касьянової:
“72 чиновницы, 23 депутатские жены, 15 it-girl, 20 дочек бизнесменов, 37 содержанок у папиков, 8 начальниц жэков, 57 валютных проституток, 45 просто блядей из Аркадии, 0 киноактрис, 0 продюсеров, 0 режиссеров – перед вами численный состав прошедших по красной ковровой дорожке на церемонии открытия одесского кинофестиваля!“
Дні Макдональдса на Одеському кінофестивалі.
Ой!
Мені здається після цієї червоної доріжки ми можемо робити свою локалізовану версію Pokemon Go. Ходиш по світським подіям і відловлюєш надто відверто виставлених напоказ “покемонів”.
OMКФ 2016 – Oh my God!
Нарешті знайшла час сісти і повивчати публіку на червоній доріжці ОМКФ.
Перше враження таке – справжній переворот минулої п’ятниці стався не у Туреччині. Ось де приховалася міжнародна загроза здоровому глузду та світовій психічній врівноваженості.
Деякі гості неприховано несли свій стиль в маси. Максимально неприховано. Відкрито таким же чином, як і рот фігурантки.
Часом червона доріжка скидалася на випускний у школі дівчат із затримками у розвитку. З затримками тому що вік у дівчат такий, що який вже тут випускний.
Я і бал по-одеськи
Якщо ви не знаєте як виглядає “торжество величия и красоты” (так, це цитата), то зараз я вам покажу, але одразу попрошу тих, хто з Одеси та тих, у кого слабка нервова система, відійти від екранів.
Отже, в Одесі стався черговий бал. Ну у кожного свої фетиші, у організаторів цього дійства, наприклад, просто потяг якийсь збирати потенційних доярок і ліпити з них аристократію. Виходить ефектно.
І жаба риба, бо в воді сидить.
За тим же принципом і баби, що прийшли на бал, зразу стали елітою. Ну виключно в своїх головах, але все ж.
Чомусь одразу в голові виникає образ докторської ковбаси в перетяжечках, хоча я до цього ще ніколи не бачила, щоб ковбасу прикрашали стразами.
