“Премiя «Найстильніші люди Львова» – це відзнака за розвиток стильного образу нашого міста та акцентує людей для яких стиль – сприйняття життя“.
Це не я написала (у мене з граматикою, хочеться вірити, краще), це організатори так формулюють.
І отут стає ДУЖЕ ПРИКРО ЗА ЛЬВІВ, бо не дай Бог мати такий стильний образ, як у цих людей. Не кажучи вже про те, як їх життя побило, раз вже вони його саме так сприймають (“стиль – сприйняття життя” нагадаю).
Бароко – це жорстоко.
Героїня вечора, я вважаю, хоча мущина теж не підкачав шириною і довжиною джинсів.
Гармонія як є.
“В сраці була, гімно виділа”. Таке відчуття у мене виникає після ознайомлення з деякими світськими фотозвітами. А якщо серйозно, то Асія Ахат повертається на велику сцену. Вона вирішила, що світ зачекався і готова знову сіяти нерозумне, недобре і не вічне.
І найстрашніше – лейтмотивом до першого кліпу після повернення стане ця вечірка. Мені здається, що якщо аудіоряд збігатиметься з візуальним, то це готовий злочин передбачений статтею 127 ККУ – катування.
Підозрюю, що маски роздали не тим персонажам. З іншого боку, хіба такий дакфейс можна ховати?
Якісь “Канікули Лева Боніфація”.
Величезна страхітлива почвара – є.
Цирковий костюм – є.
Маленькі африканські діти – майже є.
Свято краси торкнулося Києва, короткочасно розпишнившися яскравою квіткою у серці світського життя України. Обрані з обраних зглянулися над нами і зібралися задля того, щоб у єдиному порусі зробити цей світ кращим і обрати найчарівнішу і найпринаднішу з українських білявок. Вершки еліти зустрілися і… збилися в “дохуя масла”, скажу я вам словами класика.
Так, я не могла написати все те, що вище всерйоз, але важко було стриматися після словесної акробатики типу “MISS BLONDE UKRAINE является искрометным и красивым светским мероприятием национального масштаба. Конкурс успел завоевать уважение среди селебрити и представителей прессы”.
Іскромьотним і красівим, понімаєтє лі!
Втім, не буду сперечатися, мене конкурс однозначно завоював. Це ж треба так стабільно, вже 8 років підряд проводити такий парад таких убоїщ, що навіть для цього блогу це занадто. Це якийсь особливий талант, як у царя Мідаса, який перетворював все на золото. Хоча тут інша субстанція, самі вирішуйте яка.
Організатори чомусь вирішили, що “В этот вечер блондинки шокировали публику и доказали всему миру, что именно они способны покорить сердце любого мужчины”.
Ну я не знаю. Можу погодитися лише зі словом “шокували” і заочно співчуваю тим мущинам, чиї серця вдалося здобути такою красою.
Таке явище як журнал “Завидные невесты” з’явилося у нашому досить викривленому просторі (викривленому з огляду на власне існування таких проектів) трохи більше року тому і я одразу зрозуміла, що це мої паціенти.
На перший погляд здається, що це видання про розлади психіки і хвороби хребта – дівчата у ньому позують часом в надзвичайно складних позах (наприклад – http://ragu.li/?p=21027), складається враження, ніби їх заклинило, так само як заклинило і їхні обличчя, що здатні складатися тільки у обмежену кількість “сексуальних” виразів, настільки осмислених, наскільки вони є природніми (тобто зовсім ні). Насправді ж це журнал про дам, які ступили на наступний щабель самореклами.
Найцікавіше, що у “ЗН” є своя аудиторія, тому що днями відбулася презентація аж третього вже випуску і якщо на перші два нашкребли хоч якихось подекуди більш-менш впізнаваних “завідних нєвєст”, то з третім не склалося від слова зовсім. Якийсь кооператив “Силікон і копита”.
Хоча “кому и кобыла невеста”. Зараз я вам їх покажу.
Гадаю, ви легко визначите, хто тут найзавидніша наречена.
Хочеш бути завидною, не так розкарячишся.
За що люблю регіональні світські сайти, так за те, що вони відкривають двері у якусь паралельну реальність.
Господи, чого їм спало на думку так святкувати Великдень? Нащо Великдень, якщо є купа інших свят? Хоча б той же День всіх трудящихся. Концепція, принаймні, відповідає наповненню, бо хай той, хто скаже, що вони не трудяться перший кине в мене камінь.
Я давно звикла, що те, що відбувається в нашому бомонді часто виходить за межі мого розуміння, але не можу знайти жодного пояснення цим людським інсталяціям на святкуванн 3-річчя журналу Vogue. Ні, ну звичайно я прочитала на одному з сайтів нісенітницю про “гостей встречали модели в образах дизайнера Тома Брауна с гипертрофированными плечами и короной из свечей на голове, будто намекая на продолжительность вечеринки: на балах через три часа свечи догорали, и гостям приходилось покинуть мероприятие”, але…
Але будемо чесні, комусь треба зав’язувати з психотропними препаратами. Ківи на них немає!
Гортайте далі, це просто в Донецьку пройшла “піжамна вечірка”, де бажаючим демонстрували світле майбутнє.
Одразу скажу, що я в курсі про те, що багато хто займається танцями на пілоні як спортом, який допомагає розвинути в тілі нові потужності, але щоразу коли бачу десь згадки про найкращу танцівницю на пілоні, то завжди йду перевірити чи це часом не випускний вищої касти з найближчої Окружної.
Найчастіше я не помиляюся, замість умовних спортсменок у конкурсі беруть участь безумовні курви. Ну бо я не дуже уявляю, щоб некурви добровільно вдяглися в такі вбрання. Крулєвна!
Конкурс називався просто надзвичано “Королева Pole Dance Star” – і королева, і зірка, не вистачає “міс” і “віайпі”, щоб подкреслити глибину таланту, так би мовити.
Нічого не маю проти здорового харчування.
Все маю проти елементарного незнання історії і призначення заходу в день пам’яті жертв Голодомору.
На цьому фоні комуністка, яка збиралася жерти шашлики незважаючи на “всяких голодоморцев” не так вже й виділяється з натовпу.
Блядь, ну тільки у нас можуть назвати звичайний спортклуб “Tsarsky city resort”. Царський! Не вистачає слів “гламур”, “віайпі” і “преміум-клас”. Ну не можуть наші свійські персонажі навіть спортом займатися просто і без виєбонів. І це, в принципі, дуже видно з перформенсів, які влаштували на відкритті. Да-да, саме тьолок в пір’ї в першу чергу очікуєш побачити в спортклубі.
Я, звичайно ж, пішла на сайт чого дивовижного дива і мені стало зрозуміло, що сайт робили теж не для простих людей, щедро збагативши його такими лінгвістичними конструкціями, які в нормальному житті зустрінеш нечасто. От, наприклад, “спортивно-оздоровительный и развлекательный комплекс “TSARSKY CITY RESORT” приглашает к сотрудничеству Мастера ногтевого сервиса” – я не впевнена, що кожна манікюрщиця зрозуміє, що це вакансія для неї.
Йдемо далі “TSARSKY CITY RESORT — комплекс, призванный перенести представление об отдыхе и уходе за собой на новую ступень и создать новый стиль жизни, который совсем скоро станет неотъемлемой частью облика главных центров притяжения деловой и культурной элиты“.
Оце “неотъемлемой частью облика главных центров притяжения” – вони взагалі читали що там написано. Це шо значить? У мене, якщо що, дві вищі освіти, але навіть вони не допомагають мені знайти бодай мінімальний сенс в цій словесній масі.
І це я навіть не згадую про манеру писати назву закладу капс-локом. Ну царськість вона така, зобов’язує.
Все, більше писати не буду, можете самі зайти подивитися, але на кожній сторінці там епітети “унікальний”, “єдиний в Європі” і так далі. Одразу видно, що без цього ніяк.
А тепер про публіку, яку запросили на відкриття, а тому, очевидно, хочуть бачити серед клієнтів. Отже, якщо ви хочете побачити всю цю фауну наживо, ставайте членом клубу. Вважайте, що це безкоштовна реклама з боку рагу.лів.