Фешнвік
Так, друзі, вдягайте каски, зараз будемо розглядати першу порцію гостей Українського Тижня Моди.
Тиждень моди: асорті і феєрверк
Так, треба все-таки закрити тему тижня моди, бо я так і не змогла написати про всіх, кого хотіла. А там же були такі прекрасні волохатки. Тепер я знаю, що буде якщо качку з бобриком. Отаке.
Тиждень моди: Показати завжди є шо
Тиждень мод особливо прекрасний тим, що всім є завжди що показати. Оксі демонструє перебіг хвороби (в усіх сенсах цього слова).
Тиждень моди: Срака-мотика
Срака-мотика! Вибачайте, але це перше, що спадає на думку при перегляді деяких образів з тижня моди.
Зате тепер ми знаємо, що в нас є свій локальний Дракула, причому одразу VIP. Так що це не просто срака-мотика, а віайпі срака-мотика.
Міс Чорнобиль-Всесвіт
У нас тут вибрали Міс Україну-Всесвіт, але вибрали неправильно, бо чомусь перемогла не оця дама.
Мені здається, на рівні всесвіту вона б Україну представила дуже гідно. Нас же все-таки чудово знають завдяки Чорнобилю, а чим це не ідеальна ілюстрація чорнобильських мутацій?
Хоч у підручник з анатомії став як доповнення до розділу про рудиментарні та атавістичні органи.
фото (с) korrespondent
Нова хвиля: Апокаліпсис вже тут
Як я люблю події типу “Нової хвилі”, вони одразу нагадують про те, якого масштабу має бути справжній гламур. Цьогорічний фестиваль теж моїх очікувань не зрадив. Навіть навпаки, куди вже краще?
Тепер у мене є нова улюблена пара. Причому, як ви бачите, чоловікові зовсім не треба бути яскравим, достатньо зробити правильний вибір і з яксравого зупинитися хіба що на жінці. Все! Успіх, увага і увіковічнення на рагу.лях гарантовані.
Я навіть не одразу зромуміла, що два рази він був одягнений в одне й те ж, бо в принципі пофіг у що був одягнений він, якщо поруч то жар-птиця, то папуга, то фарбований ліапьорд щедро оздоблений камінням.
Гломур поліз
Ой лишенько, знайшла у себе в забутих чернетках підбірку прекрасних фото, які ви давно мали б побачити. Все-таки як добре, що є такі сайти як Дуся, репортери якого знаються на тому, кого виділяти з натовпу гламурної публіки. Про сам захід говорити не буду нічого (це не та тема, яку хочеться обговорювати на цьому сайті), але народ туди прийшов дійсно унікальний, вбраний у кращих традиціях провінційного курорту. Я в на місці декого (раз вже прийшла в окулярах) все ж таки спробувала приховати обличчя, щоб хоча б не запам’ятали.
Червона доріжка Одеського кінофестивалю – краси було дохуя
Знаєте, я вчора погарячкувала, що краси було мало. Краси було дохуя. Я тут побачила більш повний варіант червоної доріжки і навіть не знаю, що сказати. Навіщо взагалі влаштовувати якісь червоні доріжки у середовищі, яке знаходиться на діаметрально протилежному полюсі десь у стипклубах?
Одеський фестиваль – свято не лише кіно, а ще й трошки краси
Переглядаючи цьогорічні фотозвіти з Одеського кінофестивалю я навіть трохи засумувала – краси майже не було. Ну вона звичайно, трохи була, але, знаєте, як в тому анекдоті про надувні кульки, яки не тішать. Гм. Я знову подивилася на фото і подумала, що асоціація з кульками спала мені на думку не просто так:)
Закриття і відкриття ММКФ
Лише нещодавно я бачила на різнх сайтах підбірки прекрасного з відкриття ММКФ, аж тут уже і закриття пройшло. І закриття було не менш захоплюючим, зірки було так багато, що вони просто засліплювали. Хіба ж ці дві зірки не засліплюють?
