Про маніпулятивність

Гадаю тут Альона швидше ознайомиться з відповіддю на питання, що її цікавлять, ніж якщо я залишу коментар під постом. Вона спочатку обурилася, що від неї та її друзів-бізнесменів чекають україномовності і написала про це пост (оригінально він починався з “эй!”), а потім продовжила накидати на вентилятор через UPD.

Перше. Позиція “в Украине внезапно требуют, чтобы я общалась с ними по-украински” надзвичайно програшна. Це ж так неочікувано, що в україномовній (зрусифікованій, так) державі клієнти хочуть до себе поваги і чути ту мову, якою звертаються у відповідь, бо це проста гігієна спілкування “сервіс-клієнт”. Хами зовсім не ті люди, які очікують, що після звернення ти перейдеш на їхню мову, а ті, хто цьому активно пручається і пише пости з цього приводу, розбризкуючи шмарклі і слину.

Друге. Спочатку дівчина рясно розкидує лайно і взагалі узагальнює всіх україномовних клієнтів у якийсь підвид неадекватів, а потім, коли люди прийшли пояснити свою позицію часто гіперласкаво (зважаючи на тон самого посту) пише “вот! что и требовалось доказать! набросились!”. Відбувається подвійна маніпуляція, подвійне обхамлювання, але це вона жертва, а ті, хто з нею не згоден – зло.

Третє. Про фашизм) Я не буду копіпастити вікіпедію, я скажу так – є любов до свого, а є неприйняття чужого. Що з цього демонструє Альона тут очевидно. Неприйняття демонструє вона, причому агресивно, але фашисти – україномовні клієнти. Воу!

Я б пройшла повз усе це, але знову вибігає якесь хамло, розкидується лайном і в її голові це чомусь означає, що україномовні клієнти – бидло і фашисти, а вона – квіточка. Не дозволяйте істеричним людям маніпулювати своїми думками.

А характеристики Альона дала собі сама як текстом, так і тоном посту, коменти поблажливіші.

#базарвокзал