Кранах перевертається в могилі
Все ж якою б не була наша регіональна і не лише мода, такого дна як в Росії їй не сягнути.
Якби Кранах побачив цей комплект, то гадаю в новій інтерпретації відомого сюжету Юдита відрізала б голову не Олоферну, а Кірковову і дизайнеру.
Je suis Cherkasy!
Черкаси, я з вами! Бо у вас хоч і відбувся лише одненький день моди, але дехто таке і за тиждень не переживає.
Передоз фешену і передових думок стався в приміщенні Черкаського обласного художнього музею. Тепер стінам музею вже нічого не страшно, вони бачили все.
В цьому образі прекрасно все – і макіяж “важке похмілля”, і патріотична кольорова гама, і какашнік.
Люди, які намагаються ввинтити в український модний простір 2017 року кокошники викликають дуже великий сум своєю розумовою неповносправністю.
Сам дизайнер коментує свою творчість так – “Это трешовое и андеграундное направление в котором я работаю”.
Це з першим згодна, а з другим ні. Це треш і угар.
Шалена Одеська мода
Ви не повірите, з Україною одночасно сталися “Людина року”, Львівський тиждень моди та тиждень моди в Одесі.
Я вже встигла отримати враження від усього, але вирішила, що спочатку покажу вам Одесочку, бо її, здається, найбільше поплавило.
Disclaimer: все не настільки рівномірно погано, просто я обрала для вас найкраще.
Одеська мода дивовижна, вона обслуговує інтереси навіть шалених імператриць, які чомусь все ще не вимерли як клас, змінивши, щоправда, ареал свого існування з палаців на маршруточки.
Чернігівнянська мода
Я вже давно не дивуюся, коли бачу такі модні покази, мене лиш цікавить одне — як дизайнери примудряються таке робити в країні, де обіг наркотиків заборонений.
Одним словом, «Fashion скарбниця Чернігова – 2017». Чернігівнянська мода як вона є.
Насолоджуйтесь!
Коли тема “упоротого лиса” стає ключовою в колекції дизайнера.
Та що там в колекції! Навряд чи їй вдасться перевершити цю клізьму з хутра, яку вона чомусь ставить в голову моделі. Від цього всі біди, теба підказати дизайнеру, куди ставити клізьму, може так калу в її творчості поменшає.
Кокошники головного мозку
Я рідко цікавлюся тим, що відбувається в культурному просторі ДНР (ну хіба коли там якогось Моторолу в Оперному ховають), але те, що я цим не цікавлюся, зовсім не означає, що там не відбувається!
Наприклад, там відбувається мода з прогресуючим фімозом головного мозку у розрізі дисфункції кокошників.
Насправді ні, я перебільшую, просто мені надіслали лінк на статтю “Донецкий модельер представила коллекцию одежды для ценителей живописи” і таким було моє перше враження. Друге — в коментарях безпосередньо до фоточок.
Все проходило у художньому музеї Донецька і його було обрано “потому что это – особое место, храм искусства”.
Це був перший показ дизайнерки і вона одразу встигла осквернити храм! Зрозуміло одне, там де Бог відняв фантазію та талант, він додав амбіції та самооцінку.
Хоча, скажу чесно, нічого такого особливо страшного в колекції не було. Ну такий типовий асортимент ятки на базарі у райцентрі — щоб побільше золоте і не дай Боже нічого зайвого не прикрити, бо як же люди здогадаються, що воно там є.
Борат серед нас
Зараз високочола навколомодна тусівка мене розіпне, але я не можу мовчати.
Гуччі пошили зимову версію плавок Бората.
Костюм недойобу, екзистенційної кризи та інші прояви російської моди
В зв’язку з тим, що мій текст про українських “модників” досить активно розійшовся в російськомовних інтернетах з припискою “рак мозку української моди” чи якось так, роблю те, чого не робила давно – пишу про росіян.
Зайчики, перш ніж тикати в нас пальцями, подивіться у себе під носом. Не сумніваюся, у вас величезний талант бачити те, що хуйово в інших, але якось нелогічно сміятися над нашим раком мозку в той момент, коли ваш прогресує і мутує в якісь надформи. Зараз я вам їх покажу.
Якбимені сказали пошити костюм Недойобу, то він виглядав би саме так.
Розумію, що це майже неможливо, але якщо вдивитися в знімок, то у його нижньому куточку ви побачите підпис “Estet Fashion Week”.
Так це не просто справжній показ на справжньому тижні моди, а й замах на моду з всією тією агресією, на яку тільки здатна Росія. Забудьте все, що ви знали про естетику до цього, зараз королеви штор і вульгарності з Фрязіно вам все роз’яснять на цю тему.
* * *
Навіть маленька чорна сукня не врятує образ, в якому з голови стирчить декілька фалоімітаторів.
Більше когнітивного дисонансу російської моди
ANTVAN Fashion Days
Вчора я анонсувала тиждень української моди, але насправді при бажанні українська мода відбувається по свій країні весь рік, головне відслідковувати. От, наприклад, ви навряд чи колись чули про ANTVAN Fashion Days.
Але якщо ви зараз читаєте цей пост, тепер у вас немає шансів не заглибитися і в нього теж.
Якщо коротко, то це був черговий день показів моди, яка не є ані візуально привабливою, ані функціональною.
Я не знаю для чого і кому потрібен такий костюм, ну хіба що для того, щоб елегантно натякнути кавалерові на першому побаченні, що ти – дерево.
Чи “я в дрова”, що в принципі пояснює такий вибір вбрання.
Як з хреста зняли.
(не побоюся цього слова) Макіяж такий, що скидається на те, ніби перед тобою труп нареченої оздоблений квітами з надгробного вінка.
Свято наближається
Фешн тиждень наближається і дизайнери потрохи розкривають карти стосовно того, що запропонують нам на наступний сезон осені-зими 17/18. Так от…
Якщо вам раптом захочеться виглядати як монолог вагіни… *закреслено* …так, ніби у вас болять очі, зуби і вуха одночасно, ніби ви нещодавно врятувалися з Титаніка і тому на згадку ходите у рятувальному жилеті, то вам на показ Людмили Кисленко.
Всі моделі прикрашені досить дивною фразою “free keeps evolving alive” (вільно перекладу “вільне еволюціонує в живе”, хоча це неправильний переклад, бо насправді для мене ця комбінація слів безглузда) спизженою у корейських одяговиробників, які полюбили цей лозунг років 7 тому.
Увага питання, навіщо взагалі додавати ще й текст, якщо образ і без того досконалий?
Трошки моди, трошки божевілля
Ну як ви там, друзі? Вийшли на роботу? Важко?
Хоча кому зараз легко? Останні дні я займаюся систематизацією рагулів і готуюся до вручення премії “Рагуль року” у десятку номінацій і скажу вам, що це та ще травма (до речі, якщо у вас є пропозиції щодо номінацій і номінантів, пишіть в коментарях, у вас є кілька днів. Передивитися все за рік можна на сайті звичайно ж – http://ragu.li/).
А поки що хочу показати вам фоточки, які залежалися у мене ще з минулого року. Фоточки про моду і її споживачів. Як завжди красиво.
Український бренд Jeanne презентував капсульну колекцію, яка поєднувала в собі хутро, шкіру (в тому числі пітона) і гіпюр.
Ну ви бачите, все дуже багатообіцяюче. Кожен з цих матеріалів сам по собі дуже непроста штука, щоб не скотитися у вульгарність, але дизайнери вирішили, що якщо вже помирати, так з музикою і максимальним пушапом у моделей.
З іншого боку, подивитися на публіку запрошену на показ і все стає на свої місця. Для таких дійсно треба шити щось надзвичайне, бо інакше одяг ніхто не помітить.
Позашлюбна дочка спрею з рожевою фарбою і швабри Ліля Кіш – найкращий тому доказ.
