Давненько я не згадувала про “іноземних гостей”, тож побачивши замітку про конспірологічний напрямок у дитячій літератури сусідньої держави, вирішила обов’язково про це написати.
Якщо ви не в курсі справ, то я вам скажу, що дитяча література Росії продовжує прекрасну радянську традицію, щоправда виховуючи в наступному поколінні вже не юних ленінців, а юних путінят. Погодьтеся, маразм і без того оточує дітей, що зростають у пострадянських країнах, на всіх можливих рівнях. Найсумніше, що і на літературному теж.
Далі цитую:
Вчера прихожу с работы домой и вижу: дочка читает по слогам книгу, которую принесла из библиотеки — я присмотрелся к этой книге: что-то не то… Картинки про котиков и песиков, но название странное: «Как Тузик и Пузик раскрыли заговор». Ага, только вчера мне рассказали, что в СибАГСе для первокурсников ввели новый предмет. «Конспирология. Теория заговора» (идет с 2010 года на юрфаке). Ну, думаю, дожили — конспирология для первоклассников.
Полистал. Выяснилось, что городок, где жили добрые зверюшки, оккупировала злая компания «Котдональдс», продающая котбургеры и котси-колу, куда враги родины подмешивают вредный химический «порошок счастья». Заканчивается это дело так: «И друзья решили открыть собственное кафе, где все блюда будут не только вкусными, но и без всяких химических порошков. В местной администрации бизнес-план Пузика и Тузика нашел полную поддержку…». А заговорщиков тем временем арестовали.
В другой истории Пузик и Тузик решили построить снежный городок «для дошколят», подписали все документы в мэрии, а потом «были приглашены в Кремль на прием к очень высокому начальству. За создание городка Пузик получил золотые часы из лап лабрадора Конни». Тут же корявенько нарисованы Владимир Владимирович и еще некто. То ли охранник, то ли Дмитрий Анатольевич.
Книга, как выяснилось, отпечатана в Москве в издательстве «АСТ-пресс», дочке «АСТ», — второго из двух крупнейших в России — тиражом в 10 000 экземпляров (ходовой тираж для Носова, Успенского и Чуковского). Автор — некая Елена Хорватова, ведущий сотрудник Российской государственной библиотеки. На обложке — лейбл «Школа доброты Пузика и Тузика», серия — «Читаем малышам». Я смотрел на книгу в отупении. «Папа, зачем ты взял моего Пузика и Тузика?». Я протянул дочке книгу, и она с усердием продолжила: «В о-жи-да-ни-и мульт-филь-ма кот смо-трел кри-ми-наль-ну-ю хро-ни-ку и вдруг у-ви-дел сю-жет про а-рест вла-дель-ца «Кот-до-наль-дса».
Їбанутись!
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Влажный сон Путина где он вручает низкорослому Януковичу грамоту
Действительно похожи. Оба-два.
У нашому дитинстві теж були такі книжки 🙂
Наприклад, Наталія Забіла та її “Дивовижні пригоди хлопчика Юрчика та його діда”.
Антикапіталістичні, повчальні та прекрасні!
Рофл))) Вони підписали документи в мерії))))))))Я валяюсь
це блять піздець з такої великої літери.., ооось, ось з такооїї!
“Умом Россию не понять…” (с)
За замовленням Кровавої Гебні
тут нема чому дивуватись і взагалі в прівнянні з деякими зразками кращої ГеБешної пропаганди це всього лише квіточки.
о майн…
слів брак
да, це повний піздєц
я даже таких матюков не знаю, которые бы могли выразить мои эмоции.
Це той випадок , коли влада сама собі риє яму.
А чого ви киваєте на сусідів? Маразму і в нас вистачає. У підручнику з читання для 2 класу вірші наших поетів не збігаються з оригіналом. Днями я знайшла розбіжності у Шевченка! Тобто в підручнику віршик скоротили й переписали – він відрізняється від того, що в Кобзарі. От цікаво, наш міністр (прости господи) Пузика з Тузиком до шкільної програми внесе?