В чйорном гіпйюре хальониє ручькі
Йупка ж гіпйурна у етой … чомучкі
Сумка і лук весь – свєжак від Шанелі
Штоби от завісці всі абалдзєлі
Траурний здасть в гардєробі вєнок
Бєлий розан пріукрасіт насок
Грудь і живот вовсє не разділити
З жємчюґа брошь осталося прибити.
Слухайте, але у вас всіх зір – розачькі роздивитися. Я спочатку було подумала, що то як тітка Гандзя зранку марафетилась, у неї два ватні диски на тапочки впали, а вона не помітила і так на роботу й пошкандибала.
чепурненька дівчина Ганя
шанельовим тухолькам рада!
для краси обгорнулась гіпюром
і гуляє сердешна по Раді!
всім державним мужам
в очі сліпить убір,
затумаює розум і зір
чепурненька дівчина Ганя
Чорні шкіряні оборки пінджака
Намєкають кагбе на разврат
Но троянди білі на на носочках туфлів
Нам зовсім про друге говорят.
І манящи кружева на ручках
Обещают пестощи шалені неземні
Але юбка довга за коліно
Утверждає ” пестощів не буде, ні!”
Драма про Даму
(Головна Особина)
Єство моє гризе якась діра
Таїна прозирає крізь вуста
Тож вбрАння примхувате одягаю
Й між люди лину, може розгадаю.
(Перехожі)
Ти ба: ну знов ця навіжена
Смаку катма, табло блаженне
Убралась наче одоробло
Як та дволика вже за…бла!
(Хор)
То фея! Ніжна чарівниця!
Мережні має рукавиці
Та ще на капцях два помпони.
Хто ще не долі – всі ган…ни.
(Епілог)
Вмотайся хоч тюком гіпюру
Не скриєш душу і фігуру.
(Тюлева завіса)
В неї все на мєстє –
бархат і гіпюр,
розочки на мештах,
юпочка -ажур.
А якби додати трошечки хутра,
півкіло маєток (не більше піввідра),
люрексовий бантик,
Че Гевари принт
Ще б оригінальнішим
Видався прикид.
В чйорном гіпйюре хальониє ручькі
Йупка ж гіпйурна у етой … чомучкі
Сумка і лук весь – свєжак від Шанелі
Штоби от завісці всі абалдзєлі
Траурний здасть в гардєробі вєнок
Бєлий розан пріукрасіт насок
Грудь і живот вовсє не разділити
З жємчюґа брошь осталося прибити.
Ой, віршик від мого улюбленого коментатора!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Дякую!
маестро!))))
Хвороба прогресуэ, необхiдна термiнова допомога
Класс! Обожнюю тебе! Де так довго пропадав?
Та от всякі віхрі враждєбні нас розділяють…
“УточЬкой” губи,бровки вразльот
Чолка шальная маняще зовьот.
бряжка златая на сумцi блищить
плаття гiпюрне томно трiщить!
тухлi з трояндами просто ульот..
Жде на площадцi таксi-вертольот!
Браво!
По сєлу работу
Ганна не любіла
Рукі не марала
Мовам сі учила
Откосить умела
Спрятавшись за тюлі
Так от і прівикла
Вся ходіть в гіпюрє
))))
В мене мову відняло, коли такий лук побачила. А ви такого накреативили! Супер!
Тут сказати “село” – образити село.
ганна обожнює милі прикраси:
бєлі помпони й мереживні маси.
чьолка у сторону, брошка вперед,
з тьотєй на фонє формує комплект.
Слухайте, але у вас всіх зір – розачькі роздивитися. Я спочатку було подумала, що то як тітка Гандзя зранку марафетилась, у неї два ватні диски на тапочки впали, а вона не помітила і так на роботу й пошкандибала.
чепурненька дівчина Ганя
шанельовим тухолькам рада!
для краси обгорнулась гіпюром
і гуляє сердешна по Раді!
всім державним мужам
в очі сліпить убір,
затумаює розум і зір
чепурненька дівчина Ганя
Чорні шкіряні оборки пінджака
Намєкають кагбе на разврат
Но троянди білі на на носочках туфлів
Нам зовсім про друге говорят.
І манящи кружева на ручках
Обещают пестощи шалені неземні
Але юбка довга за коліно
Утверждає ” пестощів не буде, ні!”
епiчно!)))
Жаба в гіпюрі!
Мозок- у струсі!
Клімакс й деменція!
Сердешна Ганнуся!
Вы все – дураки! Доктора по вам плачут!
Я же (красива, умна как никто!)
Стою и сдаю не шубейку, не плащик –
Сдаю в гардероб сами знаете что!
Невже партбілет?
Ганя -дівка
В дупі сливка
Гарна, довгобраза!
З всіх на світі –
Любить Вітю
Отака зараза!
Тільки Вітя
Їй не світить
Лиш посеред ночі
Крутить Ганю
Бідну паню
А вона регоче.
Було-б смішно, якби не хотілось плакать…
Галантерейний гарнітур, альковно-траурний гіпюр і страсть до жосткіх авантюр=гламурно-сюрний бздур
Ще з давніх-давен люди складали вірші, співали пісні: про кохання, про хліб, про рідний край… тепер і про Ганю.
Ось вона – народна любов;))
А Ви Винничука почитайте :). Від любові до ненависті тільки один крок…
Ганя – теж тема з давніх. “Гандзя – чічка, Гандзя – любка, Гандзя – милая голубка…” То ж традиція.
Ржунімагу)))) жжотє!
Драма про Даму
(Головна Особина)
Єство моє гризе якась діра
Таїна прозирає крізь вуста
Тож вбрАння примхувате одягаю
Й між люди лину, може розгадаю.
(Перехожі)
Ти ба: ну знов ця навіжена
Смаку катма, табло блаженне
Убралась наче одоробло
Як та дволика вже за…бла!
(Хор)
То фея! Ніжна чарівниця!
Мережні має рукавиці
Та ще на капцях два помпони.
Хто ще не долі – всі ган…ни.
(Епілог)
Вмотайся хоч тюком гіпюру
Не скриєш душу і фігуру.
(Тюлева завіса)
Повеселили))) Ціла п’єса)
нормос)
Епілог брілліянтовий.
Дурне і не лікується…
Лук і віршик – супер, сльози не вщухають )))
Пропоную номінувати на рагульку року. Думаю пані Ганна переможе з великим відривом. За вірш дякую – ульот!
Ганка і так вже перемогла, причому поза конкурсом!
В неї все на мєстє –
бархат і гіпюр,
розочки на мештах,
юпочка -ажур.
А якби додати трошечки хутра,
півкіло маєток (не більше піввідра),
люрексовий бантик,
Че Гевари принт
Ще б оригінальнішим
Видався прикид.
Жила-була дама прекрасная
Гожа як сонечко ясная
І робила Шанель
В гробу сальто-мортель
До того була дама прекрасная
Оце шедевр!!! Лімеріки – наше всьо )))
это ватные диски у пани Анны на туфлях…