Я тут побачила у фейсбуку фото отакого скромного і невибагливого лайтбокса і вирішили присвятити свій день поезії.
Спочатку я знайшла статтю про цього луганського (багата Луганщина на таланти) поета на вікіпедії і одразу ж одразу захотіла піти на його сайт, почитати вірші. Але…
Але коли я зайшла на сайт і побачила обкладинки його книжок (а їх у нього як мінімум 9, та ще й є ледь не по 400 сторінок), тоодразу передумала читати. Обкладинкового креативу мені вистачило.
Красиво? А так?
Якщо ви звичайно, цікавитеся, то можете піти на сайт автора і почитати поезію, але гадаю, що цієї візуальної діареї вам буде достатньо, щоб отримати максимальну дозу насолоди. З поезією це однозначно буде передоз.
фото (с) Сергій Руденко
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Він що, вирішив зекономити на обкладинці та малював її самотужки?
Талантлива людина талантлива в усьому, одразу видно. Тож вірші читати не наважусь.
Останнім часом Мармуля видає на гора відверту ХНЮ(. рагулі стали відстоєм, нудотою.
як же ж тобі не пощастило. день за днем, день за днем місяцями, роками заходити на відстійний нудотний сайт. лузер, що тут і казати. всі інші в інтернеті роблять те, що їм цікаво й подобається.
то не заходь сюди. онануй на більш звичні тобі сайти. хоча, все-таки, ти не зарекомендував себе ніяким професійним критиком, так що ми плакати не будемо. А Мармулетка, щоб ти знав, розбирається в рагулях не гірше Романа Мєдного.
а где нос у девушки на последней обложке?
“…видає власним коштом, сам замовляє і контролює верстку й дизайн, готує до друку. Наклад нової книжки – 10 тис… (коли роздавати по 10 книжок на день, на це піде біля двох років)”.
…Торкнулась ледь-ледь, випадково.
Але – мов вогнем обпекла.
Я мовив одне тільки слово,
А ти мені… все віддала…
Від нього шаленіє безліч людей. Як на мене, ліпше б смерть або трагічність і абсурд життя так затягав-замурзав, як ту незрілу закоханість.
незнаю, незнаю. чогось поганого я тут не бачу. ну обкладинка кривенька і що тут такого? до того ж зовсім не приведено прикладів внутрішнього наповнення. а може й дійсно варто було б почитати?
так, звісно, почитай. якщо тобі потрібне для цього наше підбадьорення. я завжди готова підбадьорити.
взагалі то я про автора статті. гнівний опус про поета, а з творчістю його так і не познайомилась.
гнівний опус про художнє оформлення.
Зате дядько, хоч і з Луганщини, а пише українською! Респект – хай всі бачать і знають, а не голослівно стверджують, що на Донбасі тільки русофіли! Людина проявляє себе, а як нема багато грошей, то дещо дешевенько і кустарненько виглядає (зате в Альони Лоран “дорога” книжка). Все-одно, як на мене, то достойне хобі! Бажаю йому успіхів і популярності – тоді й серйозніші видавництва, може, за нього візьмуться.
а хто сказав, що це хобі. печаль у тому, що багато таких поетів, художників й інших невизнаних геніїв на повному серйозі до глибокої старості намагаються заробити саме цим собі на життя. ну не вірять вони, що таланту в них нема, що вони прості смертні й треба йти працювати руцями. все чекають визнання. а рідні мучаться. хоча хто ж їм винен.
може, якби той поет почав працювати автодилером, через кілька років купив би собі квартиру й не муляв би очі рідним?..
Я з тих, хто читав вірші “високого” поета. Якщо вам треба експертна оцінка, то я за фахом філолог. Відкрию маленький секрет: не все те, що рими і про любов, – поезія 🙂 Про обкладинки промовчу)))
“Ничего вы не петрите в красивой морской жизни!” (с) “Любовь и голуби”
О-па петлинстайл. Простите. Вырвалось.
ну, поганенькі попсові обкладинки, ну несмак, ну примітивні вірші про любов… то й що…
от Юрій Кириченко поет так поет, нас в школі примушували купувати його збірки та вчити вірші звідти, так “вірш про алкаша” і “балада про падлюку” мені ще довго пам*яталися… ось, наприклад: Сир із маслом цілувався з понеділка, а в п*ятницю розкололася тарілка… колупався сир у носі, колупався, поки з новою тарілкою спіткався” і тепе
вже краще про любов
вже краще нічого
Стиль художнього оформлення змушує спливти в пам’яті середньостатистичні обкладинки дисків з весільними відеозйомками. А це скажу я вам рівень.
П.С. треба знищити всі копії графічного редактора, в якому кліпається цей креатив. Може тоді щось зміниться
О! точно, а я ламаю голову, що ж воно таке. і ще “не стреляйте в музыканта, он играет как умеет”
Коротше, Гельдерлін і Рільке відпочивають.
http://maysterni.com/user.php?id=5176&t=1&rub=1660&sf=1
http://vk.com/vysokiyfunclub
Це не газ і інша промисловість
Й не шкода нам іншого ніяк
Та отам де побутує Слово
Не сувай лайна нам аж ніяк.
ніяк і ніяк – кльова рима)))) може тобі теж у метро пощастить?))))))
Це моя остання секретна зброя, відтак обговорюваний поет точно вищий, хіба що “ажніяк” мало бути разом.
http://focus.ua/culture/258356/ Ліну Костенко і П. Перебийноса помістили в пятірку успішних поетів поряд із високим… Ад на Землі – це тут.
Жоден висjкий не допнеться до корифея-титана-патріарха Графоманії Євгена Юхниці (http://www.poetryclub.com.ua/getpoems.php?id=86&pg=11). На жаль, не маю знимків його рекламок у метрі…
ААААААААААААААААААААААААААААААААААА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! НІІІІІІІІІІІІІІІІІ!!!!!!!!!!!!! Зробіть мені розгледіти це!!!!!!!!!!!!!!!!
о боже. ти не вмієш читати. але вмієш писати. ти особливий!
В мене питання до спільноти: а чи можна назвати великою поетесою людину, яка пише непогано, але тільки й дивиться, щоб комусь капості зробити, такою себе вважає хитренькою та піступненькою… Чи тільки за вірші її шанувати, чи, може глянути, що за особа?? дайте відповідь, це дуже важливо.
недостатньо інфи в запитанні. для визнання поетеси великою чи невеликою малувато вислову про те, що пише вона непогано. давай поетесу в студію, разом з віршами і капостями.
Я відповім. Ну в такому разі можна гнобити Оскара Вайлда, що він був гомиком, покинув дружину, критикував тодішнє суспільство і був капосною людиною у всіх смислах цього слова. А ще чи то Артюр Рембо, чи то Поль Верлен був злодюгою і його повісили в тюрмі. І, думаю, таких прикладів можна привести багацько. Камон, народ, зате після них лишилися достойні речі! Яка різниця, якою була людина, нащадків цівить який був, в точніше Є поет, письменник чи просто митець (незалежно від статі).
Щось мене коменти засмутили ще більше, ніж, власне, сабж. Це ж повний треш – як самі поезії, так і їх графічне оформлення. Яка різниця, за чий кошт воно видане? Це ж рагульство в кришталево чистому вигляді! Люди, схаменіться!
та не панікуй. не так уже й багато шанувальників тут.
А який там розмір? Дактєль? Онопєзд?
а мені нагадало двох старих графоманів – директора нашої школи однолька вову і діда лесика довгого – ото сміху з їх “книженцій”. і знаходять же десь кошти таке видавати. ну хоча де довгий знайшов то зрозуміло…