Виставка тюнінгу
Давненько я не тішила вас генно-модифікованою красою. Тому одразу попереджаю, зараз краси буде багато і якщо ви раптом не обідали, то відійдіть від екранів, вареники можуть зіпсувати апетит остаточно.
Краса по-українськи. Брутальна і нещадна.
Вже не вперше бачу, що дівчата чомусь вважають, що бандажні сукні зможуть приховати усі недоліки завдяки своїй цупкій фактурі. Ага, приховують, не те слово!
Важко все-таки просто позувати для фото, якщо є багатий бекграунд, що деформує навички поведінки на людях.
Оу! Красиво! І як вона досягла такого “стійкого” ефекту?
“Я тєбя пацилую. Патом. Єсли захочєш”.
Гоу гоу сумнівної естетичної цінності.
А це дві плеймейт нашого вітчизняного розливу. Ну чого, гарні, тільки одна чомусь все ще робить ставку на дакфесй, а у другої сукня розшита хуями (вибачте, це мої перші асоціації).
Хоча не буду гнати, нормальні дівчата, особливо на фоні деяких гостей вечірки. Ось прийшла дама з хворими вухами і очима, бачите як вона їх оберігає.
Ось чи-то співачка, чи-то стриптизерка (не може визначитися з самоідентичністю) у прекрасному корсеті. Теж зробила ставку на бандаж і скромну темну вуаль, тільки не для обличчя, а для більш стратегічної точки.
Дивовижно як деякі білявки люблять притуляти до голови порожні предмети. І чому б це?
Мій улюблений журналіст в образі садо-мазо вдови. Перевіряє чи зможе привернути увагу поєднавши гіпюр, хутро і нашийник з шипами. Змогла. З нетерпінням чекаю на наступні сміливі експерименти.
Ну і якесь непорозуміння, яке ходить на тусівки в чомусь, що здається витягла з шафи чоловіка, у якого випадково прокинулася вранці і не могла знайти що б вдягти.
фото © mainpeople, tabloid
21 коментар до “Виставка тюнінгу”
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
одна Сумська нормально вдіта. а от її чоловік, як лошок послідній. ніби на пляж.
сумська рудніцку забула раніше з рудніцкою виглядала як опудало. нема рудніцкої – нема й експериментів…
Мармулєтко, а Сумська із своїм рабом чим вам не догодила?
це не раб, це трансгендерна леді. скоро зробить собі манюньку операцію зі зміни статі – й Сумська матиме ще одну подружку, крім рудніцкої.
Вибачте – не втримаюсь. Нещодавно, після перегляду цього сайту, у голові якось сам склався вірш.
Про ЗвьОзду.
Помню – моя перша сцена –
Стара табуретка.
На макітрі жовтий бантик ,
У руці – конфетка.
Мати жадна, ці конхвети
Від мене сховала.
Якби не ці підлий підкуп –
Я б і не співала.
А назавтра бачу – Алла
Про щось там страждає,
В штору вдіта і ціцькаста,
Рота роззявляє.
По її довольній пиці,
Я вмить зрозуміла –
Ця девиця, у країні,
Всі цукерки з’їла!
Вона є в усіх концертах,
Співа та танцює.
З ранку, мабуть з табуретки
На іншу гарцює.
І в глухім селі, поміж ліси,
Дівчинка маленька,
Зрозуміла – я певиця,
Чи ніхто, як ненька!
Через роки в Шумний Город
Звьозда приєзджає.
Та купюри, цноту й паспорт
Недбало втрачає.
Спортив дівку мегаполіс,
Пропала для шлюбу.
Заплутала, як та пташка,
У тенетах блуду.
Надивилась наша ЗвьОздо
На дома пихаті.
Хоче й собі файне хутро
Та й басейн у хаті.
Десь її чекає сцена,
Вибач, табуретка.
Та її, вже весом в тонну,
Бажана канхветка.
Через це, як впертий ослик,
Вона рік працює –
Усіляко обробляє
Нічну клієнтуру.
Тут її карьера стрімко
Поповзла угору –
Вона вразила умінням
Обіймать пілону.
Товстий дядько заходився
Її умовляти,
Бо не йому ж
Голим задом на уми впливати!
«Нам такі дівчата в кадрі
Конче як потрібні!
Що на всякі викрутаси
З роздяганням здібні!
Ти, роззявши ширше рота,
Очима поклипа,
Потрясешь, як вмієш, дупой,
Й ти – багиня кліпа!»
Сердце мліє від восторгів,
Мариться конхфета,
Що стає дедалі більша –
Розміром з планету.
«Підвивати на приспівках?
Трясти дупой в кадрі?
Де поставити мій підпис?
Кого розпатрати?»
Рік карьера розвивалась
В творчому барделі.
Поспівала та й примає
Клієнтів в кватері.
Так й сиділа би «в подпевках»,
В «творчому процессі»,
Поки старість не спустила
Униз бліди персі.
Та, на щастя, чи на горе,
Її струнке тіло,
Разбудило шалу пристрасть
У старім мундирі.
За один єдиний тиждень,
Трохи пострілявши,
Розпугавши конкурентів,
Як слід гарцювавши,
Напомажений Мундиро,
Витрівшивчі очі,
Як уміє маца Звьозді,
Прелесті жіночі.
«В мене є стара дружина
Як вона сконає –
Я тебе візьму до шлюбу,
А поки – поспіваєш».
Як у тюнінг, здав німфетку,
Наш Мундира хітливий.
Познущався з нєї файно
Злий стілюга Сивий.
На макітрі «Вавілона»
Начісав, мов мстився.
Аж шмат пудри та помади
Униз обвалився.
Але цього було мало,
Бо мета проекту –
Відтягти людей од сексу,
На кшталт контрацепту.
З хмари злого ганджубасу
Постає потвора:
Так сприйма красу
В хірурга хвантазія хвора:
Як у качки стали губи,
Розлетілись брови.
В груди, й в дупу
Щедро вперті оті селікони.
Так Звьозда
Змінилась зовні – не впізнала б мати.
Привчає себе багатством
Поважно сприймати.
І стоїть вона у хутрах,
У проміннях слави,
Бо бере куплену участь
В «Зірках Богуслава».
Табуретка стала більша –
Теперь це є сцени.
Але розум з селікону
Не бачить подмени.
Жовтий бантик встряг у грудях
Маячить конхвета,
Звьозда ноги задирає –
Труси шлють «привети».
Бідний глядач роздивляє,
Хлопає очима.
Що співає тупу пісню –
Рот чи та пахвина?
Мій читачу, незбагненно
Для мене це й дивно.
Як примарная «конхвета»
Так вбива Людину?
Отже ж хитре Ви створіння,
Майстер довгоперий
За свою поему купу
Хочете цукерок?
Ну а щодо запитання:
Цукор не вбиває
То обгортка золотава
В дурні пошиває.
І на кін не сором лізти
Як є що сказати
Та вовтузить дупой легше
Ніж про розум дбати.
Маю пристрасть нотувати,
Що муза шепоче.
В мене вже «цукерок» вдосталь –
Більше, ніж я хочу.
Нам пора на Мельпомені,
Десь в уявнім центрі,
Ромсістити пьєдістала
У прямому сенсі!
Зсунем худко ми до купи
Всіх дівчат старезних,
Бо наука та культура
Зовсім скоро щезне.
А на новому стілечку,
В жлобській позолоті,
Стане дівка з сілікону,
В блядськім леопьорді.
Якщо чесно я безжально
Знищую “поеми”
Коли стисло і виразно
Не вдається тема
Та на Ваше щире й щедре
Слово відгукнуся
І культуру рятувати
Аж зі шкіри пнуся!
Моя Муза тут на сайті
Різна на обличчя
А поки що табурета
Й успіхів нам зичу!
в нас якраз на вечерю борщ, то та червона блювотина, що на передостанніх фото в чоловічому спортивному вбранні й ботфортах (о, яке сороміцьке поєднання!) геть зопсувала апетит. Ціла сімя не може вечеряти через оту дурну телицю, всім животи від сміху скорчило.
Вау! Кароліна хлопа намутила! Чи просто підбігла сфоткатись, поки він не роздуплився.
Каролина голову забыла помыть на предпоследнем фото
Простите мою недалекость- а Каролина это кто?
А чем она знаменита?
це ота поросяча Проня Прокопівна з передостаннього фото.
А чем барышня в белой рубашке не угодила? Тусующийся милф, ничего драматичного
насправді все виглядає убого і печально. ну невже ці дурепи косорилі думають, що вони неймовірні красуні з губами як черевик? цікаво, чим вони керуються в своєму житті, коли накачують по півтони ботоксу? хто мені відкриє цю таємницю тропіканки? аколись же ш вони, мабуть, були гарненькі дівчатка ненацицьковані і ненашмаровані
Ви що? Як то все може виглядати убого?!
І ніякі то не дурепи косорилі, а навпаки – дуже вдале поєднання природньої краси, тонкого смаку і доречного шліфування діамантів пластичними ювелірами.
“Дама з хворими вухами і очима” – це акторка театру Дах, якщо не помиляюся. Мені особисто сподобався її наряд.
ох вже ці акторки
На першому фото позаду досить симпатична дівчина. Виглядає натурально.