Загадковість і недосяжність “Інтерконтиненталю”

Ну що, свята наближаються до кінця, а ми закінчуємо огляд новорічних вечірок.

Інтерконтиненталь. Колись, коли я була зовсім маленька, словосполучення “готель “Інтерконтиненталь” для мене було чимось загадковим і недосяжним. Як добре, що коли я була маленька, ще не було світських хронік і людей, які туди прагнуть потрапити, тому що тобді б у мене була дитяча травма, бо я б взанал, що насправді у “Інтерконтиненталі” можна побачити, що “кохання” буває таким.

А ще виявляється можна купити дитині два карнавальні костюми і один вдягнути на неї, а один залишити собі. Ну а що, в кожній жінці ховається Кармен. У деяких вона дуже психоделічна.

Хоча взагалі бажання бути фотольною жінкою не завжди виливається в пристойний результат.

Як завжди була принаймні одна вуточка.

Або не одна. Хоча “вуточкою” це вже й не назвеш.

А ще я побачила молочну сестру уже відомої нам дами.

І ще одне фото, яке доводить, що така приманка дійсно сприяє бізнесу)

Сюди з додам декілька фото з вечірки у Ок-барі. Виявляється там на новий рік були дині.

Трошки персиків. У гіпюрі.

І ніжки.

А ще ніжки одразу ж паперовими папільйотками, які, втім, не відволікали від думки, що “невдалі ноги треба ховати”.

фото © mainpeople

8 коментарів до “Загадковість і недосяжність “Інтерконтиненталю””

  1. terapevt :

    шо це все за люди?

  2. Ганка :

    дєвочко з яскраво-червоними губами, ніби персонаж диснеївських мультиків

  3. Oka :

    Нужели барсетка? У быв. братана на первой фотке. Почему никто из пацанов не предупредил, что уже их не носят?!!

    • artem :

      шановна, это не барсетка – это зеркальный фотоаппарат японской фирмы кэнон с дорогим объективом класса эль.
      и никакой он не братан, а больше похож на престарелого экспата голодного до относительно дешевых украинских барышень.

  4. тетянка :

    я плачу))))) диньки, персики та ніжки – це дещо!)))))

Коментувати