“Вежливые человечки”

Я вважаю, що людям, які створюють таке, не місце навіть в пеклі, хоча б тому, що сам дитячий журнал випущений в ЛНР вже пекло.

Бідні діти, яким потрапить на оче це візуальне і інформаційне одоробло, їх травмуть на все життя, не залишивши жодного шансу уникнути естетичної радіації. Власне я знаю, про що говорю, мені теж не пощастило і з совка я пам’ятаю оці всі “я сижу на вишеньке, не могу накушаться, дядя Сталин (чомусь от саме Сталин) говорит “надо маму слушаться“. Хіба це не травма?

Єдине з чим важко не погодитися, так це з характеристикою “познавательно развлекательный журнал”. Дуже пізнавально в розрізі вивчення існуючих психічних розладів.