Колекція жуті від Надії Мейхер

Тут нещодавно у цивілізованому світі шалики дизайну доньки Дональда Трампа, визнали небезпечними для здоров’я і заборонили (справа була у легкозаймистості матеріалів).

У нашому ж світі в цей же час з’являється бутік одягу Надії Мейхер і його ніхто не забороняє, незважаючи на те, що він теж, як я бачу, несе небезпеку для здоров’я. В першу чергу для психічного.

Ні, ну це прекрасно, що у тепер у Надії є спосіб помститися новому складу Віа Гри, вбравши їх у спотворююче пропорції тіла вбрання, але треба ж ще подумати про рентабельність бізнесу. А бізнес виглядає не таким вже й перспективним з огляду на те, що цей одяг більше скидається на експерименти старшокласниць на уроках праці, аніж власне на одяг.

Тканину для колекції обирали, вочевидь, наосліп, а частину суконь так взагалі довелося шити з латок.

Шили, здається, за викрійками з журналу “Колгоспниця”.

Тут політ дизайнерської думки сягає настільки високо, що удосконалити дизайни можливо хіба щоб пошивши такі ж мішки на голови цим нещасним дівчатам.

Як думаєте, хто взагалі може таке придбати?

Одяг треба вміти шити так, щоб навіть на ідеальному манекені він виглядав кострубато.

І я вже нічого не кажу про дизайн бутіка, який абсолютно гармонійно доповнює власне те, що у ньому продається.

Одним словом, удачі у бізнесі з продажу суконь, які навіть з самої Мейхер, що завжди вирізнялася звабливими формами, зробили незграбне опудало.