Ukrainian Fashion Week SS 2017: part 1

Скажу чесно, розглядаючи фото з тижня української моди, місцями я волала. Причому ультразвуком. Тож прошу вибачення у своїх сусідів і у ваших, бо не впевнена чи зможете стриматися ви.

Перша порція відбірних модників останнього сезону мод, місця, яке цього тижня перетягнуло на себе всіх міських божевільних.

Коли вдягаєш на фешнвік все найкраще і намагаєшся все це одночасно продемонструвати.

До речі, якщо що, то з таким луком ви легко пройдете фейсконтроль у циганський табор.

Вічне сяйво чистого розуму – коли в одязі блиску більше ніж к твоїх очах.

Якби у Мері Попінс і Д’Артаньяна народилася позашлюбна дитина-трансгендер, яку змусили б одягатися на Даринку, то вона виглядала б десь так.

Дякую, що з трусів стирчить не лобкове волосся.

Коли у сільському клубі ти найдорожча тьолочка.

Редактор моди Vogue Україна, до речі. Вдягається за принципом “все що не розібрали у Хумані, витягнувши кілька речей наосліп” і намагається подати це як потужний модний експеримент. Виглядає як втілення колгоспу.

Ну от іще лук, наприклад. Шопопало.

Переживаю про найменш забезпечені верстви населення, бо така конкуренція тепер у них в Хумані, така конкуренція.

Ще один спеціаліст світу моди і це не сарказм. Який може бути сарказм стосовно людини, яка вдягає на ноги взуття, що нагадує померлих не своєю смертю хом’ячків. Причому помирали вони, швидше за все, в момент вдягання їх на ноги.

Розбавлю вам потік луків мистецтвом.

І я не про светшот за 10 тисяч гривень (а як інакше змусити людей хоч якось цікавитися античною скульптурою), я про макіяж, на який пішло не менше зусиль ніж на розпис Сікстинської капели.

Мері Попінс незримо слідувала не за одним з гостей тижню моди, як бачимо.

У цьому випадку це просто Mary-Fucking-Poppins.

Якщо ти не встиг зробити собі пишну укладку, можна просто прийти в шапочці.

Якщо це крок назустріч захисту тварин, то це похвально, але як же захист Чебурашок?

Друзі кидають мені фотозвіти і часом питають, ну ніби ж не так все жахливо місцями, але чому таке гнітюче враження.

Тому що нам намагаються втюхати під видом effortless chic, стилю невимушеного і природнього те, від чого невимушеним і не пахне.

Уявляю собі як за кадром стягували це плече з запалом Проні Прокопівни. Стоя? Сідя? Льожа? Свісая с плєчя?

Коли жилет з неіснучої тварини є ідеальним продовженням неіснуючої зачіски.

Якщо запросили тільки на один показ, а одягу є, щоб виїбнутися на двох, то краще користатися можливістю і вдягнути все одночасно.

Невдалий вибір вбрання – це коли ти хочеш показати стиль, а натомість показуєш анорексію.

Ще один effortless chic.

До речі, не зрозуміла чому у столичних модниць такі популярні чоботи, що звисають складками по нозі, ніби це не чоботи, а панчохи радянських школярок.

Ділитися з подружкою речами похвально, тому що я не уявляю як би виглядав це золотий костюм, якби його вдягла якась одна з дівчат. Була б якась ціла Планета Желєзяка.

“Нічний портьє” українська версія. Стильна версія.

На цьому місці має бути текст якоїсь соціальної реклами на підтримку нічних метеликів.

Що ви знаєте про шик, жебраки!

Як за допомогою одягу показати, що ти не дуже розумієшся на поєднанні кольорів.

Кожен раз, коли я бачу таких песиків в руках гостей світських заходів мені хочеться організувати для них службу психологічної підтримки.

А ще я переживаю, щоб ними випадково не закусили.