“В МЄСЯЦ мнє достаточно 3 тищі євро В МЄСЯЦ”

Прочитала тут статтю про простітуток і іх запроси і хочу навести відповіді на одне питання.

Скільки грошей вам необхідно для нормального життя?

Свєта, проститутка, Луганська область: Сєгодня для міня нармальная цифра 10 тисяч доларов.

Юля, менеджер, Славутич: Дєсятка.

Таня, стриптизерка, Київська область: Для нормальной жизні нєобходімо 10 тисяч доларов.

Ярослава, менеджер з продажу, Дніпропетровськ: Ну, 10 тисяч доларов в мєсяц.

Оксана, безробітна, Хмельницька область: Я виросла в дєрєвнє – в мєсяц мнє достаточно 3 тищі євро в мєсяц.

Вот так. Я виросла нє в дєрєвнє, але не знаю, на що б я витрачала гроші, якби мені давали навіть ті самі 3 тищі євро, щоб я їх витрачала на “нормальне життя” (ми зараз не говоримо про те, щоб відкладати гроші, а просто на витрати).

Головна причина такого високого рівня рагулізму в нашій країні полягає у тому, що люди думають, що з появою грошей у них з’явиться смак, мудрість і розуміння того, на що ж витрачати ці гроші, щоб стати щасливішими. На фоні цього прогресуючого маразму проявляється ще й завищена самооцінка, коли за бездарну роботу індивід, що її виконав, просить великі суми не тому, що ця робота якісна і дасть свої результати, а тому, що йому треба багато бабла аби досягти міфічного рівня 10 в місяць. В нашій країні звикли до того, що будь-який, навіть найгімняніший (а часом якраз найгімняніший), продукт повинен багато коштувати, причому ніхто навіть не задумається, що щось якісне можна зробити самому і дешево (ми, наприклад, саме так і зробили Читанку). А ще багато хто вважає, що розум, краса і слава успішно компенсуються баблом. З іншого боку, якби цього не було, ragu.li б так і не виникли. Тут я пишу саме про таких, як оці проститутки, ну хіба що мої паціенти вийшли на трохи вищий рівень матеріально, але ж це не компенсує усього іншого чи не так?

Коментувати