Вся такая воздушная

дивлюсь я отут на фото
розинськой наталії
і на ньому мені шото
кажецця неправильно

точно, бачу любі друзі
на фон придивіцця
гєрб совєцкого союза
колоски пшениці

лєнти, зірка, сєрп і молот
всіх стран пролєтарії
а на сцені ноги голі
і якіто арії

весело пєвіца пляше
вдіта в платьє бєлом
добре шо хотя б наташа
вдіть труси успєла

їй за еті піруети
за отеті ноги
отвічати при совєтах
довелось би строго

ісключили б з комсомолу
або з піонерії
і збирати б сніг послали
дето до сиберії

а як був генсєком брєжнєв
зразу б в психлікарню
там уколи колять нєжно
і годують гарно

но оце всьо ностальгія
простітє будь-ласка
зараз нрави в нас другіє
ну не жизнь а сказка

і наташа виступає
по теве і в пресі
а усі про це читають
з диким інтересом…

а мерлін монро це бачить
і думає в гро́бі:
дать би їй серпом по сраці
а молотом в лоба!

вірш © diversey_ua