Літній Одеський шаховий бал

Не можу повірити, що я забула написати про літній Одеський шаховий бал!

Почну з цитати, бо краще про це дійство і не скажеш: “Одесский Бал – это замечательное место для отдыха и общения. Здесь можно отвлечься и отдохнуть после напряжённых трудовых будней, даже если грудь милых дам стягивает корсет“.

 І хоч фантазію організаторів не стягувало нічого (на відміну від грудей в корсетах) розгулялась вона досить бідно – на виході маємо підвечірок в санаторії для людей з розладами травлення і стилю.

Хоча елементи відбірного тро-ло-ло все-таки були.

Посвята у лицарі ордену Втрачених зв’язків з реальністю.

Я так бачу у нас тут завелася своя спайдервумен.

Це давня традиція фотографуватися на балах зі спонсорськими каретами.

Відсядьте подалі від екранів, бо розкіш і елітарність настільки б’ють ключем, що є всі шанси, що таки проб’ють екран.

Елегантність у всьому:

– у непомітно виставленому телефоні з прізвищем власника;
– у недбало розкиданій рекламі;
– у аристократично розстібнутому комірцеві (ну не до пупа ж!);
– у келиху одному на всіх;
– у багатстві стола, щедро представленому неймовірним асортиментом серветок.

Цих чуваків треба вирізати як рекламу для “ставь класс” на Однокласниках (не питайте мене звідки я знаю про “ставь класс”).

Елегантні як рояль.

Одним словом, бал є бал. Традиційно вже.

– Сиш, бал єсть? А єслі найду?

Якщо вже говорити про шахи, то там є такий варіант початку партії як “дебют трьох коней”. Оце воно здається.

Ну і наостанок.

Зверніть увагу на те, з який смаком підібрано фонові колажі, що їх демонстрували публіці. Знали, що публіка загартована)

Чи може це якась нова реклама Тернопільського м’ясокомбінату?