у сім’ї колєснічєнка сталася біда
він про це на всю країну каже без стида
син у нього знав всі букви, вмів уже щитать
та прийшла пора малого віддавать в дітсад
ну воно ж не розуміє – ще й трьох літ нема
а папаша – той від страху просто без ума
київ весь уже оббігав впоперек і вздовж
дньом с огньом рускоязичних яслєй не найдьош!!
шо ж робить? назад немає в папи вороття
віддає у український дитсадок дитя
серце краєцця в вадіма і в душі пожар
ето ж хуже чим попав би син до яничар
ком застряв глибоко в горлі і не відступа
вдруг його там завербують до унсо-упа
там же в них степан бандера і “галичина”
ким дитина звідти вийде – навіть бог не зна
страхи були недаремні – вже на третій год
у развітії рєбьонок очєнь отстайот
вивод у колєснічєнка каквсігда один
постраждав від укрмови малолєтній син
як там було все насправді, правда все чи ні
я не знаю, але якось кажецця мені
шо з малим колєснічєнком там усе гаразд
він ж не винен шо у нього папа …
вірш © diversey_ua
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
супер) підняв настрій зранку))
Много крутится на языке слов про генетику и семейное окружение, но сказать не могу. Все ж ребенок,разные неприятности могут быть…
В продовження
“Здравствуй, дорогоє наше районо!
Я пишу заяву і смотрю в окно.
Це ж моєй дитинє скоро сьомий год,
Ето ж в школу нинє вже оно пайдьот.
Но вмєшалась сіла сатанінськая,
Бо ближайша школа — українськая!
Що ето такоє — спрашиваю вас,
Нікуди дитину вести в первий класс
Пнулись я і жінка з яслєй-садіков,
Щоб була дитина, як в начальніков.
Бо какой начальнік, рило свинськоє,
Скажеть вам хоть слово украінськоє.
В українську школу я б дітей не вів,
Їх учебнік школьний весь би посадив.
Там хотя б Шевченка прочитайте зміст –
Ето же отпєтий націоналіст.
Як сприймьот дитина все натурою –
Піде неодмінно за Петлюрою!
(Сам я українську закінчив давно,
Так казали: “Грицько– будущий Махно”.
Хто там ще за мову, що за голоса?
А по мнє – била би в домє ковбаса.
І щоб хата скраю, і щоб самогон –
Ой лунала б пєсня — ото всєх сторон!
Ми пойдєм всє хором в саму свєтлу жизнь!
А заклеймим позором націоналізм.
І спайом, как Сталін научил нас пєть:
Гаркнем – “Україну з України геть!”
++++ 10000000000!!!!
едік, ето ви?
Ні, я не Едік. Це вірш Квітослави Гаврильчук із Іспанії
Якось дивно – у нас в дітсадку 80% російськомовних дітей, з батьками розмовляють російською, а між собою і з виховательками – українською. Про такі проблеми не чула. Співчуваю Колесніченко, та через свою дитину паскудити цілій державі…
Так, “воно” ж не адекватне само, треба ще ж подумати, коли в нього розвиток зупинився?!
Навеяло поездкой в транспорте. Пока спорят о языковых вопросах, происходит главное: молодёжь давно уже разговаривает не на русском или украинском, а на “матерном”
Дуже промовисте фото!
“Произошел раскол в сознании”
ця фраза зробила мій ранок))))
он як там все серйозно…
може, дитина перестала матюкатись і це вже зразу оточенням було сприйнято як затримка розвитку)
а чого цей пост не внесений в категорію “Вірш”? я оце прочитала, так би мовити, зажглась, недюжинним талантом автора, полізла в категорію віршів, а там тільки щось коротке, а таких великих шедервальних доробків – як кіт наплакав. чи я кудись не туди дивлюся? де можна взяти колекцію авторської поезії подібного зразка? буду дуже вдячна. я відтепер шалений поціновувач таланту. будь ласка, будь ласка, будь ласка, перешліть мені Ваші вірші!
читал и плакал)))
Вадім батькович!
Ото гляжу на вас и в головє навязчіво так крутіца знаменітоє: “скажи отцу чтоб впредь предохранялся”
а ви в курсі, як нещодавно Грач спалив Вадімку? він виявляється на початку 90-х був укрнаці у вишиванці. сенсацію читати здєся http://tsn.ua/politika/grach-pidtverdiv-scho-kolesnichenko-u-vishivanci-zahischav-banderivschinu.html