Сьогодні Україна вступає у той прекрасний вік, коли навіть за західними законами, вона має повне і беззаперечне право напитися. І це їй не завадить, адже наша юна держава проживає бурхливі часи суцільного покращення і неабиякого маразму: державні чильники вже давно перестали прикидатися, що вони переймаються ще чимось окрім наповнення власних кишень; життя пересічних українців стало дедалі більше нагадувати день сурка, що проходить під лозунгом “Від виборів до виборів” – обіцянки залишаються обіцянками, змінюються лише обсяги бюджетів, виділені на чергову оману електорату; ми потрохи звикаємо до того, закони в нашій державі не працюють, а визначальним фактором справедливості стає ступінь наближеності до правлячої верхівки; що ж стосується “високого і чистого”, то як не сумно, мистецтвом, що найточніше відображає нашу сучасну реальність, став жлоб-арт.
Наша молода держава активно розвивається, породжуючи такі надзвичайно показові явища як “джинса”, “безнаказанність мажорів”, “тушки”, “межигір’я”, “представники інопланетного розуму при владі”. Ми навіть з мовою не можемо як слід розібратися, незважаючи на те, що це фундамент для національної самоідентифікації. Втім, з іншого боку, навіть для людини 21 рік – це лише початок, час, коли ще можна дуркувати, помилятися, бути наївною і шукати себе, а що вже тоді казати про державу. Наразі наша юна Україна знаходиться у стані наївної бездіяльності, але не тому що держава у нас така недолуга, а тому що ми дозволяємо їй такою бути. Незважаючи на те, що ми повільно відходимо від совка, який відучив людей не те, що діяти, а навіть думати, діємо ми поки що здебільшого, штампуючи котиків в інтернеті і констатуючи факт, що країна у нас жахлива. За банальним констатування сумних фактів ми втрачаємо націю і перекладаємо відповідальність за майбутнє держави з себе на досить віртуальний уряд. Тож пропонуємо вам сьогодні згадати те, як ставала на ноги наша держава і подумати про те, чи хочемо, щоб вона і далі розвивалася без нашої активної участі.
сьогодні нам – двадцять один
згадаєм основні події
розчарування, радість, мрії
в цей день країни уродин
якось не віриться тепер
та думали про незалежність
на кухні тихо й обережно
ми у часи срср
аж тут в москві гкчп!
…і народилась україна
весела й чиста як дитина
й наівна як теля сліпе
тоді усім здавалось нам
що біди вже тепер позаду
і заживем собі на радість
на заздрість лютим ворогам
у грудні вибори були
кравчук став першим президентом
(звучать гучні аплодисменти)
і так потрохи ми росли
отримали державний стяг
внизу пшениця, зверху – небо
ітризуб герб, усе як треба
ібула либідь на грошах
а потім другий леонід
став президентом на 2 сроки
і правив нами десять років…
на протязі усіх тих літ
усе у нас валилось з рук
хоча почали перспективно
і конституція, і гривня
й злітав у космос каденюк
і навіть у період криз
ще можна було якось жити
прем’єром став бухгалтер вітя
а далі – все наперекіс
як журналіст відомий зник
його знайшли убитим в лісі
і винуватці теж знайшлися
майор їх записати встиг
це був нечуваний скандал
немов останнії бандити
змовлялися гонгадзе вбити
наш президент і генерал
там було сотні три касет
а потім акції усюди
супроти кучми вийшли люди
і втратив він авторитет
наступні вибори прийшли
і треба когось вибирати…
одному віті-кандидату
мішали жить якісь козли
а другий вітя-кандидат
чи може з’їв він щось зіпсуте
чи в їжу всипали отрути
але зіпсули весь фасад
а потім чудо із чудес
злочинна влада результати
посміла фальсифікувати
і вийшли люди на протест
з’їжджалися з усіх усюд
в наметах на майдані жили
свій вибір відстоять зуміли…
тоді конституційний суд
признав:
потрібен третій тур
а далі радість, перемога!
розпочалась нова епоха
та двоє головних фігур
новий гарант й прем’єр-міністр
горшки побили майже зразу
взаємні почались образи
і все пішло козі під хвіст
прем’єр-міністр собі пішла
і все змінились дуже скоро
прем’єром став колишній ворог
такі от дивнії діла
а потім новий поворот
НУ і БЮТ разом у раді
і стала юля знов при владі
такий веселий хоровод
а далі в зиму снігову
росія труби перекрила
прем’єр негайно як на крилах
помчалась прямо у москву
і підключили знову газ
та юлю це не врятувало
вона на виборах програла
і стало все у нас «донбас»
усе немов жахливий сон –
вернули флот у крим за знижку
а потім якось тишком-нишком
змінили основний закон
як швидко увійшли у смак –
про совість взагалі забули
і до тюрми всадили юлю
за газовий отой контракт
а потім був чемпіонат
до цього підійшли без жартів
і легко 5 чи 6 мільярдів
змогли під євро розпилять
у кожнім місті стадіон
нові дороги, термінали…
а ще – доріг нових чимало
де метр коштує мільйон…
кругом покращення таке
по рельсах бігають х’юндаї
і всє свободно размавляют
на чістом руском язикє
21 нам вже за мить
відкиньмо ненадовго сварки
сьогодні можна випить чарку
а завтра – будем тверезіть
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Україні залишилось тільки напитися і можна хоронити. Ви б Marmuletka спочатку думали перш ніж писати. Судячи з того з яких слів Ви почали цей запис, то “напиться и забыться” для Вас найнадійніший спосіб вирішення проблеми. Тільки мислячи тверезо, людина йтиме шляхом творення а не руйнування(як це відбувається зараз).
Ви, мабуть, вірш не до кінця дочитали)
а хто автор картинки? щось таке знайоме)))
Марія Примаченко
точно!