Немає більше “плівок Мельниченка”, їх затьмарює “весілля Мельниченка”
Все, немає більше “плівок Мельниченка”, їх затьмарює “весілля Мельниченка”.
Телетріумф і телетріумфатори
Ну що, всі вже написали про “Телетріумф”, переважно передруковуючи перелік лауреатів премії, а я про це писати не буду, тому що для мене, що “Телетріумф”, що “Людина року”, що “Міс Україна”, що “Viva найкрасивіші” – всі вони проходять десь у схожому форматі, їхні результати насправді цікавлять тільки самих лауреатів, а найвідвертішою і найпрозорішою частиною кожної церемонії є “червона доріжка”. От де “нє спрятатса нє скритса”, хоча дехто ще намагається це зробити, наприклад, прикриваючись надто відвертим декольте з надією, що обличчя не запам’ятають.
Автограф генія
Нещодавно в Києві пройшла презентація аудіокнижки “Автограф генія”, до якої увійшли чотири нариси про відомих жінок Хеді Ламарр, Юлії Лермонтової, Аді Байрон і Марі Кюрі. За словами авторки, “вони присвятили життя науці і при цьому їм вдалося залишатися жінками”.
Про книгу нічого не скажу, не слухала, але що мене порадувало, так це те, що презентацію було щедро збагачено естетикою. Причому естетика була така досить своєрідна. Просто скажу, що не розумію, навіщо ці жінки полізли в чужорідне для себе середовище. Неможливо видати хороший результат в тому, на чому не розумієшся, але вони все одно спробували. Спочатку було тренування.
Пиздаускас року
День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.
Ну і на завершенення давайте згадаємо пиздаускас року і зрозуміємо, що нічого не змінюється і це сумно.
***
“Видавати себе за шляхетного тепер ніхто не соромиться, і такий звичай дозволяє носити крадену назву. Але я, щиро кажучи, дивлюся на такі речі трохи інакше. Я вважаю, що всякий обман принижує порядну людину“. Це Мольєр і до сучасного українського бомонду вищенаведені рядки можна застосувати хіба що вибірково – “видавати себе за шляхетного тепер ніхто не соромиться“.
Уже 15-й рік поспіль всі ті, кого природа обділила елементарною порядністю і нагородила неприродним марнославством та рівноцінним йому баблом, мають змогу купувати собі звання “Людини року”, щоб додати його до постійно поповнюваного переліку регалій. Чи ригалій (?), тут же навіть не у правописі справа. Я не хочу сказати, що прямо кожен отримує цю нагороду виключно завдяки грошовим внескам в 100 тисяч чи близько того, втім глибоко співчуваю тим виключенням, яких вписують в історію, ставлячи на один щабель з абсолютними пиздаускасами…
Ті, хто цікавляться буквами, можуть продовжити читати тут, а для прихильників картинок я викладу весь квітник в ілюстраціях просто на рагу.лях.
Село і люди
День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.
Історичний момент. Та-да-да-дам. З цього все і почалося.
***
Давно хотіла написати про стильних і не стильних публічних людей України. Відкрила Таблоїд і зрозуміла, що про кошмарно вдягнених писати буде набагато легше, тому сьогодні познайомлю вас з першою частиною списку “Позорище від природи”.
Ще до того як ви заглянете під кат хочу сказати, що побачите ви найочевидніших кандидатів і Америку я вам не відкрию, проте, коли бачиш це одночасно і в такій кількості, розумієш, що зі смаком у нас у “світських колах” швах. Одразу хочу умовно розбити піддослідних на категорії: “хочу, щоб було по-багатому”, “хочу, щоб блищало”, “товар ліцом”, “я сашла с ума” і “вродє і непогана дєвочка, але не вєзьот, прічьом хранічєскі”.
I am people. I need help.
Розинську вже не зупинити. Тепер вона думає, що тролить даїшників, а насправді тролить сама себе. Ну нащо вона проводить усі ці “документальні” експерименти? Скажу словами Розинської “I don’t understand nothing”!
Між іншим, мені здається, що Наталка може зробити нічогеньку кар’єру у озвучці порнофільмів, причому виключно за рахунок фрази “I need help”.
Фотосесія від Розинської
Знаєте, мені завжди подобалося розглядати фотосесії наших зірок, бо їх можна навіть занести до якогось виду збоченого мистецтва – заворожує – а через те, що Наталка Розинська стала останнім часом такою популярною, я вирішила показати вам одну з її старих фотосесій. Це прекрасно. Контемпорарі арт.
Як ви знаєте, пані Наталка пише книжки і вона настільки суворий і досвічений письменник, що носить друкарську машинку як клатч. Куди там Чаку Норісу.
Уроки етики від Наталки Розинської
Ну і раз ми вже поговорили про етику, то я вважаю за необхідне показати вам і інше обличчя пані Наталки. А то всі вирішили, що вона невихована і не знається на етиці. Чудово знаєтся, але тільки якщо це стосується не її.
Повна лекція про неетичність матюків:
відео © Перший національний
Світська мавпа
Я розумію, що більшість з вас вже, мабуть, бачила цей ролик, але не викласти його ще й сюди я не можу)
Кому як не світським левицям добре знатися на хуях, тож Наталка Розинська не обминула можливості пообкладати хуями робітників ДАЇ. Хоча між матюками можна було ще й почути “Я памічник адваката, я вам влаштую таку Кузькіну мать! Бистра представили мені! Бистра паказали мені свої посвідчення. Бистра я сказала!“.
І потім Наталка показала, що ще вони їй зроблять.
І за це всі її зараз засуджують, а людина просто ділиться досвідом того, що треба робити, щоб потім мати усі внутрішні переконання, що можна поводити себе як бидло.
Але це було недавно, а давайте трошки відмотаємо історію.
Цитата Розинської про аварію півторарічної давності: «Я ехала по Обуховской трассе, за рулем был водитель. Виновных в аварии нет. Я благодарю Бога за то, что все остались живы и здоровы. Я после этого пребывала в страшном стрессе. Сильно ударилась головой, и, чтобы быстрее выздороветь, мне пришлось лечь в больницу. К сожалению, не обошлось без синяков и ссадин. Но я мужественно все это пережила и сделала себе на день рождения подарок — новый автомобиль».
Постраждалий від аварії, звернувся до преси, тому що хоч і залишився живий, але здоровим його вже не назвеш. За його свідченнями, Розинська за кермом була сама, але ну ви ж розумієте…
Всю історію можна прочитати тут.
