Привіт, малятка! З вами ваша улюблена програма “Доктор, откуда у вас такіє картінки?”
Скажу чесно, про літеру Х я не готова була дивитися.
Зараз я покажу вам еротику. Еротику в її мінусовому прояві, але що робити, яка вже є.
Так сталося, що час від часу деяким людям з альтернативним відчуттям прекрасного хочеться цим відчуттям поділитися. Причому дуже публічно. І взагалі-то я не маю нічого проти будь-яких девіацій до того моменту, як в ці девіації починають тикати обличчям більшу кількість людей, ніж самі фігуранти. У випадку, про який я розкажу зараз, обличчям в низьке і вульгарне тикали навіть дітей.
Отже, в Миколаєві пройшов фестиваль “Жага до швидкості”. Взагалі-то він про автомобілі, але хто ж їх помітить, якщо тут такий фон.
Дітям сподобалося, гадаю.
Їм же треба готуватися до суворого майбутнього. Ну іншої мотивації приводити свою дитину дивитися на двох лошиць, що труться об машину, я не бачу.
Якщо це і квітка, то якась чорнобильська.
“Хочу сообщить о том, что наша соседка тетя Марина назвала Захарченко словом “пидор” чем нанесла Республике ущерб”.
Скажіть мені, що це неправда, що цьому не можуть вчити в школі, що це якийсь стьоб.
*обличчя ведмедя випромінює радість порівняно з тим, який вираз у мене зараз*
Тут хочеться відмітити, що уїбани завжди дуже завзято працюють над тим, щоб світ навколо них наповнився всіма відтінками гімна, яке так активно клекоче у них всередині, що аж неконтрольовано виливається на оточуючих.
Я вважаю, що людям, які створюють таке, не місце навіть в пеклі, хоча б тому, що сам дитячий журнал випущений в ЛНР вже пекло.
Бідні діти, яким потрапить на оче це візуальне і інформаційне одоробло, їх травмуть на все життя, не залишивши жодного шансу уникнути естетичної радіації. Власне я знаю, про що говорю, мені теж не пощастило і з совка я пам’ятаю оці всі “я сижу на вишеньке, не могу накушаться, дядя Сталин (чомусь от саме Сталин) говорит “надо маму слушаться“. Хіба це не травма?
Єдине з чим важко не погодитися, так це з характеристикою “познавательно развлекательный журнал”. Дуже пізнавально в розрізі вивчення існуючих психічних розладів.
Якщо раптом у вас є бажання заблювати клавіатуру, а може й увесь комп’ютер, за яким ви сидите, то рекомендую подивитися це відео про “урок державності” в ДНР і упороту пизду, яка радіє з приводу “сєгодня наканєц всє смаглі сказать, што ми живьом в Данєцкай народнай рєспублікє”. А то до цього не дуже й говорити могли.
Угу, там далі по тексту саме так.
Не розcлаблятись! Я принесла вам другу порцію “паразитів свідомості”. Зважаючи на манеру позувати, без лоботомії тут не обійшлося.
В оренбурзькій школі зробили постановку, з темою якої мені важно визначитися. Можливо, це парад перемоги з георгієвськими стрічками, а може ода педоведмедику. У всякому разі видовище варте уваги, хоч воно і не для слабких духом.
Це був тізер, якщо у вас є сили на повну версію, то ось вона.
Пам’ятаєте коли Тиждень моди тільки починався я писала про цю чувіху?
Так от вона не підвела!
Взагалі, якщо коротко, то ті образи, що мене особливо вразили, можна об’єднати під кодовою назвою “Шанхайський барс зустрічається з пиздецем”.