Ukrainian Fashion Week SS 2017: part 2
ЗаЯ тут читала світські хроніки і наштовхнулася на одне формулювання про те, що “день получился нассыщенным”.
О! Так он воно що. Там просто було “нассыщенно”. А, ну тоді все зрозуміло.
Два казкові принца знайшли одне одного.
Блискучий вихід.
Два кольори мої два кольори…
Обидва – то журба.
Травневе асорті
Так, ось вам нова порція побаченого за останній час.
Чиста, кристалізована краса як вона є.
Ні, це не конкурс краси серед доярок, це “певица Lora Superfin представит Украину на Конкурсе Красоты Объединенных Наций”.
Виріз малуватий, як на мене, хоча “об’єднані нації” демонструє досить непогано.
Про вміння старішати красиво.
Упоротий тиждень моди
Упороте тягнеться до упоротого – так коротко охарактеризую другу підбірку фоточок з тижня української моди.
Більшість персонажів дійсно заслужили той жахливий одяг, що на них вдягнений. А от одяг не дуже заслужив часом. Особливо хутряні вироби, які ще колись мали шанс бігати і стрибати, а тепер перетворилися на вульгарні предмети гардеробу не дуже адекватних людей. Упоротого лиса я не рахую, бо видно, що він зроблений без участі живої природи.
А далі, до речі, буде.
Упоротий лис. Українська версія “Коли упоротий лис виглядає не таким вже й упоротим”.
Ви думаєте, що ці персонажі виділялися у натовпі?
Гортайте далі)
Весняне загострення. День 2.
Пам’ятаєте коли Тиждень моди тільки починався я писала про цю чувіху?
Так от вона не підвела!
Взагалі, якщо коротко, то ті образи, що мене особливо вразили, можна об’єднати під кодовою назвою “Шанхайський барс зустрічається з пиздецем”.
Білий лебідь плавно перетворюється на хуй
Як перетворити білого лебідя на хуй? Запитайте Жана Гритцфельдта, він на такому знається не гірше ніж на “творчих переосмисленнях”. Не втомлююся захоплюватися його талантом. Ну а чого, якщо коллекція Діора була два роки тому, то мабуть про неї усі вже забули.
До чого тут хуй? Ось до чого.
Плагіат чи запозичення?
Є у нас такий дивовижний дизайнер Жан Грітцфельд, який думає, що раз вже його прізвище має щось подібне до прізвища Лагерфельда, то це дозволяє йому пиздити ідеї показів. А ну тобто запозичувати. Ага-ага.
Він не в курсі про різницю між запозиченням і плагіатом?
фото © bestin
C’mon Vogue! – фотозвіт
Все-таки добре, що в Києві відкрили Vogue Cafe. Це ж треба, вони вже першою вечіркою сковирнули такий пласт гламуру, що не на кожній “міс Україні” стільки побачиш. Правда, не дуже зрозуміло, чому кафе називається саме Vogue, а не, наприклад, Kolgosp. Мені здається, що якби доярок з якогось Червоного дишла запросили на гламурну тусівку, то вони якраз би десь так і вдяглися.
Власне інвестор проекту і подала приклад. З образу видно, що їй насправді хотілося б відкрити недорогий бордель (хоча… кхм) і бути там головною “мадемуазель”, інакше цей розкішний образ і віковий макіяж я пояснити не можу. А їй же всього 26 (+/- 1) років…
Асорті
Давно я не тішила вас асорті з найстильніших людей нашої держави.
Ану йдіть до мене, мої любі!
Рецепт її молодості
Знаєте, у мене складається таке враження, що скоро рагу.лі у мене будуть з доставкою додому. Саме про це я подумала, коли почула гучну музику і дізналася, що зовсім поруч з домом відкрився модний салон краси для подальшого тюнінгу і без того гарних світських левиць. Наприклад, отаких.
Хоча мені здається, що усміхнене відкрите обличчя більше зробить для краси, аніж похід до салону, але це деталі.
Головне, що салон відкрила Юлія Айсіна, жінка яка вперто стверджує, що їй 35 років і щоб відволікти від такої відвертої фантастики, вона демонструє дівочі груди. Чесно кажучи, я вважаю, що тут вона прогадала з тактикою, Груди стирчать так, що можна було б розповідати публіці, що тобі усі 17. Порадьте це будь-ласка піарникам Айсіної.
