Останнім часом Луцьк просто вражає!
Навіть складається враження, що там просто відкрився якийсь портал, через який в наш світ потрохи перелазять персонажі з якоїсь паралельної реальності. Додають яскравих фарб, так би мовити.
Одним словом, у Луцьку є модельна агенція і ця агенція відсвяткувала 15-річчя, а отже вже 15 років там є мода. Щоправда, місцева мода – поняття досить неоднозначно і зараз ви в цьому переконаєтеся.
У неї три трикутнички на бюстгалтері?
Ох вже ці Луцькі дизайнери, розкажуть вам про анатомію таке, про що ви й не здогадувалися. А взагалі…
…в ярком свете сильнейших уличных фонарей он увидел на тротуаре внизу под собой даму в одной сорочке и панталонах фиолетового цвета. На голове у дамы, правда, была шляпка, а в руках зонтик.
Вокруг этой дамы, находящейся в состоянии полного смятения, то приседающей, то порывающейся бежать куда-то, волновалась толпа, издавая тот самый хохот, от которого у финдиректора проходил по спине мороз. Возле дамы метался какой-то гражданин, сдирающий с себя летнее пальто и от волнения никак не справляющийся с рукавом, в котором застряла рука.
Крики и ревущий хохот донеслись и из другого места — именно от левого подъезда, и, повернув туда голову, Григорий Данилович увидал вторую даму, в розовом белье. Та прыгнула с мостовой на тротуар, стремясь скрыться в подъезде, но вытекавшая публика преграждала ей путь, и бедная жертва своего легкомыслия и страсти к нарядам, обманутая фирмой проклятого Фагота, мечтала только об одном — провалиться сквозь землю.
Що я вам казала про портал у інший всесвіт?
Аватари вже серед нас!
В Луцьку стався… ммм… повний фешн.
Фешн у наших реаліях як герпес – то ховається в глибинах організму, нічим себе не виказуючи, то проявляється у всій красі в найнеочікуванішому місці. Цього разу в Луцьку.
Так, це не хвойдарня, це модний показ.
Правда, чомусь у нас називають модним показом демонстрацію асортименту секс-шопу, але така вже наша регіональна мода, що поробиш.
В це важко повірити, але на фото не соціальний проект на підтримку жертв домашнього насилля, а конкурс за звання «Першої леді Волині-2016».
Можливо, одного дня провінційні конкурси краси перестануть виглядати настільки безглуздо наскільки жалюгідно, але, вочевидь, не за мого життя. Причому, чим страшніший антураж і конкурсантки, тим більш пафосна назва. Це ж так природньо шукати “першу леді” серед обшарпаних хрущівок і дівчат з настільки виснаженими обличчями, що навіть якби на них з’явилась посмішка, то це виглядало б неприродньо. Ну і правда, чого посміхатися, якщо тебе оцінюють приблизно як м’ясо в базарний день.
Не знаю як з титулом першої красуні, але титул “самоє скучноє ліцо” ця дівчина на мою думку уже завоювала.
Виглядає як реклама еміграції з України, бо що хорошого може бути в країні, де найгарнішу жінку вибирають так.
Якщо ви думаєте, що світське життя є лише у Києві, то ви помиляєтесь і зараз я вас в цьому переконаю.
Отже, у Луцьку пройшов світський благодійний захід. Раут, так би мовити, хоча я б радше назвала це “повний раут”, бо гості туди принесли все найкраще: хутра, блискітки, другі підборіддя і навіть волохаті цицьки. Ще вони принесли трошки грошей, але ж на благодійному заході гроші не головне, тому ця виставка клоунів змогла зібрати лише 6600 гривень і 500 долларів. Цікаво, а яка була собівартість самої події? А скільки ця простигосподи “еліта” витратила на те, щоб вдягтися і зробити собі хитромудрі образи? Охуєнна благодійність, скажу я вам, не кажучи вже про моральну травму, яку вони нанесли мені, а яку я у свою чергу зараз нанесу вам.
Леодор Кравчук.
Просто запам’ятайте це ім’я, тому що більш стильної людини в нашій країні на цей момент немає – одна витачка на грудях чого вартує (і до неї ми ще повернемося). Одразу видно, що людині немає чого приховувати.
Та що там в країні! Мені здається, що він прилетів до нас з іншої галактики, бо такої тонкоти у стилі у цій галактиці ще ніхто не досяг.
Для багатьох сама дорога на раут стала тим ще квестом.
А ви спробуйте дійти по бруківці на таких каблах та й ще щоб не зопріти у багатому хутрі і не заплутатися у сукні-шторі.
Все-таки, що не кажіть, але елітою бути непросто.
За що люблю регіональні світські сайти, так за те, що вони відкривають двері у якусь паралельну реальність.
Господи, чого їм спало на думку так святкувати Великдень? Нащо Великдень, якщо є купа інших свят? Хоча б той же День всіх трудящихся. Концепція, принаймні, відповідає наповненню, бо хай той, хто скаже, що вони не трудяться перший кине в мене камінь.
Справжні рагулі вміють перетворити на жлобство все і навіть таке позитивне явище як спортивний стиль життя у них виходить через дупу. Причому дупа стає головним елементом і навіть символом.
Так дівчата з Diva Dance Family (я б назвала Dupa Dance Family) станцювали у синьо-жовтих трусах біля В’їзної вежі Луцького замку.
Так, ніби нам і без їхнього целюліту живеться недостатньо погано. Их.
Отаке фото я побачила, читаючи новини в рсс сьогодні вранці. Це так на Волині взялися за переклад, “щоб не було смішно і грішно”. Не знаю, навіть, що й додати. Справа в тому, що у статті йдеться про те, що взялися за переклад назв зупинок, а отже, зважаючи на те, що перед нами точно не назва зупинки, так виглядають уже удосконалені міські вивіски. Коротше кажучи, до Євро-2012 ми вже готові!
за матеріалам © provolyn.com