АМБ: Трагедія, хайп та видовища, “какая разница”, закриття UATV

Міліціція, прокурватура і всі-всі-всі

Ну що, темно надворі, саме час вас чимось таким розважити.

Але спочатку ліричний відступ. Мені і правда жаль, що я наділила потенційну суддю званням судді, мене саму такі помилки на чужих ресурсах обурюють, тож знайте, що я сама з себе обурююся за цю лажу (і за всі, які ви помічаєте і не помічаєте теж). До того ж це несправедливо до фігурантки посту. Втім, ситуації з тим, що відбувається в наших держструктурах (і у колах тих, хто туди прагне), особливо не змінює. Про ситуацію і йтиметься далі.

Команда сайту crime.in.ua провела невеличке дослідження і результати вражають. Цитую: “Министр внутренних дел Виталий Захарченко прислушался к совету Crime и запретил своим подчиненным выставлять в соцсетях неприличные фото. Большинство милиционеров послушалось и, как минимум, спрятали от любопытных глаз место своей работы. Но на сей раз Crime решил поинтересоваться страничками студентов и выпускников Национальной юридического академии им. Ярослава Мудрого, которая считается кузней кадров для правоохранительной элиты. Первый же результат по запросу в соцсети ВКонтакте нас слегка шокировал. Полюбуйтесь сами – это заглавное фото профилей некоторых студентов и выпускников академии”.

Я тут усіх фото викладати не буду, йдіть за лінком, але одразу попереджую “упоротый лис” просто відпочиває. Ну ви й самі бачите.

Причому не  можу вирішити, що страшніше – коли просто загортаються в шкурку чи коли намагаються відтворити вираз його морди у дзеркалі.

Ну схоже ж…

(більше…)

Сяюча мерія Донецька

Надибала випадково на статтю про те, як змінювалася будівля мерії Донецька, помилувалася контрастом. По-перше, це красиво. По-друге, допомагає пересвідчитися, що немає ніяких психічних розладів чи інших захворювань або ж навпаки, виявити їх, бо від споглядання такої сяючої краси, вони точно проявляться.

Принц

Доброго ранку! Після відпустки я була вимушена прочитати весь рсс за останні два тижні і це був передоз, тож писати про наші реалії зовсім не хочеться. Тому я напишу зовсім нетиповий для цього блогу пост, тому що про цікаве. Ну і взагалі, якби я виклала таку фото ну скажімо Санатана (а це якраз його стиль), то це був би якраз дуже формат, але на знімку принц Артур Вільям Патрік Альберт, третій син королеви Вікторії, герцог, солдат і майбутній генерал-губернатор Канади. Принц у леопардовій шкурі.

Спочатку бачиш це фото  думаєш “£§´∞∞3#$@!!@” і звичайно починаєш шукати ще, щоб якось пояснити собі, чому в той час, коли фотографувалися мало, принц вирішив попозувати у такому чудернацькому вбранні. І з цієї “фотосесії”, так би мовити, я знайшла лише ще один знімок. Обидві фото з серії підписані як “Prince Arthur, 1st Duke of Connaught and Strathearn as a fairy prince” (“принц у образі казкового принца”)

А от всі інші знімки принца на сайті Національної портретної галереї більш ніж консервативні. Тому й цікаво. Пояснень чудернацького образу я не знайшла, але гадаю, що це могло бути фото перед карнавалом чи у якості сувеніру для когось.

А тепер, Бог з ним з Артуром, повернемося до наших “казкових принців і принцес”. У нас часто люблять щось отак вчисту щось передрати і потім ображатися за критику, хоча на перший погляд “один в один як принц” і все тут. Ага.

І виглядає це приблизно отак як з дівчиною з шоу “Танцюють всі”, яка вважала, що її засудили, хоч вона і “чисто Майя Плисецька”. Подивіться, дуже показовий момент.

Отакоє.

фото © National Portrait Gallery

відео © СТБ

Гломур поліз

Ой лишенько, знайшла у себе в забутих чернетках підбірку прекрасних фото, які ви давно мали б побачити. Все-таки як добре, що є такі сайти як Дуся, репортери якого знаються на тому, кого виділяти з натовпу гламурної публіки. Про сам захід говорити не буду нічого (це не та тема, яку хочеться обговорювати на цьому сайті), але народ туди прийшов дійсно унікальний, вбраний у кращих традиціях провінційного курорту. Я в на місці декого (раз вже прийшла в окулярах) все  ж таки спробувала приховати обличчя, щоб хоча б не запам’ятали.

Більше гламуру

Чорний прямокутник сучасного українського мистецтва

Не думаю, що у вас був хоча б мінімальний шанс пропустити перформенс директори Мистецького Арсеналу Наталки Заболотної, яка перетворилася на чорний прямокутник роботу, що не вписувалося в концепт виставки про високодуховність – читати тут. А все тому, що вітчизну критикувати не можна. Причому історично так склалося, що те, що називають вітчизною чомусь визначають з огляду на правлячу партію.

Але я не про те. Строки піджимають, тож я хочу запропонувати пані Наталі повірити на місце невдалої роботи фото оформлення сцени до святкового концерту. То же де духовність і краса. І головне ніякої критики “вітчизни”! “Вітчизну” якщо що можна зобразити на одній з ікон.

фото – Юрій Трачук

Суддя Тамара

Як же мені подобається писати про талантів. Минулого тижня це була півіца, мандель і просто краса Анна-Марія, а то сьогодні… Сьогодні буде крутіше. Суддя Франківського районного суду міста Львова, яка доводить, що 86 рік народження не може стати на заваді тому, щоб зробити кар’єру і при цьому виглядати “строгой гламурной госпожой”.

UPD. Disclaimer. Так, дійсно, Тамара лише кандидат у судді. Я помилилася і мені дуже жаль. В текст правки вносити не буду, щоб не вносити ще більшої плутанини. Тим більше навряд чи цей пост стане на заваді кар’єрному росту дівчини.

Тамара геть усього досягла сама. Зрештою те, що у тому ж суді працює її однофамилиця (як це правильно українською?) Світлана Мартьянова це просто збіг. І ну і що з того що Світлана – мама Тамари?

А ось і мама, здається. Засліплююча краса. У Львові теж проводили конкурс трансвеститів?

Більше

Губні феї

Ну і який же тиждень без традиційної підбірки “Бджоли покусали або Трансплантація вагіни на обличчя” як з допомогою косметологів, так і з допомогою навиків з йоги обличчя.