АМБ: Трагедія, хайп та видовища, “какая разница”, закриття UATV
Ми живемо в банановій республіці наповненій екскрементними думками заради хайпу різних чмів і чмяток, але какая разница, главное чтобы было заасфальтировано. З вами перший АМБ року,...
Українські судді найчесніші судді у світі!
Просто боляче читати як незаслужено змі клюють наших чесних суддів.
От суддя Жанна нічого поганого не робила, ну регулярно перекривала виїзд з двору своїм Поршем Каєном, але хіба ж то проблема? Вона просто намагалася зменшити кількість заторів в Києві, а її за це буквально почали поливати брудом, тож пані Жанні здалося логічним відкрити кримінальну справу проти людей, які насмілилися критикувати її законну діяльність з перекриття виїзду. Адже якшо за справу взялася суддя, то справа одразу ж стає законною. Немає слів, бідна жінка! Тож я висловлюю підтримку цій дамі і хочу, щоб її трагічна історія з’явилася ще й на цьому сайті.
Представники столичної міліції 22 березня намагалися отримати доступ до сервера інтернет-видання “Цензор.нет” через коментарі під статтею про суддю Жанну Бернацьку.
Як розповів “Телекритиці” головний редактор “Цензор.нет” Юрій Бутусов, такі пояснення надав виданню заступник начальника київського відділу з боротьби з кіберзлочинністю Тимофій Ковалишин.
“Він сказав, що якщо ми не дамо ip-адресу тих, хто написав коментарі в темі “Суддя господарського суду Жанна Олександрівна Бернацька своїм джипом Порше кайєн демонстративно і нагло не дає виїхати нікому з двору. Як боротися з такими виродками?”, то вони будуть вимушені знову йти за сервером, щоб викачати з нього інформацію і віддавати експертам на розшифровку”, – сказав Бутусов.
“Виявляється, суддя відкрила кримінальну справу, щоб міліція розібралася з тими, кому її машина заважає з двору виїхати!”, – обурився він.
Слідчий Голосіївського райуправління ГУ МВС у Києві надіслав до “Цензор.нет” запит, у якому просить надати всю наявну інформацію про осіб, які розмістили коментарі під створеною 12 лютого цього року користувачем на ім’я В’ячеслав темою: “Суддя господарського суду Жанна Олександрівна Бернацька своїм джипом Порше кайєн демонстративно і нагло не дає виїхати нікому з двору. Як боротися з такими виродками?”.
Слідчий пояснює свої дії тим, що розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013110010002834 від 26 березня, розпочатого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС у Києві на підставі ст. 92 та ст. 93 КПК України.
Поки що з’ясовується, що саме є предметом розслідування у цій справі.
За інформацією інтернет-видання “Цензор.нет”, 22 березня представники столичної міліції прийшли до його дата-центру і намагалися отримати доступ до сервера, однак після публікації повідомлення про це на сайті видання відмовились від своїх намірів.
Правоохоронці мотивували свої вимоги постановою по Єдиному реєстру досудових розслідувань № 12013110010002834 від 18 березня. Відповідного документа вони не пред’явили.
via Віталій Уманець
Розумні, мислячі люди, в основному чоловіки
Редакція “Кореспондента” щось знає:)
А якщо серйозно, нарешті хоч хтось наважився прийти на ринок з виданням українською мовою і це просто чудово! Читайте!
via Orest Bilous
“Тепле – холодне, сухе – мокре, інь – янь, жлоб – гламур…”
Друзі, сьогодні пропоную вам подивитися лекцію Антіна Мухарського про жлобів, рагулів, одним словом про той мікрокосмос, частину якого я теж пробую тут вивчати. Для привернення уваги ось вам робота Івана Семесюка і цитати Леся Подерв’янського:
Не з відео: “Я зрозумів, чому жлоби полюбляють гламур. Це настільки очевидно. Це фізичний закон, як Ломоносова-Лавуазьє. Жлоб, по суті, – корявий, а гламур – гладенький. Коряве тягнеться до гладенького по природі своїй, як інь до янь, холодне до теплого, мокре до сухого. Це закон. Тут нічого не поробиш. Чим корявіша країна, тим більше в ній гламуру, бо гламур – гладенький, лакований. У Парижі жоден мудак не купуватиме собі сумочку Louis Vuitton за 2 тисячі євро, бо Франція – гладенька країна, тому вона експортує гламур у коряві країни. Адже гладеньке на гладенькому з’їжджає, гладеньке чіпляється лише за коряве”.
З відео: “Гламур – це глянець, лакіровка, брехня, життя, якого насправді немає. Гламура, по суті, тому і не існує, це те, чого немає, фальш. По суті, гламур і є ідеал жлоба. І це природньо, за своєю природою корявий жлоб тягнеться до всього прилизаного, протилежності притягують одне одного: тепле – холодне, сухе – мокре, інь – янь, жлоб – гламур”.
Дивіться, рекомендую.
фото (c) semesyuk, відео via CanActions
Феєрверк трусів і хутра
Ох… Поки на вулиці сніг, генії продажу і розваг користаються можливістю провести черговий світський захід, що скидається на вибух на фабриці з виробництва білизни, яка межує з зоопарком. Все перемішалося у цьому феєрверку трусів і хутра.
Болюча естетика дизайну інтер’єрів
Дизайн інтер’єрів в нашій країні – це така складна штука, тож щоб не прогадати “дизайнери” напихають квартири таким статусним і “царським” начинням, що коли споглядаєш рехультат здається, що з вух і очей поллється кров. От, наприклад, надибала випадково на замітку у рубриці “Інтер’єри” на Корреспонденті і все, слова закінчилися. Головне ж, щоб побільше блищало, дзенькало і декоративна віолончель у кутку.
От ми всі любимо пожартувати з приводу килимів на стінах, але у килимів на стінах було важливе функціональне завдання – гріти і захищати від звуків. Зараз же всі предмети інтер’єри виключно для краси. А краса у кожного своя.
“Людина року”: частина 2
Мені здається, що першою частиною “Людини року” я все-таки підготувала вас до другої частини. Тому ось.
Чесно кажучи, мені здається, що вже давно пора виходити на світовий ринок з власним жанром, рекомендую відзняти слешер на українській світській події, тому що на це вже просто боляче дивитися.
