Київські РАЦСи спіткало покращення
Київські РАЦСи спіткало покращення, але це і правильно, молодята одразу повинні розуміти, який тлін їх чекає попереду, а що може бути красномовнішим попередженням за ці інтер’єри?
Я так бачу в Україні винайшли генератор випадкових елементів інтер’єру.
Зате патріотично!
Червона доріжка ОМКФ
Так, у мене все ще залишилися питання до червоної доріжки ОМКФ.
Наприклад, питання про те, у якій країні проходило це дійство? Щось я не бачу української мови на головній табличці. Цікаво чому?
А так питання традиційне – хто всі ці люди і навіщо їх випустили на червону доріжку?
Так де українська?
Б-lady in red.
Донбасс. Будущее начинается в прошлом.
Тим часом десь в альтернативному всесвіті моя улюблена художниця про кал випускає книжку-альбом про Донбас.
Фоточок мало, але багатообіцяючі.
Будущее начинается прошлом.
Или не начинается.
Или прошлое становится будущим.
З такою-то командою підтримки як Пономаренко -Левераш і ця зомбокоманда, яку вона зображує у своєму альбомі.
Жаль, що не видно супроводжувального тексту, бо ніщо так не доповнює образи Кобзона, як його маразматичні українофобні вислови про свою “Батьківщину”, яка досить умовна як виявилося.
Червона доріжка ОМКФ: продовження
Ви не думайте, що я забула про червону доріжку ОМКФ.
Я просто не наважувалася.
Гадаю ви мене зрозумієте, переглянувши фоточки.
Мені закидають те, що Одеський фестиваль – це насамперед КІНОфестиваль, а я тут пишу про парад клоунів. Мовляв це ображає почуття тих, хто (сам добровільно, а часто й доплативши) вийшов на червону доріжку у костюмі Мальвіни.
Ну так а я тут до чого? Я купувала костюм, робила начос Карлсон і примушувала до виходу на доріжку? Чи може я зробила парад клоунів частиною цього фестивалю?
Я тут ні до чого. У мене просто тонка душевна організація і страшне бажання, щоб цього не повторювалося. Але воно чомусь повторюється і повторюється.
Так виглядає елітна черга за видовищами людей, які самі ті ще видовища.
І якщо на вас насувається червона доріжка ОМКФ, то ви розумієте, що розбачити це буде вже неможливо. Єдина надія на те, щоб мотузочка витримала і не було драматичного “Чпуньк!”
Спостерігати за живою природою далі
ОТП бере в лізинг
Мені цікаво, чому на рекламі “даю в лізинг” фото цієї безіменної дівчини, а не, наприклад, генерального директора «ОТП Лізинг» Андрія Павлушина? Це ж така прикольна ідея!
Ще б і весь маркетинговий відділ повним складом не завадило, хай детальніше розкажуть, що і як беруть і кому дають.
Наш Шаріков
Той момент, коли в боротьбі за лохторат Надія Савченко перестала приховувати те, кого вважаєш своїм лохторатом.
Все, що я думаю з цього приводу з 10-ої секунди відео. Перетерпіть.
Той момент, коли в боротьбі за лохторат перестала приховувати те, кого вважаєш своїм лохторатом.Все, що я думаю з цього приводу з 10-ої секунди відео. Перетерпіть.
Posted by Рагу.лі on Tuesday, 25 July 2017
НА ЛИЦО!
Вирішила почитати нарешті новини шоубізу і дізналася, що одна “стилист, дизайнер, диджей, арт-директор бренда, модель, поэтесса” (це цитата, а не стьоб) стартувала ще й музичну кар’єру під псевдонімом НА ЛИЦО.
Очевидно з посилом “сядь мнє на ліцо, чтоб я пєрєстала пєть”, бо співає вона так і таке, що інших пояснень такому вишуканому неймінгу я не бачу. Зацініть!
Вирішила почитати нарешті новини шоубізу і дізналася, що одна "стилист, дизайнер, диджей, арт-директор бренда, модель, поэтесса" (це цитата, а не стьоб) стартувала ще й музичну кар'єру під псевдонімом НА ЛИЦО.Очевидно з посилом "сядь мнє на ліцо, чтоб я пєрєстала пєть", бо співає вона так і таке, що інших пояснень такому вишуканому неймінгу я не бачу. Зацініть!Ну і ще хочеться поцитувати реліз, який опублікували на одному зі світських сайтів, щоб ви зрозуміли, що поплавило не лише цю прости Господи "виконавицю":"На красном фоне Анна преподает основы своей жизненной философии, не стесняясь в выражениях: «в каждой девочке *лядь, в каждой девочке мать», «занимаюсь словесной проституцией, такого как ты размножу в репродукциях», «мой талант — красивый мат, ты — мальчик, поэтому и виноват» — слова песни будут цитировать в каждом дворе".
Posted by Рагу.лі on Sunday, 23 July 2017
Ну і ще хочеться поцитувати реліз, який опублікували на одному зі світських сайтів, щоб ви зрозуміли, що поплавило не лише цю прости Господи “виконавицю”:
“На красном фоне Анна преподает основы своей жизненной философии, не стесняясь в выражениях: «в каждой девочке *лядь, в каждой девочке мать», «занимаюсь словесной проституцией, такого как ты размножу в репродукциях», «мой талант — красивый мат, ты — мальчик, поэтому и виноват» — слова песни будут цитировать в каждом дворе“.
Червона доріжка ОМКФ 2017
В країні є стабільність! Червона доріжка ОМКФ це доводить.
Я знову гортала 250 фоточок звіту (лінк у коментах), намагаючись вичленувати хоча б з десяток знайомих облич, бо кому потрібна така червона доріжка, на якій і зірок немає. Найбільш впізнаваним став автомобіль Рено (спонсорський, тому його фоточок було достатньо), ну і неповторний стиль хвойдарнь теж засвітився, все-таки портовість міста впливає)
А взагалі, друзі написали, що їх вчора не пускали на показ, бо хтось був одягнений не по дрес-коду. Я подивилася на цих всіх людей і думаю, що якщо вони одягнені правильно, то такого дрес-коду фіг дотримаєшся.
Тут у мене одне питання:
Чому пакет не АТБ?
Одеський стиль – безглуздий та нещадний.
Насправді, не виключаю, що вам сподобається ця сукня, але у мене перша асоціація була – не приший Вікторії Тігіпко рукав.
Вибачте.
Спаси і сохрани
Прочитавши про проект закону щодо читання молитви “Отче наш” відразу після відкриття пленарних засідань, я подумала про те, що наші депутати, звичайно, недоторкані, але ж на огляд у психіатра це не поширюється?
Мені здається, що у нас є готовий перелік кандидатів на палати у Глевасі: Оксана Білозір, Павло Унгурян, Олег Березюк, Василь Дубіль, Юрій Мірошниченко, Андрій Шипко, Микола Лаврик, Юрій Соловей, Юрій Павленко.
Ви бачите половину цих імен вперше?
Тому, що вони слідують Євангелію “Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас”.
Амінь.
Главноє музикальноє сабитіє лєта
Завтра о 14 в Мистецькому Арсеналі я говоритиму про рагу.лів, про те, чи етично вести такий блог і виносити якісь оцінки, а також про те, що мене змусило почати це робити. Так от, головним поштовхом стало те, що гівнопродукту не давали альтернативну оцінку, а те, що виносилося пресою на поверхню зчитувалося як норма, бо “в телевізорі сказали”. Але ж життя багатогранніше.
От, наприклад, Інтер випускає концерт, який називає “главным музикальным сабитієм лєта”, а мені здається, що головною музичною подією року це може стати хіба у якомусь 8-мому колі пекла, що це концентроване лайно зі Стаса Міхайлова, муміфікованого Лєонтьєва, Єлєни прости-господи-і-граматика-російської-мови Ваєнги і Ірини Білик, яка проживає кафкіанське “перетворення” в Звєрєва. Чому моя думка не має права на існування поряд з думкою у запалених мізках команди Інтера? Для цього і рагу.лі:)
